Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №524/5619/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5619/26

Провадження №2/524/5081/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Григор Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивує позов тим, що 25 лютого 2025 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит №73193365.

27.03.2025 між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25 на підставі якого останнє набуло права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №16 від 24.09.2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №473193365, в сумі 38563 грн. 35 коп. з яких: 13597,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11481,75 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10334,10 грн. сума заборгованості по процентами за понадстрокове користування кредитом, 3150 грн. – комісія за надання кредиту.

Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання та за місцем проживання зазначеним позивачем у позовній заяві. Судова кореспонденція повернулася без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки. (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17)

Отже, відповідач вважається таким, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходили. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.02.2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 , шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, уклали договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73193365. Відповідно до умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн., строком на 30 днів. Процента ставка фіксована – 0,250 % на день. Комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 3150 грн.). Дата надання кредиту - 25.02.2025. Дата повернення кредиту (останній день) – 26.03.2025. Дена процентна ставка - 0,750 %. Проценти за понадстрокове користування кредитом(його частиною) % в день, пеня в день 4% .

Згідно п.6.1 договору проценти за цим договором нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Укладення договору підтверджено електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 52871.

Згідно додатку №1 до договору надання коштів у кредит погоджено розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що договір про надання коштів підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в розмірі 21000 грн., що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 25.02.2025 про зарахування коштів на платіжну картку відповідача, зазначену ним у реквізитах кредитного договору.

У зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 73193365 у відповідача утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 38563,35 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 13597,50 грн.; заборгованість за відсотками - 11481,75 грн., сума заборгованості за понадстрокове користування процентами - 10334,10 грн.; комісія - 3150 грн.

27.03.2025 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.

Відповідно до Додаткової угоди №9 від 24.09.2025 року та витягу з реєстру боржників №16 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38563,35 грн., з яких: 13597,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11481,75 грн. - заборгованість за відсотками, 10334,10 грн. - заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом, 3150 грн. - комісія за надання кредиту.

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Разом з тим, враховуючи, що метою отримання коштів у кредит є споживчі цілі, щодо нарахування процентів за користування кредитом суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.7 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Згідно з висновком, викладеним у постанові ВП ВС від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (п.54) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У наданому позивачем договорі чітко визначено строк кредитування – 30 днів, дату надання кредиту (25.02.2025) та дату повернення кредиту (26.03.2025).

Водночас, позивачем у договорі визначено збільшену процентну ставку за понадстрокове користування кредитом, що не відповідає висновкам у наведеній постанові ВП ВС.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач не заявляє вимог в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд доходить висновку, що проценти за користування кредитом підлягають стягненню в межах встановленого договором тридцятиденного строку.

Впродовж встановленого строку користування кредитом сума належних до сплати процентів становить 1575 грн., виходячи з фіксованої процентної ставки на день 0,25%.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії за надання кредиту у розмірі 3150 грн. суд зазначає наступне.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту, то вона передбачена п.2.2.4 кредитного договору, і становить 15% від суми наданого кредиту.

В цьому контексті суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Передбачена умовами договору про споживчий кредит комісія фактично є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Стаття 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку або фінансової установи встановлювати комісію за надання кредиту, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом, але на думку суду це право не є абсолютним. Банк або фінансова установа має довести, що ця комісія є платою за реальну, самостійну послугу, яка надана споживачу, а не замаскованим збільшенням вартості кредиту.

З огляду на наведене, враховуючи непропорційно великий розмір комісії за надання кредиту (15% від суми кредиту), а також необґрунтованість встановлення вказаного виду плати за надання кредиту, суд не знаходить підстав для стягнення з боржника заборгованості за вказаною комісією.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача комісії в сумі 3150 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 13597,50 грн. та процентів за користування кредитом – 1575 грн., а всього 15172,50 грн.

В частині позовних вимог про стягнення решти процентів за понадстрокове користування кредитом в сумі 20240 грн. 85 коп. та стягнення комісії в сумі 3150 гривень слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 15172,50 грн., що складає 39,34% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, а саме, в розмірі 1047,38 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 15172 гривні 50 копійок заборгованості за кредитним договором №73193365 від 25.02.2025 року, укладеним з ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості по процентам за понадстрокове користування в розмірі 20240,85 гривень та комісії в розмірі 3150 гривень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1047 грн. 38 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» місцезнаходження – вул. Лісова, 2, м.Бровари, Броварський район, київська область, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.