Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №362/8818/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8818/25

Провадження № 2/362/1407/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , в якому позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4714082 від 06.06.2024 року у розмірі 39960,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 06.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4714082 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні в сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За умовами договору кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Однак, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка станом на дату складення позовної заяви становить 39960,00 грн, яка складається з 8000,00 грн - заборгованості за сумою кредиту, 27960,00 грн – заборгованості по відсотках, та 4000,00 грн – пеня, штраф.

24.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-02/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права Вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4714082 від 06.06.2024 року складає: 39960,00 грн.

Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача всю вищевказану заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Процесуальні дії суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 року відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» подав окреме клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного розгляду справи не заперечує.

З відомостей Калинівської селищної ради станом на 11.11.2025 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

12.01.2026 року від відповідача в порядку ст. 178 ЦПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», посилаючись на те, що відносно неї були вчинено шахрайські дії, було отримано доступ до її персональних даних, за допомогою яких було отримано доступ до її електронного кабінету в мобільному застосунку «Privat24» та як наслідок отримано на її ім`я кілька онлайн-кредитів.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4714082, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або мобільний за стосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ ІКС Товариства.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору - на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8 000,00 гривень.

Згідно п. 1.3,1.4 Строк кредиту – 360 днів, періодичність платежів зі слати процентів – кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Крім того, основні умови кредитування та порядок повернення кредиту погоджено сторонами в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання щодо надання кредиту в загальній в сумі 8000 грн. виконало, що підтверджено довідкою ТОВ «Пейтек» від 24.01.2025 року, який здійснює платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Зарахування було здійснено на картку № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, в наслідок чого утворилася заборгованість в сумі 39960 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком, який міститься в матеріалах справи.

24.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна » та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-02/25 відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права Вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» суму фінансування за договором факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025, що підтверджується копією платіжної інструкції № 9901 від 27.01.2025 року.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінка суду.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» вважає себе кредитором, до якого за договором факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року перейшло право вимоги за кредитним договором, однак товариство не надало суду належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинен надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із вказаним договором, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором факторингу.

Вказане передбачено також умовами договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року , зокрема пунктом 2.3 цього договору.

Однак ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не надало суду належно оформленого реєстру боржників до договору факторингу, з якого б убачалось що до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги ТОВ «ЛУНЕУРА УКРАЇНА» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4714082 від 06.06.2024 року.

Додана до позовної заяви копія реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року (додаток № 1 до договору факторингу від 24.01.2025 року № 01.02-02/25), який згідно з вимогами до такого реєстру повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», і скріплений печатками сторін, не містить відомостей про передачу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права вимоги саме за кредитним договором, укладеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» із ОСОБА_1 , оскільки у переліку осіб, зазначених у цьому реєстрі, щодо яких перейшло право вимоги, прізвище та ініціали відповідача, номер договору та інші дані відсутні.

Витяг же з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року (додаток № 1 до договору факторингу від 24.01.2025 року № 01.02-02/25), не відповідає вимогам до такого реєстру, визначеним, зокрема, умовами договору факторингу (пункт 2.3. договору), оскільки підписаний та скріплений печаткою лише директора ТОВ «СВЕА ФІНАНС», тоді як такий витяг повинен бути підписаний уповноваженими представниками обох сторін договору факторингу та скріплений їх печатками.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4714082 від 06.06.2024 року, суд дійшов висновку про недоведеність права позивача вимагати виконання зобов`язать позичальника, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Ураховуючи викладене, вимога ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення судового збору з відповідача, задоволенню також не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2,4,11,12,13,76,77,81,89,133,141,263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА