Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №589/2204/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №589/2204/26

Суддя: Соловйова О. О.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №589/2204/26

Провадження № 2/552/4964/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Петрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та заочного розгляду в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року позивач звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві позивач вказує, що з 17.02.2023 року позивач перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні обов`язки та сімейні відносини. Вважає, що збереження шлюбу неможливе. Від шлюбу дітей не мають. Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.02.2023 року Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 67, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 (видане повторно).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026 року справу постановлено передати за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

04.08.2026 року справа надійшла до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2026 року справу постановлено передати за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

01.09.2026 року справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року у справі визначено головуючу суддю – Соловйову О.О.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.02.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Шосткинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 67, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 (видане повторно). Від шлюбу дітей не мають. Сторони не підтримують подружні відносини, спільне господарство не ведуть, примирення між ними та відновлення сім`ї неможливе. Спору про поділ спільного майна між сторонами немає.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно до положень ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява № 44647/98).

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення..., держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя, у зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку..., так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити, а шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , – розірвати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1064,96 грн. судового збору. Судові витрати не просила стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,76-83,89,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 17.02.2023 року Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 67, свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 (видане повторно), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,– розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.10.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua