Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №369/6614/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6614/25

Провадження № 2/369/3734/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ракицької І. М. звернулася до суду з позовом до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її вітчим - ОСОБА_2 .

За життя її вітчим склав на позивача заповіт, яким заповів їй все рухоме та нерухоме майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день його смерті належатиме померлому.

Про наявність заповіту, позивачу стало відомо у березні 2025 року. Таким чином, строк на подання заяви позивачем було пропущене.

Зважаючи на той факт, що заповіт було знайдено лише після спливу 6-ти місяців після смерті вітчима, то у позивача існували об`єктивні причини та істотні труднощі для подання заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня смерті.

Враховуючи викладене, позивач з посиланням на вимоги ст. ст. 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України просила визначити їй додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті вітчима.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 18.04.2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 18.09.2025 року витребувано від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дорменка Сергія Миколайовича ( Київська обл.,

м. Вишневе, вул. Вітянська, буд. 1а, оф. 7) копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 29.10.2025 року № 680 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Козак І.А.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 29.10.2025 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 09.02.2026 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ракицька І.М. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивачки та її представника, позов представник підтримала і просила його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Вишневої міської ради Бучанського району Київської області не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Відзив на позовну заяву до суду не подавав, клопотань про перенесення судового засідання не заявляв. Вказане не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входила належна йому на праві власності частка у квартирі за вказаною адресою.

Судом також встановлено, що 17 жовтня 2018 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дорменком Сергієм Миколайовичем, зареєстрований у реєстрі за

№ 1103, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, а також усе майно, яке буде належати йому на день смерті та на яке він матиме право за законом, він заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини становить шість місяців та починається з часу відкриття спадщини. Отже, у даному випадку встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився 14 березня 2025 року.

Судом встановлено, що у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.

Як зазначає позивачка, про наявність складеного на її користь заповіту від 17 жовтня 2018 року вона дізналася лише наприкінці березня 2025 року під час перебору документів після смерті спадкодавця. Після цього вона звернулася до приватного нотаріуса Дорменка Сергія Миколайовича, який 10 квітня 2025 року видав роз`яснення № 117/01-16 щодо необхідності звернення до суду у зв`язку з пропуском установленого законом строку для прийняття спадщини.

Із матеріалів справи також убачається, що позивачка звернулася до суду у квітні 2025 року, тобто невдовзі після того, як дізналася про наявність заповіту та пропуск строку для прийняття спадщини.

На виконання ухвали суду від 18 вересня 2025 року у справі № 369/6614/25 приватним нотаріусом Дорменком С.М. надано письмову заяву, в якій зазначено, що щодо позовних вимог заперечень не має, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, а також надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83156868, сформованою 06 листопада 2025 року приватним нотаріусом Дорменком Сергієм Миколайовичем за параметрами запиту: ОСОБА_2 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, відомості про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутні, а приватний нотаріус Дорменок С.М. проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка пропустила встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини та звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК України.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно зі змістом ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Як зазначила позивачка, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини вона пропустила у зв`язку з тим, що про наявність заповіту, складеного на її користь спадкодавцем ОСОБА_2 , дізналася лише наприкінці березня 2025 року під час перебору документів після його смерті. У зв`язку з цим позивачка не була обізнана про своє право на спадкування за заповітом та не звернулася у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.

На підставі викладеного, ст.ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 2 (два) місяці, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюючи додатковий строк з моменту набрання чинності рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК