Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №243/2802/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/2802/26

Провадження № 2/552/4537/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Луцик К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та абонентського обслуговування,

ВСТАНОВИВ :

Розділ І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, площею 259,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке обладнано індивідуальним опаленням. Вказане нежитлове приміщення розташовано у багатоквартирному будинку. Відповідно до п. 14 та 38 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила № 830) відповідач, як власник вказаного нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зобов`язаний брати участь у відшкодуванні витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами будинку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика № 315). Нежитлове приміщення площею 259,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2009, обліковується як таке, що в передбаченому Законом порядку було відокремлене від системи централізованого теплопостачання будинку та оснащене системою індивідуального теплопостачання. У зв`язку з цим, позивачем здійснюються відповідачу нарахування за послугу з постачання теплової енергії, витрачену виключно на загально будинкові потреби опалення. Також, відповідачу здійснюються нарахування плати за абонентське обслуговування відповідно до Закону № 2189 та умов типового індивідуального договору про надання послуг. Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 не обладнаний приладом обліку теплової енергії. Приміщення відповідача не обладнано індивідуальним вузлом комерційного обліку теплової енергії. За спірний період нарахування відповідачу плати за послугу з постачання теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення, проведено за нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі квартири/нежитлового приміщення та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Відповідач не оплачує вартість спожитих послуг, що порушує право позивача на отримання плати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк. З 01.10.2024 по 31.01.2026 сума заборгованості відповідача за теплову енергію, витрачену на загально будинкові потреби опалення склала 42513,37 грн. Також у відповідача за вказаний період виникла заборгованість по платі абонентського обслуговування в сумі 306,24 грн. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість в загальному розмірі 42819,61 грн., а також поштові витрати на суму 45 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у розмірі 45 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Представник відповідача Олійников С.І. не погоджуючись з позовом надіслав на адресу суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними. Вказав, що відповідач неодноразово звертався до позивача з відповідними заявами щодо повідомлення позивача про зміну місця мешкання у відповідності до вимог Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022, що є підставою для заборони стягнення вищевказаної заборгованості, зокрема 11.06.2026, відповідач звернувся до позивача із заявою про не проведення стягнення заборгованості за надані послуги та надав докази не проживання у місті Слов`янську. У відповідь позивач листом №336 від 18.06.2026 проінформувала відповідача про те, що наданий ним договір оренди житлового приміщення у м. Дніпро не підтверджує відсутність позивача у спірному приміщенні в місті Слов`янськ, оскільки строк дії договору оренди скінчився 31.12.2024 року. 21.08.2026 відповідач вдруге звернувся до позивача з листом щодо зупинення стягнення заборгованості за послуги з подачі теплової енергії та надав копію договору оренди житлового приміщення від 15.12.2024 в місті Дніпро. Вважає, що відповідачем надано позивачу вичерпні докази його не проживання у місті Слов`янську Донецької області з березня 2022 року. Незважаючи на це, позивачем надані відомості не враховано та заявлено до стягнення суми заборгованості за період з 01.10.2024 по 01.02.2026. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивача ОСОБА_2 надіслано на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якої остання вказує, що доводи представника відповідача у відзиві є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано підприємству позивача довідки на підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи, а тому відсутні підстави для застосування положень Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 щодо заборони стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.

Представник позивача Базелюк Т.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Олійников С.І. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 27.08.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення площею 259,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке обладнано індивідуальним опаленням, нежитлове вбудоване приміщення відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1596 від 02.09.2024, з 01 листопада 2024 року розпочато опалювальний період 2024-2025 років.

Згідно акту про підключення житлового будинку до мережі (системи) теплопостачання (у зв`язку з початком опалювального сезону) від 01.11.2024, складеного представником виконавця послуги з постачання теплової енергії - ВО «Слов`янськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та представником виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком - ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», 01.11.2024 о 14 год. 00 хв. було проведено підключення житлового будинку до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: АДРЕСА_1 . Причина: початок опалювального сезону 2024-2025, підстава: розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1596 від 02.09.2024.

Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 393 від 25.03.2025, з 27 березня 2025 року закінчено опалювальний період 2024-2025 років.

Згідно акту про відключення житлового будинку до мережі (системи) теплопостачання (у зв`язку з початком опалювального сезону) від 28.03.2025, складеного представником виконавця послуги з постачання теплової енергії - ВО «Слов`янськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та представником виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком - ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», 27.03.2025 о 24 год. 00 хв. було проведено відключення житлового будинку до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: АДРЕСА_1 . Причина: закінчення опалювального сезону 2024-2025, підстава: розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 393 від 25.03.2025.

Згідно розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 1960 від 07.10.2025 (зі змінами внесеними розпорядженням № 2233 від 28.10.2025), з 28 жовтня 2025 року розпочато опалювальний період 2025-2026 років.

Згідно акту про підключення житлового будинку до мережі (системи) теплопостачання (у зв`язку з початком опалювального сезону) від 29.10.2025, складеного представником виконавця послуги з постачання теплової енергії - ВО «Слов`янськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та представником виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком - ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», 29.10.2025 о 14 год. 30 хв. було проведено підключення житлового будинку до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) за адресою: АДРЕСА_1 . Причина: початок опалювального сезону 2025-2026, підстава: розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації № 2233 від 28.10.2025.

Згідно довідки директора ВО ОКП «ДТКЕ» ЦППтаКО Вострецової Г.Р. від 17.02.2026 станом на дату видачі даної довідки жодних звернень від ОСОБА_1 приміщення якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення з надаванням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (зі змінами) до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не надходило.

Згідно листа начальника ЦОК ВО «Слов`янськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» № 48 від 12.02.2026, протягом опалювальних періодів 2023-2024, 2024-2025, 2025-2026 рр. будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було підключено до мереж теплопостачання ОП «Донецьктеплокомуненерго», що підтверджено актами (про підключення житлового будинку до мережі (системи) 01.11.2023, 01.11.2024, 29.10.2025 відповідно. Протягом всього опалювального періоду мешканці будинку були забезпечені послугою з постачання теплової енергії. Протягом зазначених періодів звернень від мешканців будинку у тому числі власника нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 щодо надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуги інформація теплопостачання на межі централізованих інженерно-технічних систем, в тому числі про ненадання послуги з постачання теплової енергії з вини підприємства, зокрема в зв`язку з ліквідацією аварії, тощо) не надходило.

За відомостями відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 20-16/2-1536 від 26.03.2026, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 20.02.2018.

Згідно копії договору оренди квартири від 15.03.2022, відповідач ОСОБА_1 (орендар) уклав з ОСОБА_3 (орендодавцем) договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_3 , з метою проживання орендаря та членів його сім`ї. Строк дії договору до 31.12.2024.

Згідно копії договору оренди квартири від 15.12.2024, відповідач ОСОБА_1 (орендар) уклав з ОСОБА_4 (орендодавцем) договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_4 , з метою проживання орендаря та членів його сім`ї з 15.12.2024. Строк дії договору до 15.12.2027.

11.06.2026 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» із заявою від 18.05.2026 щодо не проведення стягнення відповідно до Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022, в якій вказав, що він з 2022 року мешкає у місті Дніпрі, де орендує житло, а належне йому на праві власності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ним не використовується. З 24.02.2022 місто Слов`янськ віднесено до території можливих бойових дій, у зв`язку із чим просив зупинити стягнення заборгованості за теплову енергію за вказаною адресою.

Листом № 336 від 18.06.2026, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» повідомило відповідача, що у підприємства відсутні підстави для застосування положень Постанови № 206 щодо заборони стягнення заборгованості, оскільки наданий відповідачем договір оренди квартири у м. Дніпро (строк дії якого закінчився 31.12.2024) не є документом, який підтверджує відсутність відповідача у належному йому приміщенні у м. Слов`янськ, та те, що він не користувався таким нежитловим приміщенням.

21.08.2026 відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до позивача із аналогічної заявою щодо застосування положень Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 до вищезазначеної заборгованості зі сплати комунальних послуг.

Згідно статей 67 і 68, 162 Житлового кодексу України наймач (власник) зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами. Зазначений обов`язок споживача також передбачений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 із змінами) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830.

Положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать зокрема: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Також, згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 35 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, але відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги.

Відповідно до пункту 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання місць загального користування, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Пунктом 24 Правил визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з пунктами 35-38 Правил розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до п.п.12 пункту 42 Правил споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358) затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлений порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Згідно з пунктом 3 Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд…» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30.03.2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, відповідач ними користується.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог Постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами фактично виникли договірні відносини щодо надання позивачем послуг відповідачу з постачання теплової енергії, витраченої виключно на загально будинкові потреби опалення будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача. Позивач надавав такі послуги, а відповідач прийняв їх.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиті послуги, які були надані позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 31.01.2026 включно, складає: 42513,27 грн. - заборгованість за теплову енергію; 306,24 грн. - заборгованість з абонентської плати.

V. Оцінка Суду.

Частиною 3 ст. 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

У частині першій статті 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 322 Цивільного кодексу України власник квартири володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, власність зобов`язує, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Договір про надання послуг з постачання теплової енергії між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та відповідачем ОСОБА_1 не укладався, нежитлове приміщення належне відповідачу відключене від центрального опалення, вузли комерційного обліку теплової енергії, ані у приміщенні, ані у будинку не встановлені. Отже, відповідач, як власник нежитлового приміщення у будинку до якого були надані послуги з теплопостачання зобов`язаний оплачувати заборгованість за постачання теплової енергії, витраченої виключно на загальнобудинкові потреби опалення будинку, в якому знаходиться таке нежитлове приміщення. Тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не виключає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на даний час триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, місто Слов`янськ, що входить до Слов`янської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, з 24.02.2022 було визнано територією можливих бойових дій, а з 21.08.2026 – територією активних бойових дій.

Абзацом четвертим пункту 1 постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 (в редакції станом на час розгляду справи), до припинення чи скасування воєнного стану в Україні встановлено заборону щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Отже для застосування вищевказаних положень ПКМУ № 206 від 05.03.2022 є обов`язковим встановлення сукупності таких фактів:

1)факту наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій;

2)факту наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій;

3)факту залишення споживачами та/або членами їх сімей, свого місця проживання;

4)факту надання споживачами та/або членами їх сімей, які покинули своє місце проживання виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу).

Так, відповідач ОСОБА_1 посилаючись на вимоги абзацу 4 п. 1 Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022, проінформував ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про наявність підстав для заборони стягнення вищевказаної заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування, двічі надіславши на адресу позивача відповідні заяви від 18.05.2026 та від 21.08.2026, з наданням на підтвердженням факту його переміщення копії договорів оренди житла у місті Дніпрі. Факт отримання вказаних заяв з додатками визнається позивачем.

Разом з тим, позивачем не визнається як умова для зупинення стягнення заборгованості факт залишення відповідачем ОСОБА_1 місця свого мешкання.

Слід зазначити, що перелік документів, що підтверджують відсутність споживачів у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами згідно положень ПКМУ № 206 від 05.03.2022 не є вичерпним.

Досліджуючи надані відповідачем копії договорів оренди житла від 15.03.2022 та від 15.12.2024, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Укладені відповідачем ОСОБА_1 договори оренди містять всі істотні умови, погоджені сторонами, мають реквізити та підписи сторін, визначений строк дії оренди, дату їх укладання та безпосередньо мету їх укладення – проживання відповідача ОСОБА_1 та членів його сім`ї у м. Дніпрі. Тому суд вважає, що вказані договори підтверджують факт оренди відповідачем житла у місті Дніпрі та таким чином факт зміни місця його мешкання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Позивач заперечуючи факт зміни місця проживання відповідачем, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.

В свою чергу, відповідачем доведено факт надання позивачу документів, що підтверджують факт залишення території активних бойових дій у м. Слов`янськ Донецької області та зміни місця проживання у місті Дніпро.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

При таких обставинах, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування абзацу четвертого пункту 1 постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 щодо заборони на стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 з сплати послуг за надання теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення за період з 01.11.2024 по 31.01.2026 та заборгованості зі сплати абонентської плати за вказаний період.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 322, 360, 509, 526, 544 ЦК України, ст.ст. 67-68, 162 ЖК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та абонентського обслуговування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.Г. Пронін