Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №552/6957/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6957/26

Провадження № 1-кп/552/984/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава кримінальне провадження № 12026170430000572 від 17 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За невстановлених обставин, але не пізніше 13.06.2025 у ОСОБА_5 виник прямий умисел та мета здійснити підроблення офіційного медичного документа, використавши його надалі для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За цих умов ОСОБА_5 зконтактував із невстановленою особою, яка зобов`язалася допомогти йому у виготовленні підробленого офіційного документа, вступивши таким чином із нею у попередню змову на виготовлення завідомо підробленого офіційного документа задля подальшого подання останнього до уповноваженого органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання у такий спосіб ОСОБА_5 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на той час).

Для реалізації спільного протиправного умислу ОСОБА_5 як співвиконавець зобов`язався повідомити анкетні дані щодо своєї дружини, а також надати грошові кошти в обумовленому розмірі, іншому невстановленому співвиконавцю, який, у свою чергу, пообіцяв виготовити із їх використанням та без проведення відповідних медичних обстежень завідомо підроблену довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення дружині ОСОБА_5 другої групи інвалідності за загальним захворюванням, форма якої передбачена Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1509/21821.

Відтак, діючи з прямим умислом та метою виготовлення завідомо підробленого офіційного документа за попередньою змовою групою осіб із невстановленим співвиконавцем, ОСОБА_5 за невстановлених обставин, але не пізніше 13.06.2025 надав невстановленій особі грошові кошти в обумовленому розмірі та відомості про прізвище, ім`я, по батькові, дату народження своєї дружини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно невстановлений співвиконавець, діючи з прямим умислом та метою виготовлення завідомо підробленого офіційного документа за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , виготовив та передав останньому завідомо підроблену видану від імені голови Обласної МСЕК № 1 Київського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_7 довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969532 від 04.12.2024 про встановлення за результатами проведеного 04.12.2024 огляду на підставі акту огляду МСЕК №2918 ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням ОСОБА_6 на строк до 01.01.2027, яка вказаною медико-соціальною експертною комісією насправді не видавалася, і зміст якої не відповідає дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 13.06.2025, точного часу не встановлено, прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , де, діючи з прямим умислом із метою отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації подав до вказаного органу військового управління підписану ним заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на той час) у зв`язку із наявністю у нього дружини з числа осіб з інвалідністю ІІ групи, долучивши до цієї заяви, серед іншого, завідомо підроблений офіційний документ – копію виданої від імені голови Обласної МСЕК № 1 Київського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_7 довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969532 від 04.12.2024 про встановлення за результатами проведеного 04.12.2024 огляду на підставі акту огляду МСЕК №2918 ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням ОСОБА_6 на строк до 01.01.2027, яка вказаною медико-соціальною експертною комісією насправді не видавалася, і зміст якої не відповідає дійсності.

Внаслідок використання зазначеного завідомо підробленого документа рішенням комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу піж час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленим протоколом № 51 від 14.06.2025, задоволено заяву ОСОБА_5 від 13.06.2025 та надано йому запитувану відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, строк дії якої надалі неодноразово продовжувався з тих же підстав.

17 липня 2026 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, згідно якої прокурор з однієї сторони, а обвинувачений та його захисник з іншої сторони дійшли згоди щодо формулювання фактичних обставин кримінальних правопорушень та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю правопорушень та зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення в обсязі підозри в судовому провадженні, прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення, взяти участь у проведенні з ним слідчих та процесуальних дій в ході досудового розслідування, надави слідчому всю відому йому інформацію про обставини кримінальних правопорушень, прийняти наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_5 за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 3 ст. 358 КК України - 1 рік 1 місяць обмеження волі; за 4 ст. 358 КК України – 1 рік обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 1 року 1 місяця обмеження волі, звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди про визнання винуватості були дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив затвердити дану угоду та призначити ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 визнав себе винним, згідно з вимогами ст.12 КК України за ч. 3 ст. 358 КК України є нетяжким злочином, за ч. 4 ст. 358 КК України – кримінальним проступком.

Узгоджена угодою міра покарання встановлена в межах санкцій ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання. Так, ОСОБА_5 має постійне місце мешкання, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є фізичною особою підприємцем, раніше не судимий. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Суд погоджується з таким висновком і не вважає за можливо його змінювати.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, а також не встановлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженою сторонами міри покарання.

Речові докази у справі:

- мобільний телефон Iphone, Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 з сім картами номер НОМЕР_3 , який переданий на зберігання ОСОБА_6 під розписку від 30 червня 2026 року, після набрання вироком законної сили – залишити у її розпорядженні;

- блокнот із рукописним текстом, оригінали та копії документів, в тому числі медична документація на ім`я ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- завідомо підроблену видану від імені голови Обласної МСЕК № 1 Київського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_7 довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969532 від 04.12.2024 про встановлення за результатами проведеного 04.12.2024 огляду на підставі акту огляду МСЕК №2918 ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням ОСОБА_6 на строк до 01.01.2027, після набрання вироком законної сили – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 469, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 липня 2026 року, укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026170430000572 від 17 липня 2026 року.

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді одного року одного місяця обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді одного року одного місяця обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 , звільнити від відбування покарання з випробуванням на один рік, якщо протягом встановленого судом строку він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі:

- мобільний телефон Iphone, Imei1: НОМЕР_1 , Imei2: НОМЕР_2 з сім картами номер НОМЕР_3 , який переданий на зберігання ОСОБА_6 під розписку від 30 червня 2026 року, після набрання вироком законної сили – залишити у її розпорядженні;

- блокнот із рукописним текстом, оригінали та копії документів, в тому числі медична документація на ім`я ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- завідомо підроблену видану від імені голови Обласної МСЕК № 1 Київського обласного бюро медико-соціальної експертизи ОСОБА_7 довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 969532 від 04.12.2024 про встановлення за результатами проведеного 04.12.2024 огляду на підставі акту огляду МСЕК №2918 ІІ (другої) групи інвалідності за загальним захворюванням ОСОБА_6 на строк до 01.01.2027, після набрання вироком законної сили – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1