Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №386/1131/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1131/26

Провадження № 1-кп/386/42/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121110000231 від 14.05.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого на утриманні двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є законним представником (опікуном) особи з інвалідністю з дитинства - доньки ОСОБА_7 , військовозобов`язаного, не депутата, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

ОСОБА_4 вчинив умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за таких обставин.

Згідно витягу із наказу №16 від 10.01.2025 Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області ОСОБА_4 працював на посаді майстра газодимозахисної служби-водієм відділення газодимозахисної служби 3-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Кіровоградській області та мав спеціальне звання сержант служби цивільного захисту та відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», був особою, уповноваженою на виконання функцій держави та суб`єктом декларування.

Відповідно до витягу із наказу №360 від 04.08.2025 ОСОБА_4 відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штату) та виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , як особа рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, був суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону та відповідно до ч. 2 ст. 45 вказаного Закону зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за минулий рік.

Відповідно до абзацу другого частини другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за минулий рік.

ОСОБА_4 як особа, яка припиняє повноваження, пов`язані з виконанням функцій держави та після припинення таких повноважень, зобов`язаний був не пізніше 00 годин 00 хвилин 01.04.2026 подати декларацію після звільнення за 2025 рік.

ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про подання щорічної декларації, яка подається щороку з 1 січня до 1 квітня за попередній звітний рік, після звільнення, що подається наступного року після припинення діяльності до 1 квітня за минулий рік, а також протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави за 2025 рік, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», не подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2025 рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Умисел на неподання декларації ОСОБА_4 підтверджується тим, що він будучи повідомлений про свій обов`язок на подання декларації, оскільки під час проходження служби неодноразово подавав щорічні декларації, а також під час звільнення ознайомлювався з письмовим попередженням про необхідність подання декларації «після звільнення». Будь-яких об`єктивних поважних причин, які б перешкоджали виконанню обов`язку під час досудового розслідування не встановлено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду показав, що кримінальне правопорушення вчинив за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Так, працював на посаді майстра газодимозахисної служби-водієм 3-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Кіровоградській області, звільнився зі служби 04.08.2025, при звільненні подав декларацію про доходи із затримкою, щорічну декларацію подати забув за, що був попереджений. Щиро кається у скоєному. Просив призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Захисник в судовому засіданні просила визначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт у межах санкцій статті 366-3 КК України.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України повністю доведена, вважала за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за цією нормою у виді громадських робіт строком 150 годин.

Обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Обвинувачений у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України. У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та за їх згодою, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позицій, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, вказаного в обвинувальному акті у кримінальному провадженні та його кваліфікацію.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України та кваліфікує його дії за цією нормою, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.ст. 12, 45 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 цього Кодексу є кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією та відноситься до нетяжких злочинів.

Пом`якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого є щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України для обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно з довідкою про склад сім`ї №121 від 27.05.2026, довідкою – характеристикою №120 від 27.05.2026, довідкою №892 від 18.05.2025, виданих Благовіщенською міською радою Голованівського району Кіровоградської області, обвинувачений проживав без реєстрації по АДРЕСА_2 разом із сім`єю: дружиною ОСОБА_6 , донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою з інвалідністю з дитинства, та сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зарекомендував себе з позитивної сторони, не являється депутатом міської ради.

Відповідно довідок Комунального некомерційного підприємства «Голованівська лікарня» від 25.05.2026, обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Згідно з довідками Голованівського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області від 18.05.2026, МВС України від 18.05.2026 та ГУНП в Кіровоградській області від 18.05.2026, ОСОБА_8 раніше не судимий.

Згідно копії посвідчення серії ДДА №233793 ОСОБА_4 являється законним представником (опікуном) дитини ОСОБА_9 з інвалідністю з дитинства з 18.06.2024.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.05.2026 №12/3050, ОСОБА_4 , проходив службу у в/ч НОМЕР_1 з 14.10.2011 по 09.10.2012; на даний час перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про його особу, його вік та стан здоров`я, який на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється опікуном малолітньої дитини з інвалідністю, одружений, не працюючого; вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів; вчинив кримінальне правопорушення вперше; за місцем проживання характеризуються позитивно; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, до яких відноситься щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання; ставлення обвинуваченого до скоєного.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинуваченого наданої Голованівським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, в якій зазначено, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченого, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у межах санкції ст. 366-3 КК України, що служитиме засудженому попередженням і запобіганням вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні згідно з обвинувальним актом відсутні.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування по відношенню до обвинуваченого не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту початку виконання громадських робіт.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Голованівський районний суд Кіровоградської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1