Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №367/11052/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11052/26

Провадження №2/367/8905/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

ПКПП «Теплокомунсервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 по 26.02.2025 у розмірі 53 583,58 грн, інфляційні втрати в сумі 11 318,17 грн та три проценти річних у сумі 3 263,27 грн, а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, який, як зазначено в позовній заяві, є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, обов`язку щодо оплати спожитих послуг не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість. Нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, визначену за показаннями загальнобудинкового вузла комерційного обліку, за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Бучанської міської ради № 661 від 18.12.2018 та № 801 від 19.10.2021. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні втрати та три проценти річних за період з 01.12.2019 по 30.07.2026, за винятком періоду дії заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_3 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку про невдалу спробу вручення. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захисту підлягає право особи, яке порушене відповідачем, тому під час розгляду справи суд має встановити, чи існує у позивача право, на захист якого він звернувся, та чи порушено це право саме відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги надаються споживачам на підставі договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені та за рахунок якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, наданих до житлового приміщення, за загальним правилом покладається на власника (співвласника) цього приміщення або іншу особу, яка є споживачем таких послуг на підставі договору чи закону. Для задоволення позову позивач повинен довести, що саме відповідач є споживачем послуг, наданих до квартири АДРЕСА_4 , зокрема є її власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач, зазначивши у позовній заяві, що відповідач є власником квартири, жодних доказів на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не долучив. Матеріали справи не містять ні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ні правовстановлюючих документів на квартиру, ні договору про надання послуг, укладеного з відповідачем, ні інших доказів того, що відповідач є власником (співвласником) квартири або споживачем послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою. Клопотання про витребування таких доказів позивач не заявляв.

Наданий позивачем розрахунок суми боргу, в якому відповідача зазначено як боржника, є документом, складеним самим позивачем, і не є доказом наявності у відповідача права власності на квартиру чи статусу споживача послуг. Рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради про встановлення тарифів підтверджують лише розмір тарифів і також не стосуються зазначеної обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може за власною ініціативою збирати докази на підтвердження позовних вимог, оскільки це порушувало б принципи змагальності та рівності сторін.

За таких обставин позивач не довів, що відповідач є особою, на яку покладено обов`язок з оплати послуг з постачання теплової енергії, наданих до квартири АДРЕСА_4 , а отже, не довів порушення його прав саме відповідачем. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволенню не підлягають, не підлягають задоволенню і похідні від них вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 95, 141, 258, 259, 263–265, 268, 272, 274, 279, 280–282, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс», код ЄДРПОУ 19408548, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. В. Ковальського (Пушкінська), 59-Б, офіс 127.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя: Л.В. Мерзлий