Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №527/2505/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2505/26

провадження 2/527/1838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 527/2505/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС», який подано представником позивача, адвокатом Титаренком Владиславом Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

02.09.2026 до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява.

Позовні вимогу обґрунтовані тим, що 09.10.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-64561159.

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язаний надати 20391,52 грн, а клієнт повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту 72 місяців з 09.10.2020, процентна ставка 37,90 % річних, дата сплати кредиту - 9 числа кожного місяця. Факт надання кредитних коштів банком відповідачці підтверджується копією витягу з виписки по рахунку. Таким чином, банк виконав свої зобов`язання перед позичальник за кредитним договором. Проте, всупереч умовам договору відповідачка припинила виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинила здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передав за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняв, належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги і за Кредитним договором № 014-RO-82-64561159 від 09.10.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 19745,71 грн, з яких 16917,27 грн - сума заборгованості за кредитом, 2828,44 грн - сума заборгованості за процентами.

Після відступлення права вимоги, відповідачкою не здійснювалися погашення заборгованості на рахунок позивача чи на рахунок первісного кредитора.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути зі відповідача на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-64561159 від 09.10.2020 в сумі 19745,71 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 02.09.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Левицькій Т.В.

Ухвалою суду від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено відкрите судове засідання.

У судове засідання 05.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує (а.с.2).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлена завчасно та належним чином шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем 09.10.2020 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-64561159, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 20391,52 грн, строком на 72 місяці, під фіксовану процентну ставку - 39,90 % річних, а позичальник зобов`язалася повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до умов п. 1.2 заяви-договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 20391,52 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

В залежності від операційної моделі Банку, надання Кредиту може здійснюватися в один із наступних способів: (а) Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на Поточний рахунок Клієнта, зазначений у пункті 1.1. Заяви-Договору. Клієнт доручає Банку здійснити в Дату надання Кредиту Договірне списання коштів з Поточного рахунку у визначеній підпунктом 1.2.1.1. пункту 1.2.1. Заяви-Договору сумі на Картковий рахунок за реквізитами емітованої до нього платіжної картки НОМЕР_1 .

Згідно пунктів 1.2.1 - 1.2.5 договору, Мета, Строк Кредиту та Проценти за Кредитом. Додаткові умови кредитування:

- придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 20000 гривень;

- оплати Клієнтом страхового платежу в розмірі 391,52 гривень на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», ліцензія серії АВ №483242 від 05.10.2009 (далі Страховик), страховим посередником якого виступає Банк:

- строк Кредиту 72 місяці (-ів), з 09.10.2020 (дата надання Кредиту) по 09.10.2026 (дата повного погашення кредиту).

- проценти за користування Кредитом процентна ставка фіксована і становить: 37,90% річних.

- дата сплати щомісячного ануїтетного платежу 9 числа кожного календарного місяця згідно Графіка. 1.2.5. Дата та сума переказу коштів з КР на Поточний рахунок з метою виконання грошових зобов`язань за Кредитом, Клієнт доручає Банку здійснювати 4 числа кожного місяця Договірне списання коштів з КР на Поточний рахунок в сумі 720,86 гривень, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно Графіку.

Згідно п. 7.5 заяви-договору Графік, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості Кредиту містяться в Додатку №1 до Заяви-Договору, які є їй невід`ємною частиною. Банк, на письмову вимогу Клієнта (але не частіше одного разу на місяць), зобов`язаний безоплатно надати Клієнту інформацію про поточний розмір заборгованості по Кредиту та розмір суми Кредиту, повернутої Банку.

У п. 8. заяви-договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил. Клієнт зобов`язався дотримуватись умов Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви-Договору клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2, 6 Правил так само, як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом.

Заява-договір містить реквізити сторін та підписана ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису 555145 та КЕП представника банку, на неї накладено електронну печатку банку (а.с.5-6).

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» від АТ «Райффайзен Банк», сума кредиту - 20391/52 грн, строк кредитування - 72 місяців, процентна ставка - 37,90 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 51872,86 грн. Підписанням паспорта споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування. Паспорт підписано позичальником ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису 555145 та КЕП представника банку, на неї накладено електронну печатку банку (а.с.9,10).

Також, 09.10.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк», було укладено заяву № 014-RO-82-64561159 на приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ1704-г від 12.06.2020, страховик - ПрАТ «СК «УНІКА Життя», що підписана ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису 555145 та КЕП представника банку, на неї накладено електронну печатку банку (а.с.11,12).

Також судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в розмірі 20391,52 грн, на підтвердження видачі кредитних коштів, позивачем надано виписку по рахунку за здійсненими операціями (платежами) (а.с.14-26).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Кредитний договір №014-RO-82-64561159 від 09.10.2020 та додатки до нього, підписані ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису та КЕП представника банку, на неї накладено електронну печатку банку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " Райффайзен Банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передав за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» прийняв, належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників (а.с.28-33).

Відповідно д Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги і за Кредитним договором № 014-RO-82-64561159 від 09.10.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 19745,71 грн, з яких 16917,27 грн - сума заборгованості за кредитом, 2828,44 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 36-38).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-64561159 від 09.10.2020, здійсненого АТ «Райффайзен Банк», за період з 09.10.2020 по 17.12.2024 включно, станом на 17.12.2024 загальна заборгованість становила 19745,71 грн, з яких 16917,27 грн - сума заборгованості за кредитом, 2828,44 грн - сума заборгованості за процентами (а.с.26,27).

Згідно до розрахунків заборгованості та виписки по рахунку слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними, з частковим нерегулярним поверненням коштів. Після відступлення права вимоги, відповідачем не здійснювалися погашення заборгованості.

Матеріали справи місять досудову вимогу позивача та докази її направлення, у якій відповідачку повідомлено про зміну кредитора за Кредитним договором № 014-RO-82-64561159 від 09.10.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» (а.с.39-41).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, оскільки відповідачка з моменту відступлення права вимоги не здійснювала оплати заборгованості та не виконувала свої зобов`язання за кредитним договорам належним чином, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом.

Суд звертає увагу, що згідно розрахунку заборгованості та виписки з рахунку, що здійснені первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», відповідач здійснював погашення заборгованості з яких 5930,94 грн - по тілу кредиту, 28079,50 грн - за відсотками.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачка не виконувала обов`язки за кредитним договором належним чином та не здійснювала своєчасні оплати заборгованості, у зв`язку з чим виникла заборгованості у загальному розмірі 19745,71 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо заборгованості за кредитом доведені повністю та відповідачка мала погасити заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-64561159 від 09.10.2020, у розмірі 19745,71 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 16917,27 грн, заборгованість за відсотками - 2828,44 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1429 від 18.06.2026 (а.с.4). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.57).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 3328,00 грн на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи встановлено, що 26.11.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» та адвокатом Титаренко В.В. було укладено Договір про надання правничої допомоги № 26/11/2025.

В матеріалах справи наявні докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: замовлення №2077 до договору про надання правничої допомоги № 26/11/2025, акт виконаних робіт до замовлення № 2077 від 26.11.2025 на суму 7500 грн, платіжна інструкція № 1459 від 18.06.2026 на суму 7500 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача на його користь в сумі 7500 грн.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-64561159 від 09.10.2020 в сумі, у загальному розмірі 19745,71 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 16917,27 грн, заборгованість за відсотками - 2828,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «СІТІ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», ЄДРПОУ 39508708, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053, ел.пошта: office@cityfinance.com.ua, телефон: +38(044)227-92-60, кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

представник позивача - Титаренко Владислав Володимирович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: вул. Сікорського Ігоря Авіаконструктора, буд. 8, м. Київ, 04112, кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС наявний;

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою:Полтавська область, Кременчуцький район, село Федорівка, рнокпп: НОМЕР_2 , електронна пошта та кабінет в підсистемі «Електронний суд» системи ЄСІТС відсутні).

Суддя Т. В. Левицька