Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №367/10986/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10986/26

Провадження №2/367/8875/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог. ТОВ «Споживчий Центр» (далі – позивач) в особі представника Балюха Є.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.05.2025-100002671 від 20.05.2025 у розмірі 16 600,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 750,00 грн – заборгованість за процентами, 450,00 грн – комісія за надання кредиту, 900,00 грн – комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 2 500,00 грн – неустойка, а також судових витрат: 2 662,40 грн судового збору та 120,18 грн витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.05.2025 між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 20.05.2025-100002671, за яким відповідачу надано кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 217 днів. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів і комісій не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 16 600,00 грн. Позивач також зазначив, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-IX дозволяє нараховувати неустойку за договорами, укладеними з 24.01.2024, а у разі колізії слід застосовувати пізніший спеціальний закон.

Позивач заявив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 6 000,00 грн) буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Рух справи. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня вручення ухвали.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку про невдалу спробу вручення. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника за наявними матеріалами, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та норми права, які підлягають застосуванню

Укладення договору. Судом встановлено, що 20.05.2025 о 21:14 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитну лінію) № 20.05.2025-100002671 (далі – Договір) шляхом акцепту відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферти). Невід`ємною частиною Договору є Заявка. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E924, надісланим у смс-повідомленні на фінансовий номер телефону відповідача 0506076013; цим ідентифікатором підписано кожну сторінку Договору та Заявки. З боку кредитодавця Договір підписано кваліфікованим електронним підписом. Ідентифікацію відповідача проведено з використанням Системи BankID Національного банку України.

Згідно із Заявкою сума кредиту становить 5 000,00 грн, строк кредиту – 217 днів, дата повернення кредиту – 22.12.2025. Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % на день і застосовується протягом перших трьох чергових періодів, а процентна ставка «Економ» – 0,5 % на день у наступних періодах. Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту (450,00 грн) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 450,00 грн у другому і третьому чергових періодах. Денна процентна ставка за Договором становить 0,84 %. Графіком платежів передбачено сплату процентів у сумі 7 750,00 грн (3 ? 1 550,00 грн + 4 ? 775,00 грн), комісій – 1 350,00 грн, а повернення кредиту – 22.12.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ст. 639 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19. Отже, Договір є укладеним, а його умови – обов`язковими для сторін (ст. 629 ЦК України).

Надання кредиту. Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 вих. № 1-1704, на виконання договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 20.05.2025 о 21:14:51 на платіжну картку № НОМЕР_1 успішно перераховано 5 000,00 грн з призначенням платежу «Видача за договором кредиту №20.05.2025-100002671»; номер транзакції в системі iPay.ua – 747343832. Реквізити картки збігаються з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними відповідачем у Заявці (4149-62XX-XXXX-8905).

Відповідач відзиву не подав, факт отримання коштів не спростував. За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Оцінивши надані докази в сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач виконав свій обов`язок і надав відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн.

Тіло кредиту. Відповідно до ст.ст. 526, 530, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, що встановлені договором. Строк повернення кредиту настав 22.12.2025, доказів повернення кредиту відповідач не надав. Тому з відповідача підлягає стягненню 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048, ст. 1056-1 ЦК України розмір і порядок сплати процентів встановлюються договором. З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нараховував проценти лише в межах строку кредитування (з 20.05.2025 по 22.12.2025) за ставками, погодженими в Заявці, після чого нарахування припинено. Сума нарахованих процентів (7 750,00 грн) збігається з передбаченою Графіком платежів. Денна процентна ставка не перевищує максимального розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, з відповідача підлягає стягненню 7 750,00 грн заборгованості за процентами.

Комісії. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, зокрема комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Комісію за надання кредиту (450,00 грн) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості (2 ? 450,00 грн) прямо передбачено Заявкою, підписаною відповідачем. Їх враховано в загальних витратах за кредитом і денній процентній ставці. З комісії за обслуговування виключено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що умова кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом не є нікчемною, а може бути визнана недійсною як оспорювана. Відповідач таких вимог не заявляв. Тому з відповідача підлягає стягненню 1 350,00 грн заборгованості за комісіями.

Неустойка. Вимога про стягнення 2 500,00 грн неустойки задоволенню не підлягає. З розрахунку заборгованості вбачається, що неустойку нараховано на підставі п. 7.6 Договору та п. 17 Заявки по 75,00 грн за кожен день прострочення, починаючи з 20.06.2025, тобто в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 Верховний Суд виснував, що дія цієї норми поширюється на договір позики та кредитний договір, у тому числі на договір про споживчий кредит.

Доводи позивача про колізію норм суд відхиляє. Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-IX визначає лише власну сферу дії. Він не встановлює права кредитодавця нараховувати неустойку в період воєнного стану і не скасовує п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є чинним і самостійною підставою звільнення позичальника від сплати неустойки. Отже, колізії норм немає. Крім того, ЦК України є основним актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 4 ЦК України), а п. 7.6 Договору також обмежує розмір неустойки межами, встановленими законом.

Висновок. Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 14 100,00 грн (5 000,00 грн + 7 750,00 грн + 1 350,00 грн). У стягненні 2 500,00 грн неустойки слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 14 100,00 грн із заявлених 16 600,00 грн, тобто на 84,94 %.

Судовий збір. Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору. Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 261,44 грн судового збору (2 662,40 ? 14 100,00 / 16 600,00).

Витрати на надсилання копії позову. Відповідно до ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками, а згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, належать до судових витрат. Позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви з додатками через ТОВ «Поштова служба «Е-ПОСТ» і поніс витрати в сумі 120,18 грн. Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102,08 грн таких витрат (120,18 ? 14 100,00 / 16 600,00).

Витрати на професійну правничу допомогу. Позивач заявив про подання доказів понесення цих витрат після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Тому питання про їх розподіл буде вирішено після подання відповідних доказів у порядку ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 43, 81, 89, 133, 141, 177, 178, 247, 259, 263–265, 268, 272, 273, 274, 279, 280–284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити , - частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 20.05.2025-100002671 від 20.05.2025 у розмірі 14 100 (чотирнадцять тисяч сто) грн 00 коп., з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 750,00 грн – заборгованість за процентами, 1 350,00 грн – заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 2 261,44 грн та витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви, у розмірі 102,08 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не було подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо заяву про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення, або якщо рішення залишено в силі апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В. Мерзлий