Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №375/1475/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1475/26

Провадження № 2/375/1157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, третя особа: Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні 2026 року позивач дізналася від працівників Острівської сільської ради Київської області (на даний час старостинський округ № 5 с. Острів та Троїцьке Рокитнянської селищної ради Київської області), що ОСОБА_3 склав на її ім`я заповіт на належний йому житловий будинок 1985 року забудови, загальною площею 46,4 кв.м, житловою - 25,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Заповіт посвідчений 19 березня 2012 року секретарем виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Мамчур А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 13.

Для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропущенням нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Третя особа у справі ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 після смерті якого не подавав заяви на прийняття спадщини.

Позивач просить визначити їй, як спадкоємцю за заповітом додатковий тримісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою суду від 9 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 6 жовтня 2026 року о 13 год 30 хв.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача, Рокитнянської селищної ради Київської області, Круглова К.О. подала заяву, в якій зазначила, що заперечень, заяв, клопотань з боку Відповідача відсутні, проти розгляду та вирішення справи за наявними у справі матеріалами не заперечує. Розгляд справи просила здійснювати у відсутність представника відповідача.

Треті особаи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. подали заяву, в яких розгляд справи просили здійснювати у їхній відсутності, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Згідно частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, в межах наданих суду доказів, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 3 травня 2017 року серії НОМЕР_1 , що міститься в матеріалах справи.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно - житловий будинок 1985 року забудови, загальною площею 46,4 кв.м, житловою - 25,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги від 13 травня 2026 року № 223.

Позивачем долучено до матеріалів справи заповіт посвідчений 9 березня 2012 року секретарем виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Мамчур А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 13. За яким все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що за законом буде належати на день смерті і на що ОСОБА_3 за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Про існування заповіту позивачу стало відомо лише в травні 2026 року.

З матеріалів справи встановлено, що для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Н.І. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропущенням нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю нотаріуса від 13 травня 2026 року № 68-01/16.

Позивачем долучено до матеріалів справи витяг з Спадкого реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85728401 від 23 червня 2026 року з якого вбачається, що заповіт № 13 (номер у спадковому реєстрі 52911013) дата посвідчення 19 березня 2012 року , заповідач ОСОБА_3 , має стан - чинний.

З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85728374 виданого 23 червня 2026 року встановлено, що за параметрами пошуку: ОСОБА_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до довідки старостинського округу № 5 Рокитнянської селищної ради Київської області від 13 травня 2026 року № 220, ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав до дня смерті один по АДРЕСА_1 .

Із виписок з погосподарських книг від 13 травня 2026 року № 223 та № 222 вбачається, що згідно з погосподарських книгиг № 12, 13 та 17 (номер об`єкта погосподарського обліку 0981-1), житловий будинок 1985 року забудови, загальною площею 46,4 кв.м, житловою - 25,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , рахується за померлим ОСОБА_3 .

Крім позивача у ОСОБА_3 із спадкоємців є син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_2 виданого повторно 5 травня 2017 року. Після смерті ОСОБА_3 син не подавав заяви на прийняття спадщини.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 7 лютого 2006 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано 14 липня 2000 року, актовий запис № 16.

Про існування заповіту на її ім`я, позивач дізналая після пропущення строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У відповідності до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1270 цього Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальним правилом спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

4 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 , ніким із спадкоємців не прийнята, спадкова справа не заведена, позивач захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не може, враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та надати позивачеві додатковий, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом трьох місяців.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося, тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 1268-1270, 1272 ЦК України, статтями 13, 81, 206, 223, 247, 263, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , як спадкоємцю за заповітом, додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці, з дня набуття рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Рокитнянська селищна рада Київської області, ЄДРПУО04358997, юридична адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна, місце здійснення діяльності: 09601, Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, 2, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5

Текст рішення складено 6 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус