Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №524/5859/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5859/26

Провадження №2/524/5247/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

До суду звернулося ПАТ «СК «Інтер-Поліс» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування шкоди.

На обґрунтування позову зазначено, що 18.09.2025 трапилася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю транспортного засобу «IVECO», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 . Відповідач самовільно залишив місце ДТП. Внаслідок ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «IVECO», номерний знак № НОМЕР_1 , застрахована за полісом обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 232235125.

Потерпіла особа, скориставшись своїм правом на страхове відшкодування, звернувшись до страхової компанії, в якій забезпечено цивільно-правову відповідальність транспортного засобу, отримала відшкодування в рамках прямого врегулювання.

В свою чергу, страхова компанія потерпілої особи відповідно до ст. 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX, звернулась до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надала всі необхідні документи для врегулювання випадку. Позивачем виконано свої зобов`язання, компенсовано 16800,00 грн.

Постановою суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, за клопотанням представника позивача витребувано від Державної податкової служби України інформацію про РНОКПП відповідача, від Крюківського районного суду міста Кременчука копію постанови в справі № 537/6093/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

03.06.2026, 26.06.2026 від Крюківського районного суду міста Кременчука надійшла відповідна інформація.

08.06.2026 від Державної податкової служби України надійшла відповідна інформація.

З 08.06.2026 по 30.06.2026 включно, з 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.

20.07.2026 судове засідання судове засідання відкладено за письмовими заявами відповідача від 20.07.2026 про ознайомлення з матеріалами справи та відкладенням засідання.

17.09.2026 у судове засідання не з`явився представник позивача, у позові клопотав про розгляд справи за його відсутності.

17.09.2026 у судовому засіданні відповідач зазначив, що не заперечує проти стягнення заявленої в позові суми, однак повідомив про відсутність можливості сплатити зазначену суму за один раз. Є пенсіонером, отримує пенсію в сумі 3400,00 грн щомісяця. Наразі не працює, іншого доходу, крім пенсії немає. Клопотав оголосити перерву в судовому засіданні з метою надання ним підтверджуючих документів зазначеного.

28.09.2026 відповідачем подана до суду заява про долучення до матеріалів справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору станом на 28.09.2026; довідки про доходи, видані Кременчуцьким об`єднаним управлінням ПФУ в Полтавській області.

06.10.2026 у судове засідання не з`явилися учасники справи.

Відповідач надав 06.10.2026 письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просив врахувати документи, надані ним суду, на підтвердження його скрутного матеріального становища та відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, позицію відповідача, який не заперечував щодо необхідності погашення ним заявленої в позові суми шкоди, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлено таке.

18.09.2025 трапилася ДТП за участю транспортного засобу «IVECO», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 .

20.10.2025 постановою Крюківського районного суду міста Кременчука відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, що набрала законної сили 31.10.2025.

Зі змісту зазначеної постанови слідує, що 18.09.2025 о 16:30 у м. Кременчуці, пров. Автобусний, 20, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «IVECO 35 E10V», номерний знак НОМЕР_3 , будучи причетним до ДТП, залишив місце її скоєння, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху. 18.09.2025 о 16:30 у м. Кременчуці, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «IVECO 35 E10V», номерний знак НОМЕР_3 , на перехресті пров. Автобусний - вул. Івана Миколайчука при повороті ліворуч з вул. І. Миколайчука на пров. Автобусний не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 цією постановою суду визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «IVECO», номерний знак № НОМЕР_1 , застрахована за полісом обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 232235125.

Сума заподіяної шкоди транспортному засобу «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 , визначена на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного у присутності представника страховика та власника зазначеного транспортного засобу; рахунка на оплату № 1482 від 24.09.2025 на загальну суму 16800,00 грн, виданого 14.09.2025 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , що здійснює господарську діяльність з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

Потерпіла особа ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом на страхове відшкодування, звернувшись 25.09.2025 до страхової компанії з відповідною заявою, в якій забезпечено цивільно-правову відповідальність транспортного засобу (ПрАТ «Страхова група «ТАС») за полісом № 230038993, отримала відшкодування в рамках прямого врегулювання.

Згідно з страховим актом (прямого врегулювання) № 29347/13/925 від 13.10.2025 та додатку № 1 до страхового акта (розрахунку суми страхового відшкодування) страхове відшкодування становить суму 16800,00 грн, що виплачено 14.10.2025 згідно платіжної інструкції № 87639 (призначення платежу – страхове відшкодування за договором № 230038993, ОСОБА_2 , транспортний засіб «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 , рахунок № 1482 від 24.09.2025).

Пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи прав і обов`язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разу прийняття відповідного рішення (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі – Закон № 3720-IX).

Порядок взаємодії страховиків (членів Моторного (транспортного) страхового бюро України та МТСБУ в прямому врегулюванні страхових випадків в Україні встановлений Положенням про пряме врегулювання страхових випадків, затвердженим протоколом Президії МТСБУ від 27.12.2024 № 617/2024 (далі – Положення).

В свою чергу, страхова компанія потерпілої особи відповідно до ст. 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX, звернулась до позивача з вимогою виплатити страхове відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надала всі необхідні документи для врегулювання випадку.

Позивачем виконано свої зобов`язання, компенсовано 16800,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону України № 3720-IX страховик потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, має право зворотної вимоги до страховика відповідальної особи у розмірі фактично здійснених витрат на врегулювання страхового випадку та здійсненої страхової виплати.

Позивач, як страховик відповідальної особи, зобов`язаний на вимогу страховика потерпілої особи, що здійснив пряме врегулювання страхового випадку, компенсувати заявлений розмір вимог.

21.01.2026 позивачем направлено на адресу проживання відповідача, вимогу за вих. № 20541/ІНС про відшкодування шкоди у порядку регресу в сумі 16800,00 грн. Відповіді від відповідача не надійшло, кошти не сплачено.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами (п. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3720-IX).

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди (п. п. 38.1.1 «в» п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, що діяв на момент укладення полісу № ЕР-219442920).

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Регресне зобов`язання виникає у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання. Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотньої вимоги виникає після того, як відбулася виплата.

За загальним правилом на боржника за регресною вимогою покладається обов`язок відшкодувати кредитору виплачене ним третій особі відшкодування у повному обсязі.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ст. 1188 ЦК України).

Всупереч приписів ч. 2 ст. 1166 ЦК України відповідачем не доведено, що шкода заподіяна не з його вини.

Матеріали справи не містять відомостей про компенсацію відповідачем витрат позивачу в добровільному порядку.

Протилежного суду не доведено та не спростовано.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 76 - 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Щодо прохання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується, серед інших відомостей, про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018, від 19.06.2019 у справі № 2-55/10).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 435 ЦПК України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому, що може бути надана у виняткових випадках, обумовлених об`єктивним ускладненням при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08.

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).

Судом враховується скрутне матеріальне становище відповідача, відсутність можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі одноразовим платежем, враховуючи складність у пошуку відповідачем ще однієї додаткової роботи для погашення боргу у зв`язку із пенсійним віком.

Джерелом доходів відповідача згідно наданих довідок є пенсія за період з жовтня по грудень 2025 року включно в сумі 6715,39 грн, тобто в середньому 2238,45 грн (6715,39 грн : 3 міс), а також за період з січня по вересень 2026 року включно в сумі 29632,19 грн, тобто в середньому 3292,47 грн (29632,19 грн : 9 міс).

Також з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору за період з січня 2025 року по серпень 2026 року вбачається, що відповідач отримував такий дохід (заробітну плату):

за січень - квітень 2025 року включно від КП «Благоустрій Кременчука» нараховано 76 554,50 грн з податками та військовим збором,

за червень – серпень 2025 року включно від ТОВ «Кремагропак» нараховано 15524,60 грн з податками та військовим збором,

за грудень 2025 року від ТОВ «Олма-Кременчук» в сумі 5217,39 грн з податком та військовим збором,

за січень 2026 року від ТОВ «Олма-Кременчук» в сумі 6051,40 грн з податком та військовим збором.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи відсутність іншого доходу у відповідача, крім пенсії, його добросовісну поведінку під час розгляду справи, те, що він не намагається уникнути виконання рішення, суд вважає за можливе відстрочити відповідачу виконання рішення суду, однак строком на шість місяців з дня його ухвалення, що буде доастатнім у цьому випадку. Відповідач позов визнав, не відмовляється виконати свої зобов`язання перед позивачем.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» відшкодування шкоди в сумі 16800 грн 00 коп, 2662 грн 40 коп судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду в справі № 524/5859/26 на 6 (шість) місяців з дня його ухвалення (ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс», код ЄДРПОУ 19350062, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 69,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

третя особа Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: м. Київ, просп. Берестейський, 65.

Суддя Н. П. Мельник