Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №524/9388/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9388/26

Провадження № 1-кп/524/716/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

представника служби у справах дітей – ОСОБА_5 ,

представника ювенальної превенції – ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026170500000862 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, учня приватного ліцею "Ейпі скул", зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,, обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію насильству» умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до свого батька, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов?язане з домашнім насильством щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах за таких обставин.

13.05.2026 року близько 09 год. 25 хв. неповнолітній ОСОБА_8 та його батько ОСОБА_9 , знаходилися за місцем проживання в приміщені квартири АДРЕСА_2 . В цей час, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своєму батькові ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді фізичної шкоди потерпілому, ОСОБА_8 , тримаючи в лівій руці газовий балончик, а в правій руці розкладний ніж, розпилив газовим балончиком в очі ОСОБА_9 , після чого наніс останньому один удар в черевну порожнину зліва та один удар в грудну клітину зліва, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: одного проникаючого колото-різаного поранення живота, яке бере свій початок шкірною раною на лівій боковій поверхні живота, ушкоджуючи по своєму ходу пристінкову очеревину та великий сальник, одне непроникаюче сліпе колото-різане поранення грудей з ушкодженням по своєму ходу м?яких тканин, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент їх заподіяння.

Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_8 визнав повністю, пояснивши про обставини що відповідають вступній частині вироку.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що очевидцем кримінального правопорушення, вчиненого сином ОСОБА_8 вона не була, проте вважає, що цей випадок стався через підлітковий вік її сина, оскільки підліткам притаманна дещо нестримана поведінка. Також законний представник суду пояснила, що загалом стосунки в їх сім?ї добрі, сварки трапляються не часто, при цьому агресії ніхто ні до кого не проявляє. Всі непорозумінні родина вирішує шляхом розмов. На даний час в родині обговорили ситуацію, яка сталася і конфлікт вичерпано.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву про можливість розглядати кримінальне провадження без його участі.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, законного представника та вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Також суд дослідив ті докази, які підтверджують позовні вимоги прокурора, документи, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину у судовому засіданні доведена повністю.

Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , тобто умисному тілесному ушкодженні, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння, суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України.

Вирішуючи питання про обрання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 міри покарання суд, враховує умови життя й виховання, сімейні обставини та інші особливості його особи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_8 має повну родину, яка створила йому задовільні умови для проживання та навчання. Наразі Нікіта навчається в приватному учбовому закладі та здобуває середню освіту, рівень успішності під час навчання був достатнім, мав позитивну характеристику за місцем навчання. Неповнолітній, має добрі відносини з однолітками та іншими дітьми, раніше до будь-якого виду відповідальності не притягався. Поведінка неповнолітнього обвинуваченого після вчинення злочину, зокрема в ході досудового розслідування та судового розгляду справи була бездоганною, він засудив свій вчинок і запевнив учасників судового провадження, що знову не стане на шлях скоєння кримінальних правопорушень, усвідомив фактичну сторону й соціальне значення вчиненого та покарання, яке може бути йому призначене.

Поряд з цим, кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим у неповнолітньому віці, коли ще у нього була недостатня емоційно-вольова зрілість, конформізм, підвищена навіюваність та збуджуваність, слабкість самоконтролю, загострене ставлення до оточення, нездатність у деяких випадках правильно оцінювати свої й чужі вчинки, намагання самовиразитися та самоствердитися тощо.

Вік є показником соціально-психологічних властивостей особи, тому суд приймає до уваги те, що внаслідок саме несформованого характеру, відсутності значного життєвого досвіду, призвело до необміркованих рішень з боку ОСОБА_8 .

Разом з цим, суд вважає, що вікові та психологічні особливості неповнолітніх полегшують процес досягнення цілей покарання, оскільки неповнолітні більш сприйнятливі до виховного впливу. Неповнолітні з вищим освітнім і культурним рівнем легше та успішніше піддається виправленню, що необхідно враховувати при індивідуалізації покарання.

Як встановлено судом, поведінка неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 в побуті також є бездоганною, за місцем навчання він характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшуть покарання ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття щодо вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті.

Отже, суд визнає пом`якшуючими покарання обвинуваченого обставинами: вчинення кримінального правопорушення вперше; молодий вік обвинуваченого; позитивну характеристику за місцем навчання та проживання; відсутність достатнього життєвого досвіду.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до ст. 67 КК України – відсутні.

Згідно ст. 65 КК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, суд зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 8 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації призначене особі покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Обираючи вид і міру покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує думку представників служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради та сектору ювенальної превенції Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання, а також відомості досудової доповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Таким чином, призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України, суд враховує наявність декількох (трьох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_8 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, кримінальне правопорушення вчинив у неповнолітньому віці. За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до цього обвинуваченого положення ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України, вважаючи, що для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним, справедливим і достатнім буде покарання у виді двох років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 91-1 КК України, заходи, передбачені частиною першої цієї статті не застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.

При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд виходить з такого.

Згідно ч. 2 ст.12, ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному медичному підприємстві «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», де на його лікування витрачено 21 960,32 грн.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні цивільний позов прокурора визнала повністю.

За таких обставин, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 21 960,32 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.05.2026 року необхідно скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.ст. 69, 101 КК України, у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до ст. 59-1, 101 КК України покласти обов`язкі:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч. 2 ст. 91-1 КК України, заходи, передбачені частиною першої цієї статті не застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 20 540, 26 грн., які перерахувати на номер рахунку: UA 378999980313080115000026011; код отримувача 37993783, отримувач – ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 1 420, 06 грн., які перерахувати в дохід міського бюджету на номер рахунку: UA 378999980314030544000016706; код ЄДРПОУ 37959255, отримувач – ГУК у Полт.обл./тг м. Кременчук/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.05.2026 року на тимчасово вилучене майно.

Речові докази: зразок матеріалу – змив з внутрішньої сторони вхідних дверей, змив зовнішньої сторони дверної коробки ліворуч, зразок матеріалу – змив з дверної коробки, зразок матеріалу до змиву РБК, зіскоб РБК, змив з дверного дзвінка з контрольним змивом, змив РБК, зразок матеріалу до змиву з дверного дзвінка, газовий балончик ТЕРЕН-4 – знищити; кофту чорного кольору з капюшоном зі слідами порізів та РБК, мобільний телефон «Nubia», модель 224644 – повернути власнику; мобільний телефон «Redmi Note 14 Pro» в корпусі чорного кольору та в чохлі чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 та сумку з тканини сіро-чорного кольору в нижньому лівому куті якої мається лейба з написом «Thyst the timing of your life», в якій знаходяться: банківська картка АТ «ПриватБанк Юніор» НОМЕР_4 , гроші в сумі 26 грн., зв`язка ключів, предмет зовні схожий на складний ніж, ручка, маркер, контейнер з бездротовими навушниками чорного кольору JBL, енергетичний напій «RedBull» - повернути власнику; системний блок в корпусі чорного кольору зі скляною стінкою з написом «ARTLine», плед в клітинку біло-синьо-коричневого кольору, розгрузку чорного кольору з тканини з 6-ма кишенями, в 4-х з яких маються газові балончики «Терен-4» з написами «Ненависть», «Ярость», «Месть», «No Lives MAT» складний ніж з написом «Ganzo G626440», полімерний пакет з написом «Нова пошта» із зазначенням ТТН 20451432189946, отримувач ОСОБА_10 , № поштомату 49257, товар «нож К315А/50 COLUMBIA (48)», рушник червоного кольору зі слідами РБК – повернути власнику; газовий балончик – «Терен -4» - повернути власнику; три опричні диски з записами відеокамер зовнішнього спостереження – зберігати в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Redmi 15» та мобільний телефон «Huawei P smart Z» - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_11