Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №367/10994/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №367/10994/26

Суддя: Мерзлий Л. В.

Справа № 367/10994/26

Провадження №2/367/8881/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлий Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, —

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (далі — ПКПП «Теплокомунсервіс», позивач) до ОСОБА_1 (далі — відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, ціну якої позивач визначив у сумі 23 217,01 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у цьому будинку.

Між сторонами діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, укладеним на умовах Типового індивідуального договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови від 08 вересня 2021 року № 1022), та розміщеним на вебсайті виконавця.

Позивач вказував, що відповідач не виконує обов`язку з оплати спожитої послуги, унаслідок чого за період з 01 листопада 2021 року по 01 серпня 2026 року утворилася заборгованість у сумі 18 126,11 грн. На підставі частини другої статті 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 1 345,50 грн та 3 % річних у сумі 417,40 грн. Нарахування за період дії заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, позивач не здійснював.

Позивач також посилався на те, що строк позовної давності не сплив з огляду на пункти 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з довідкою відділення поштового зв`язку «невдала спроба вручення».

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, про причини його неподання суд не повідомила, жодних заяв чи клопотань, зокрема про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не надходило.

Позивач у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, без проведення судового засідання. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи; не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Строк для подання відзиву сплив, відзиву не надійшло, позивач не заперечує, тому суд вирішує справу в порядку заочного розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 серпня 2026 року № 488659947 квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 1790779132109) з 21 березня 2019 року належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1356.

ПКПП «Теплокомунсервіс» (код ЄДРПОУ 19408548) є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у вказаному будинку. Тарифи на теплову енергію встановлені рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 13 листопада 2018 року, рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради від 06 жовтня 2021 року № 278, розпорядженнями Гостомельської селищної військової адміністрації від 22 грудня 2023 року № 1281 та від 25 жовтня 2024 року № 1872.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 04 листопада 2021 року розміщений позивачем на вебсайті https://tkservice.com.ua і є публічним договором приєднання.

Згідно з розрахунком позивача за період з 01 листопада 2021 року по 01 серпня 2026 року відповідачу нараховано плату за послугу з постачання теплової енергії (абонентська плата, плата за абонентське обслуговування та плата за обсягом спожитої теплової енергії за показаннями вузла обліку). Оплати відповідач не здійснювала, заборгованість становить 18 126,11 грн.

Норми права та висновки суду щодо основного боргу

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону (стаття 526 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Аналогічний обов`язок споживача теплової енергії передбачений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, індивідуальний договір вважається укладеним зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування його тексту співвласники не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин. Фактом приєднання споживача до умов договору є, зокрема, факт отримання послуги.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що відсутність письмового договору не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично отримані житлово-комунальні послуги, а непроживання власника у квартирі не звільняє його від обов`язку нести витрати на їх оплату (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач розрахунку заборгованості не спростувала, доказів оплати послуги чи її ненадання або надання неналежної якості не подала.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості в сумі 18 126,11 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо позовної давності суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Такої заяви відповідач не подавала.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було заборонено нарахування неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість населення за житлово-комунальні послуги. Зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року, з 30 грудня 2023 року така заборона застосовується лише на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях. Гостомельська селищна територіальна громада за періоди після 01 січня 2024 року до такого переліку не віднесена.

Позивач нарахував інфляційні втрати та 3 % річних лише за період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року та з 01 січня 2024 року по 04 серпня 2026 року, тобто поза межами дії заборони. Перевіривши розрахунок, суд вважає його таким, що не порушує прав відповідача.

Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1 345,50 грн та 3 % річних у сумі 417,40 грн. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), тому не виходить за межі сум, визначених позивачем.

Підстави для часткового задоволення позову

Позивач визначив ціну позову в сумі 23 217,01 грн. Водночас сума заявлених матеріально-правових вимог становить 19 889,01 грн (18 126,11 + 1 345,50 + 417,40). Різниця в сумі 3 328,00 грн дорівнює сплаченому позивачем судовому збору згідно з платіжною інструкцією від 16 липня 2026 року № 2065.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, а не до суми заборгованості. Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 141 ЦПК України.

Отже, вимога про стягнення 23 217,01 грн у частині 3 328,00 грн, яка не є заборгованістю відповідача за договором, не підлягає задоволенню як матеріально-правова вимога. Позов підлягає частковому задоволенню на суму 19 889,01 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 85,67 % (19 889,01 грн із 23 217,01 грн). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 850,95 грн (3 328,00 ? 19 889,01 / 23 217,01).

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–81, 133, 141, 176, 258, 259, 263–265, 268, 274, 279–282, 284, 354 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Позов Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 01 серпня 2026 року в сумі 18 126,11 грн, інфляційні втрати в сумі 1 345,50 грн, 3 % річних у сумі 417,40 грн, а всього 19 889,01 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 01 копійка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» судовий збір у сумі 2 850,95 грн (дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 95 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення (стаття 284 ЦПК України).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 284 і 287 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс», код ЄДРПОУ 19408548, місцезнаходження: 08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Пушкінська, буд. 59-Б, офіс 127.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя: Л.В. Мерзлий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua