Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №398/4931/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4931/26

провадження №: 2/398/4384/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35314,93 грн, а також понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, , що 23.08.2019 між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 491009981. Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 24263,29 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 27.08.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 %.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Альфа Банк", відповідно до умов яких, змінено найменування банку з АТ "Альфа Банк" на наступне: Повне найменування банку українською мовою: Акціонерне товариство «Сенс Банк»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «Сенс Банк».

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ "Альфа Банк" відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 491009981 від 23.08.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35314,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 19851,18 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11903,27 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 1961,02 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки – 1304,14 грн, нараховані 3% річних -295,32 грн.

29.07.206 року ухвалою судді відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія ухвали була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" письмові докази, щодо підтвердження надання (видачі) кредитних коштів відповідачу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що 23.08.2019 року відповідач звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» про укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Оферта на укладання угоди про надання кредиту № 491009981 від 23.08.2019 підписана відповідачем власноручним підписом та містить узгоджену сторонами суму кредиту готівкою – 24263,29 грн, строк кредиту – 24 місяці, річна процентна ставка – 39,90%, дата повернення кредиту – 27.08.2021, кредит наданий з метою поранення заборгованості за кредитним договором №630667221 від 30.06.2017.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого банком нарахована заборгованість, яка станом на станом на 17.05.2021 становила 31523,74 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з рахунка відповідача.

Надання кредитних коштів підтверджується банківськими документами про видачу (перерахування) коштів і розрахунками руху заборгованості з урахуванням часткового виконання відповідачем графіків платежів, відображене у розрахунках, також узгоджується з фактичним отриманням і використанням кредитів. Доказів, які б спростовували факт одержання коштів або свідчили про неукладеність чи недійсність договорів, у справі немає.

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009981.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статей 514, 516 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу; згода боржника на таку заміну не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і має значення лише тоді, коли боржник виконав його первісному кредитору. Таких обставин не встановлено. Отже, ТОВ «Коллект Центр» є належним кредитором.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Такі нарахування є способом захисту майнового права кредитора і входять до складу грошового зобов`язання.

Позивач нарахував за договором № 491009981 інфляційні збитки – 1304,14 грн, нараховані 3% річних -295,32 грн. Із розміру цих сум та поданого розрахунку вбачається, що вони обчислені за періоди прострочення, які передують введенню в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року. Тому передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення у період дії воєнного стану до спірних нарахувань не застосовується. Розрахунок відповідачкою не спростований і судом перевірений, у зв`язку з чим 1304,14 грн та три проценти річних 295,32 грн підлягають стягненню.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позовну заяву не подав, не заперечував факти укладання договору, отримання кредиту, не спростовував розрахунки та розмір боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн суд констатує наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Так, 01.07.2024 між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістан» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024. До вказаного договору також додано прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 1200 від 01.06.2026, сторони договору погодили надання послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача, що включає в себе надання усної консультації у кількості 2 години вартістю 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у кількості 3 годин вартістю 9 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Враховуючи викладене, зважаючи на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності.

Отже, витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає розмір понесених позивачем у даному випадку витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на надання усної консультації та складення даної позовної заяви, яка не є складною, не є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, а тому витрати на правову допомогу адвоката в даному випадку не можуть оцінюватися в 13 000 грн.

Тому, суд вважає вимоги в частині стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правничу допомогу задовольнити частково, в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 102901438 про надання споживчого кредиту від 25 серпня 2021 року, в загальному розмірі 35314 (тридцять п`ять тисяч триста чотирнадцять) грн 93 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 19851,18 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11903,27 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами – 1961,02 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки – 1304,14 грн, нараховані 3% річних -295,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисі) гривні 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко