Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №389/2965/26
Суддя: Український В. В.
30.09.2026
Єдиний унікальний номер 389/2965/26 провадження №3/389/506/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Знам`янка Кіровоградська область, громадянин України, РНОКПП суду не повідомлений, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 22.10.2011 Знам`янським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 , працює, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , 26.07.2026, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2018 року народження, а саме вдарив рукою по тильній частині голови, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП. За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №484899 від 31.07.2026, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, права роз`яснені.
ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку сповіщений про дату, час і місце розгляду справи, для розгляду справи про адміністративне правопорушення повторно не з`явився, клопотань чи заяв, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правом на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав. За викладеного, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, дотримання вимог ст.277 КУпАП, вбачається можливим розглянути справу за відсутності останнього на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству": домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Частина друга ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, та тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об`єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов`язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків. Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з`ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.
Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП та ч.2 ст.251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Дослідивши, надані на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №484899 від 31.07.2026, докази, а саме: копію рапорту від 27.07.2026, відповідно до якого 27.07.2026 о 00:10 годині на АДРЕСА_1 виявлено малолітнього ОСОБА_2 , який повідомив, що втік з дому, бо його б`ють батьки; копію письмових пояснень малолітнього ОСОБА_2 , опитаного у присутності матері ОСОБА_3 , відповідно до яких 25.07.2026 останній пішов з дому та перебував по АДРЕСА_2 оскільки батьки його ображають, 26.07.2026 за те, що він тікає без дозволу з дому, батько сильно вдарив його шиї і він знову втік, мати вживає алкоголь і не виховує його, з батьками проживати не хоче, 29.07.2026 знову, без дозволу, пішов з дому, шукати його почали 30.07.2026; копію письмових пояснень ОСОБА_1 , відповідно до яких останній не заперечив факт застосування фізичного насильства щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 26.07.2026, а саме вдарив останнього долонею по тильній стороні голови, вказав, що син неодноразово, не повідомивши нікого куди йде, без дозволу, з дому, будь-які інші методи виховання не допомагають, тож, після чергової втечі, так сталось, в подальшому таких дій з його боку не повториться; вважаю, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, доведена у повному обсязі.
При накладенні стягнення враховую характер вчиненого, особу ОСОБА_1 , що він не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, працює, відсутність даних щодо обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність, та вважаю за необхідне призначити стягнення у виді штрафу, що є достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. При цьому, в силу вимог ст.283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1732 і 1736 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 391 цього Кодексу.
За відсутності доказів того, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за ст.173-2 КУпАП, суд не вважає за необхідне направлення його, на даний час, в порядку ст.39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з ст.40-1 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особами, стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, станом на 1 січня календарного року. Відповідно до ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
На підставі викладеного, керуючись ст.173-2, ст.ст.36, 40-1,283-285 КУпАП, ст.28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про виконавче провадження», суддя
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп.
Реквізити для сплати (стягнення в разі несплати в строки, передбачені ч.1 ст.307 КУпАП) адміністративного штрафу, що випливає з інших видів адміністративних правопорушень (крім сфери забезпечення безпеки дорожнього руху): стягувач відділ поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул.Київська,25 місто Знам`янка Кіровоградська область, 27406) ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК у Кіров.обл./тг м.Знам`ян/21081100, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37918230, БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП), КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 899998, РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA958999980313050106000011557, КОД класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, який зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України, стягувач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795), ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 37993783, БАНК ОТРИМУВАЧА: Казначейство України (ЕАП), КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА(МФО): 899998, РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA908999980313111256000026001, КОД класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз`яснити порушнику, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного даною постановою; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред`явлення даної постанови до примусового виконання - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя В.В. Український
Оригінал: reyestr.court.gov.ua