Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №367/9232/23 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9232/23

Провадження №2/367/2571/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання. В позовній заяві позивачка зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, від якого мають двоє дітей: доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розлучення обоє дітей залишилося проживати з матір`ю та перебувати на її утриманні. Після розірвання шлюбу батьків, відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків: участі в житті дітей не приймав, з дітьми не спілкувався, не забезпечував їх та не утримував. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 травня 2023 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 серпня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. Лише у вересні 2023 року виконавчою службою було виконано рішення суду та стягнуто аліменти за увесь період в примусовому порядку. На час звернення до суду з даним позовом позивач досягнула повноліття. Попри складнощі в її житті, не маючи підтримки з боку батька, вона гідно закінчила школу та вступила на навчання до вищого навчального закладу, а саме з 01 вересня 2023 року навчається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на денній формі навчання. Здобуває освіту бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика освітньої програми «Видавнича діяльність і медіаредагування». Термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року. Вона не має змоги влаштуватися на роботу та потребує матеріальної допомоги батьків на: життя (продукти харчування, одяг), учбовий матеріал (книжки, зошити, канцелярські вироби), проїзд, лікування та інше. Оскільки, відповідач самоусунувся від її життя та не погоджується приймати участь в її житті та утриманні добровільно, вона вимушена звертатися до суду з позовом. Просить суд стягнути аліменти з відповідача на її користь в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду та до закінчення навчання – 30 червня 2027 року, але не більше як до досягнення позивачем 23 років.

Представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Городок Я.В. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, ОСОБА_2 заперечує проти заявлених вимог вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. ОСОБА_2 підтверджує факт перебування у шлюбі з ОСОБА_3 від якого має двоє дітей. Після винесення рішення по справі про стягнення аліментів ОСОБА_2 добровільно сплатив аліменти на утримання дітей та продовжує оплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина по сьогодні. У вересні 2023 року відповідач оплатив аліменти на утримання позивачки та неповнолітнього сина в розмірі 164 187,80 (сто шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят сім гривень 80 копійок), а тому постає риторичне питання: куди були витрачені дані кошти, якщо донька, подає позов до батька та хоче стягнути з нього аліменти на період навчання, обґрунтовуючи це тим, що потребує матеріальної допомоги на продукти харчування, одяг, учбовий матеріал, проїзд, лікування та інше. Загалом з 15 серпня 2019 року по дату подачі відзиву на позовну заяву відповідачем було сплачено аліментів на суму: 211 664, 58 (двісті одинадцять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 58 копійок). В своїй позовній заяві позивачка вказує, що вона проживає разом з матір`ю в місті Гостомель Київської області за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в зазначеному житловому приміщенні зареєстровані він, його неповнолітній син ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 . Позивачка та її матір - колишня дружина відповідача - ОСОБА_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровані. Більше того, позивачка свідомо приховує від суду той факт, що в будинку в якому вона проживає по сьогодні не належить ані їй, ані колишній дружині відповідача - ОСОБА_3 на праві приватної власності. Єдиним та законним власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташований будинок є ОСОБА_2 . З лютого 2022 року відповідач у вказаному будинку не проживає. Проте відповідач - ОСОБА_2 не перешкоджає у користуванні та проживанні дітей у своєму житловому будинку, в тому числі позивачці. Для дітей відповідачем були створені всі необхідні житлово-побутові умови для належного та комфортного проживання, навчання, розвитку та відпочинку. Всі витрати на утримання будинку, створення комфортних умов та для підтримки його у належному стані, в тому числі сплату комунальних послуг, ремонтні роботи відповідач - ОСОБА_2 несе самостійно. Не проживаючи у вказаному будинку, не користуючись комунальними послугами відповідач сплачує комунальні послуги, якими користується його неповнолітній син та вже повнолітня дочка позивачка, колишня дружина ОСОБА_3 та її матір - ОСОБА_6 , хоча згоди на їх постійне проживання у будинку останнім двом відповідач не надавав. Відповідач не самоусувався від життя позивача, а її матір все зробила для того, що ізолювати позивачку від батька. На сьогодні відповідач навіть немає номеру телефону доньки, всі соціальні мережі заблоковані, родичі за вказівкою ОСОБА_3 ігнорують відповідача та всіма можливими способами та методами намагаються не допустити батька до дітей, хоча він хоче брати участь в їх житті. З 2022 року ОСОБА_7 жодного разу не виходила на зв`язок з батьком, не повідомляла його, що їй необхідні кошти для навчання, для харчування, на книжки, тощо. Відповідач, навіть будучи в комунікативній ізоляції від доньки, через позицію її матері бере добровільну участь в її житті, адже надав їй свій будинок для проживання та оплачує комунальній послуги, якими користується донька. Звертає увагу суду, що позивачка не проживає в гуртожитку чи на орендованому житлі. Згідно Рейтингу успішності студентів денної форми навчання, які навчаються на місцях державного замовлення в Навчально-науковому інституті журналістики у 2023-2024 навчальному році (на 2 семестр). Спеціальність: «061 Журналістика» на період з «1» січня 2024 р. по «30» червня 2024 р. ОСОБА_1 навчається на державному замовленні та отримує кожного місяця стипендію, що було умисно приховано від суду. Позивачка не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу, що вона потребує матеріальної допомоги батьків на життя: (продукти харчування, одяг), учбовий матеріал (книжки, зошити, канцелярські вироби), проїзд, лікування та інше. Сторона відповідача вважає, що поданий позов є безпідставним, адже жодним доказом позивачка не підтверджує свою необхідність у отриманні від відповідача аліментів на навчання, більше того позивачка вчиться на денній формі навчання, отримує стипендію, безоплатно живе у будинку батька, користується безоплатно всіма комунальними послугами, а тому заявлені нею вимоги є необґрунтованими. Також зазначає, що він на сьогодні перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . У зв`язку із початком війни залишився без роботи та стабільного доходу. Витрати по утриманню сім`ї йому допомагає покривати його дружина - ОСОБА_5 , кожного місяця вона оплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина відповідача - ОСОБА_4 в розмірі, який складає орієнтовно 4 000,00 грн. Враховуючи вказане, вважає, що позивачкою не надано суду жодних доказів того, що вона потребує допомоги і відповідач має змогу надавати допомогу на її утримання, більше того відповідач надав можливість їй жити в своєму будинку, оплачує комунальні послуги за будинок, хоча сам там не проживає. Окрім цього на утриманні відповідача знаходиться неповнолітня дитина - син ОСОБА_4 , якому він кожного місяця оплачує аліменти, Відповідач намагається покривати наявні витрати, що і так для нього фінансово досить тяжко, а тому вважає, що підстав для стягнення з нього аліментів на утримання позивачки не вбачається, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якій частково дублюється текст позовної заяви. Наголошує, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання своїх дітей як її так і її неповнолітнього брата. Всі отримані кошти за період виконання рішення суду по стягненню аліментів були витрачені її матір`ю виключно на неї та її брата. Відповідач в перші дні повномасштабного вторгнення РФ на територію України перетнув кордон України з Польщею. Так як вона є студентом денної форми навчання то не має змоги влаштуватися на роботу, так як має приділяти увесь час навчанню. Її утриманням займається виключно мама. Відповідач працює, є ФОП, у власності має будинок та автомобіль, є людиною працездатного віку, здоровим та військовозобов`язаним, має нову сім`ю, має можливість утримувати її на період навчання. Посилання відповідача на сплату комунальних послуг є абсурдними, так як комунальні послуги не відносяться до коштів на утримання дітей.

Представник відповідача - ОСОБА_2 – адвокат Городок Я.В. через канцелярію суду подала заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що позивачка будучи повнолітньою, не проживаючи в гуртожитку, не проживаючи в орендованому житлі, що потребує додаткових видатків, абсолютно на безоплатній основі проживає в будинку відповідача, користується всіма благами будинку, комунальні послуги не оплачує, вчиться за рахунок коштів державного бюджету та отримує стипендію, хоче стягнути з батька аліменти на навчання, коли він і так бере пряму участь в її утриманні. Позивачка не довела жодним доказом, що в неї наявна обґрунтована потреба в грошових коштах для навчання. Позивачка не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу, які достатній мірі підтверджував факт, що в неї наявна потреба в грошових коштах для навчання. Позивачка не надала доказів про те, що вона несе витрати пов`язані з навчанням, всі твердження позивачки ґрунтуються виключно на її словах, тобто є припущеннями.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги. Додатково зазначила, що звернулася до суду з позовом, аби батько допомагав, так як він не спілкується з нею та не допомагає матеріально. Вона на сьогоднішній день є студенткою 4 курсу, проживає в м. Києві в орендованій матір`ю квартирі. За оренду квартири платить мама. Батько виписав її з дому коли їй виповнилося вісімнадцять років. В смт. Гостомель проживала з народження і до 2022 року (повномасштабного вторгнення РФ на територію України). Після деокупації смт. Гостомель, вона з матір`ю та братом повернулися в будинок у смт. Гостомель там прожили ще рік, потім з`їхали. Батько оплачував комунальні послуги за будинок в смт. Гостомель, так як він на нього оформлений. На праві власності вона нічого не має. Навчалася на бюджеті перших два курси та утримувала стипендію. Мама її утримує повністю сама купує одяг, їжу, оплачує проїзд. Після винесення рішення про аліменти батько сплачував аліменти на утримання її та брата. Батько має допомагати так як вона навчається і не має змоги працювати. Стипендію, що отримувала була у розмірі 1200грн в місяць з 2023 по 2024рік.

Представник позивача – адвокат Сливченко Ю.В. підтримала позицію позивачки. Додатково заначила, що позивач не просить кошти на якійсь гаджети та відпочинок. Вона не працює так як навчається, тому просить допомогти здобути їй освіту. Просить суд стягнути аліменти з відповідача в розмірі 1/4 частини всіх його доходів до закінчення навчання позивачки.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила, що колишня дружина перешкоджає відповідачу в спілкуванні з дітьми. Доказів того, що позивач проживає в орендованій квартирі, суду не надано. Позивач разом з матір`ю та братом продовжують проживати в будинку відповідача, за який він сплачує комунальні послуги. Позивач отримувала стипендію, має можливість підробляти. Батьки дитини мають брати участь в її утриманні обоє. Відповідач оплатив аліменти на її утримання, наразі сплачує комунальні послуги за житло, де проживає позивачка.

Заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Згідно довідки від 04 жовтня 2023 року № 659 ОСОБА_9 є студенткою 1 курсу денної форми здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти спеціальністю 061 Журналістика освітньої програми «Видавнича діяльність і медіаредагування» навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Почала навчання 01 вересня 2023 року. Закінчує навчання 30 червня 2027 року.

Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 серпня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Згідно листа Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області № 4974 від 17.11.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до 07.06.2023р. (знята з реєстрації за заявою власника ОСОБА_2 ).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером :3210945900:01:025:0012, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , даний факт підтверджено копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 25 лютого 2017 року, виданого державним нотаріусом Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ігнатенко В.С.

Твердження відповідача про те, що він оплачує комунальні послуги за житловий будинок АДРЕСА_1 , позивачем не оспорюється, крім того, підтверджується поданими копіями платіжних інструкцій за період з вересня 2022 року по вересень 2023 року

Згідно довідки про доходи для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 14.05.2024р. № 7563 вбачається, що ОСОБА_1 за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року отримала 9440,00грн. стипендії за навчання.

З поданий копії рецепту на окуляри від 21.09.2023 р. ТОВ «Медичний центр «ОЧІ КЛІНІК», консультативного висновку дитячого офтальмолога від 21.09.2023 року, замовлення на окуляри вартість 4708 та копії чека від 23.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 має вади зору та за рекомендацією лікаря придбала окуляри 23.09.2023 року на суму 4708,00грн.

Суд не бере до уваги копії актів про надання послуг від 19 серпня 2022 р. № 13 та від 19 серпня 2022 року № 12 щодо виготовлення та встановлення металоплатикових виробів, оскільки зі змісту поданих документів не вбачається, яке відношення вони мають до вирішення питання про стягнення аліментів на ОСОБА_1 , яка навчається, так які і подані копії роздурківок чеків POS-терміналу, що не місять жодної інформації, про те, що послуги надавалися саме на потреби ОСОБА_1 .

З листа від 07.05.2024 року № 04/77 Київського національного університету імені Тараса Шевченка вбачається, що ОСОБА_1 є студенткою Університету, навчається з 01.09.2023 року на денній формі навчання, не отримує академічну стипендію, отримує соціальну стипендію як внутрішньо переміщена особа з 01.09.2023 до цього часу, у гуртожитку не проживає.

Згідно листа Головного управління ДПС у Київській області від 05.02.2025 № 2955/5/10-36-12-03-02 на ухвалу суду від 04.02.2025 вбачається, що станом на 04.02.2025 інформація про джерела/суми нарахованого доходу, (нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ( ОСОБА_1 ) за період з 01.10.2024 по 04.02.2025 відсутня.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Як встановлено ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, слід керуватися нормами ст. 199 СК України, відповідно до якої обов`язок батьків утримувати повнолітню дитину настає за умов: 1) продовження навчання; 2) у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги; 3) вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язків батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У випадку, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Згідно ст. ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1)досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2)продовження ними навчання; 3)існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4)наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Відтак із системного аналізу вказаних норм випливає, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню такі обставини як потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Одночасно, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Відповідачем не заперечено факт навчання доньки ОСОБА_1 після досягнення її повноліття.

Що стосується місця проживання ОСОБА_1 , жодна із сторін не надала належних доказів в підтвердження своїх пояснень та заперечень, тому суд позбавлений можливості підтвердити чи спростувати факт, щодо утримання житлового будинку, зокрема оплати комунальних послуг відповідачем, де проживала та могла б проживати після досягнення повноліття його повнолітня донька ОСОБА_1 .

Так як і не надані жодні належні докази зі сторони відповідача, щодо фінансової допомоги ОСОБА_1 добровільно для створення належних умов її проживання в період студентського життя.

Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_1 навчається на державному замовленні отримувала стипендію в період з листопада 2023 року по вересень 2024 року.

Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо.

Однак, факту, що позивач продовжує навчання з вересня 2024 року по теперішній час без отримання стипендії так і факту що відповідач добровільне не надає матеріальної допомоги позивачці відповідачем не спростовано жодним належним доказом.

Відповідачем не спростовано твердження позивача, про те, що повнолітня ОСОБА_1 , навчається на денній формі навчання, проте не працює, тому потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням.

Суд звертає увагу, на те, відповідачем не надано жодних належних доказів, про те, що він не може надавати матеріальної допомоги повнолітній доньці, яка навчається.

Жодних клопотань чи заяв зі сторони відповідача, щодо підтвердження його тяжкого фінансово-матеріального становища подано до суду не було.

Проте, суд бере до уваги, що відповідач за рішенням суду від 20.12.2021 року сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішення даної справи суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 661/4545/15-ц (провадження № 61-16093св18), постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі N 208/3075/16 (провадження N 61-1343св18), аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду: 1) від 21 березня 2018 року у справі N 308/2268/16-ц (провадження N 61-9486св18); 2) від 01 серпня 2018 року у справі N 539/2580/16-ц (провадження N 61-20377св18); 3) від 12 вересня 2018 року у справі N 350/326/17-ц (провадження N 61-15310св18); 4) від 10 жовтня 2018 року у справі N 216/3757/16-ц (провадження N 61-16217св18); 5) від 05 грудня 2018 року у справі N 701/699/16-ц (провадження N 61-20608св18).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20), відповідно до якої стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення, одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 (провадження № 61-2065св23), де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд дійшов до висновку, що відповідач є працездатним, враховуючим його вік, даний факт не спростований жодним належним доказом та може сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

При визначені розміру аліментів на повнолітню доньку, суд враховує, рівність обов`язку щодо утримання дитини обох батьків, виходячи із принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та навчанні, враховує стан здоров`я відповідача та можливості його працювати, має право власності на нерухоме майно, те, що на утриманні має неповнолітнього сина, донька не отримує стипендії та не працює, за таких обставин суд вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісячно, задоволення цих позовних вимог не поставить відповідача в скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 182, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 12, 76, 78, 80, 141, 263-265, 352, 354, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 14.11.2023 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза