Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №359/10729/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10729/26

Провадження № 3/359/3514/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції Національної поліції в Київській області Головного Управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 975984 від 31.08.2026 року, 31.08.2026 року о 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , ображала словесно, хапала за руки ОСОБА_2 ,яка є її сестрою, чим вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , з`явилась, вину не визнала. Пояснила, що під час суперечки між нею та сестрою виникло сімейне непорозуміння, яке не виходило за межі словесної дискусії. Виклик поліції сестрою був зумовлений емоційною реакцією на непорозуміння, а не реальною загрозою чи протиправними діями з її боку.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, судом не встановлено.

Суддя, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган/посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При розгляді справи судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 975984 від 31.08.2026 року, письмові пояснення учасників події, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та інші матеріали справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо своєї сестри ОСОБА_2 , а саме словесних образ та хапання за руки, чим, на думку інспектора, яка склала протокол, було завдано шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, а викладені у ньому обставини підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-який сімейний конфлікт чи словесну суперечку, а саме за умисне вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно встановити не лише факт конфлікту між близькими особами, а й умисне вчинення конкретних дій фізичного або психологічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_2 , суд враховує, що вони містять загальне викладення обставин сімейного конфлікту, однак у них не конкретизовано зміст висловлених образ і погроз, характер та інтенсивність фізичних дій, а також обставини, які б давали можливість об`єктивно встановити, що такими діями могла бути або була завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої.

Твердження ОСОБА_2 про погіршення стану її здоров`я та перебування у стресовому стані іншими доказами не підтверджені. Матеріали справи не містять медичних документів, відомостей про звернення потерпілої за медичною або психологічною допомогою, пояснень очевидців події, аудіо- чи відеозаписів або інших об`єктивних даних, які б підтверджували викладені нею обставини.

Сам факт звернення ОСОБА_2 до працівників поліції підтверджує факт такого звернення, однак не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 усіх зазначених у протоколі дій та наявності передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП наслідків.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що між нею і сестрою виникло сімейне непорозуміння, яке не виходило за межі словесної суперечки. Застосування фізичної сили, висловлення погроз та вчинення інших дій, які могли заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров`ю сестри, вона заперечила.

Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, долучена до матеріалів справи, містить відомості про низький рівень небезпеки. Більшість питань у формі оцінки ризиків позначені відповідями «ні», зокрема щодо наявності погроз життю чи здоров`ю, застосування фізичного насильства, переслідування, контролю поведінки, алкогольної або наркотичної залежності, попередніх випадків насильства чи інших обставин, які б свідчили про підвищений ризик для потерпілої особи.

Зазначене свідчить про те, що за результатами первинної оцінки поліцейським уповноваженим підрозділом не було встановлено високого або середнього рівня небезпеки для потерпілої особи, а тому такі відомості не підтверджують наявності реальної загрози життю, здоров`ю чи психологічному стану ОСОБА_2 .

Сам факт існування словесного конфлікту між сестрами, без належного підтвердження наслідків або реальної загрози їх настання, не може автоматично свідчити про вчинення домашнього насильства у розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні пояснення свідків або інші докази, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявні матеріали не містять достатніх даних, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 .

Таким чином, досліджені судом матеріали справи не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не доведено вчинення нею умисних дій психологічного та фізичного характеру, які спричинили або могли спричинити шкоду психічному та фізичному здоров`ю потерпілої особи.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи або усувати недоліки адміністративного матеріалу, оскільки у такому випадку суд фактично перебрав би на себе функцію сторони обвинувачення, що суперечить принципу змагальності та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена, а склад адміністративного правопорушення у її діях відсутній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк