Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №390/3076/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/3076/26

Провадження № 3/390/760/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. м. Кропивницький

Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., при секретарі – Петренко В.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

встановив:

До Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про те, що він о 11 год 56 хв 18.09.2026 на автодорозі М-30 «Стрий – Умань – Дніпро - Ізварине» (718 км) на т.з.Mersedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював господарську діяльність з перевезення вантажів за відсутності реєстрації як суб`єкта господарювання.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, пояснив, що 18.09.2026 його попросив кум – ОСОБА_2 перевезти буряки, оскільки у нього погіршилося самопочуття. ОСОБА_2 передав йому технічний паспорт на автомобіль та накладну, сказав місце, куди треба було довезти овочі. Він погодився допомогти куму. Проте його зупинили працівники транспортної інспекції та склали протокол.

Допитаний як свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є фізичною особою – підприємцем, займається вирощуванням, торгівлею овочами. 18.09.2026 він повинен був відвести буряки до ОСОБА_3 . Проте у нього підвищився тиск і, щоб не підвести покупця та не допустити порчі овочів, він попросив свого кума – ОСОБА_1 доставити ці буряки. Він передав відповідну накладну та технічний паспорт від автомобіля (який є у власності його сина). Пізніше він дізнався, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол. ОСОБА_1 не працює на нього і він йому не платив за вказане перевезення.

Судом досліджені: протокол про адміністративне правопорушення №ПП008573 від 18.09.2026; фотосвітлини автомобіля; копії свідоцтва про реєстрацію т.з. та посвідчення водія; відеозапис та ін. матеріали.

Відповідно до загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою складу правопорушення, є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти росії" ("Malafeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти росії" ("Karelin v. Russia" заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Кваліфікуючою ознакою ст.164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Такі ознаки, згідно зі ст.256 КУпАП, мають бути конкретно визначені у протоколі.

Тобто об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП, є здійснення винною особою господарської діяльності.

Під господарською діяльністю в Податковому кодексі України розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами ( ст. 14.1.36. ПКУ).

Важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі.

Проте в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність систематично, два і більше разів, тобто здійснював свою діяльність на постійній основі, з надання платних послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії або бездіяльність.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.

ЄСПЛ в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.

З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б вказували на здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, суд вважає, що працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті не доведено належним чином здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без реєстрації як суб`єкта господарювання та одержання ліцензії, а тому справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О.Квітка