Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №366/1961/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №366/1961/26

Суддя: Ткаченко Ю. В.

Справа № 366/1961/26

Провадження № 3/366/1027/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976027 від 18.07.2026, складеним старшим інспектором ЮП СВГ ВП №1 Вишгородського РУП майором поліції

Хоменко Н.С.: 16.07.2026 біля 00:10 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання і догляду малолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого м/л ОСОБА_2 намагалася покінчити життям (спроба самогубства через поріз зап`ястя лівої руки косметичним інструментом), внаслідок чого могла існувати загроза життю і здоров`ю дитини, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП».

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 05.10.2026.

Відповідно до протоколу повторного авторозподілу судової справи між суддями від 23.09.2026, головуючим суддею визначено суддю Ткаченка Ю.В.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердила, вину визнала, повідомила, що донька порізала собі зап`ястя після конфлікту з нею, який стався по причині пізнього повернення дитини з прогулянки. З приводу цього вчинку вона провела з донькою бесіду, також з донькою спілкувався психолог. Зауважила, що такі дії ОСОБА_3 вчинила вперше, до подібних вчинків вона ніколи не була схильна, зобов`язалась надалі більше часу приділяти розмовам з донькою та її внутрішньому світу.

Судом досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 976027 від 18.07.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- копія рапорта чергового ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про надходження на лінію 102 заяви про самогубство (ЄО № 5171 від 16.07.2026), після опрацювання якої встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 завдала собі порізи, через конфлікт з матір`ю;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 16.07.2026 про обставини, за яких вона порізала собі зап`ястя. У яких, крім іншого зазначила, що наміру піти життя вона н мала, лише хотіла завдати собі фізичного болю через внутрішні переживання;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.07.2026 про обставини, за яких її донька, ОСОБА_2 , 2013 р.н. порізала собі зап`ястя;

- характеристика ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 7-В класу Іванківського ліцею №1 Іванківської селищної ради, відповідно до якої, дитина характеризується позитивно, як старання, працелюбна, весела, товариська, самостійна та врівноважена учениця. Мати приділяє належну увагу вихованню доньки, регулярно відвідує батьківські збори;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якого вбачається, що дитина є неповнолітньою, її матір`ю є ОСОБА_1 ;

- копія паспорта громадянина України (ID картка) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши у відповідності до ст.252 КУпАП наявні у справі докази, керуючись положеннями статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […].

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Положення зазначеної статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально визначають вимоги законодавства, порушення яких інкримінуються порушнику.

Так, відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Положення ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. ч. 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 (провадження № 61-2175св20) зазначив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Отже, з огляду на те, що вказані вище норми передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя та виховання останніх, то їх порушення батьками тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 184 КУпАП.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16.07.2026 біля 00:10 год. в селищі Іванків по вул. Захисників України, 28 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством України батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання і догляду малолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 намагалася покінчити життям (спроба самогубства через поріз зап`ястя лівої руки косметичним інструментом), внаслідок чого могла існувати загроза життю і здоров`ю дитини.

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976027 від 16.07.2026, які оглянуті в судовому засідання, зокрема: письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 16.07.2026, рапортом поліцейського від 16.07.2026 та поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та догляду неповнолітнім дітям.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Пом`якшуючою обставиною, яка береться судом до уваги є щире каяття ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, беручи до уваги особу порушниці, яка не працевлаштована, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась (до матеріалів справи не додано доказів протилежного), ступінь її вини, характер правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за його вчинення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження в межах санкції інкримінованої статті.

Саме такий вид адміністративного стягнення, на переконання судді, буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому з неї підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 7-9, 24, 26, 33, 40-1, ч.1 ст.184, ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 30.06.2021, орган, що видав 3230) визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 30.06.2021, орган, що видав 3230) у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Юрій ТКАЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua