Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №349/996/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/996/26

Провадження № 2/349/777/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/996/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк», інтереси якого представляє Мєшнік К.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначено, що 24 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг "Monobank". Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку "Monobank" примірники вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язалася виконувати його умови.

ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 17 249,73 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 17 072,13 грн., заборгованості за пенею в сумі 177,60 грн.

Посилаючись на ці обставини, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank "від 24 червня 2023 року в сумі 17 249,73 і судові витрати у розмірі 2662,40 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача Мєшнік К.І. у судове засідання не з`явився. У позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «Універсал Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Згідно відповіді є Єдиного державного демографчного реєстру №2946848 від 29 червня 2026 рок ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Повістки, направлені на адресу відповідача повернулися без вручення з відміткою "адресат відсутній". За п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 червня 2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 на 03 травня 2026 року становить 17 249,73 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 17 072,13 грн, пені в розмірі 177,60 грн.

За поясненням до виписки про рух коштів на рахунку за договором № б/н від 24 червня 2023 року ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 15 000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 2 249,73 грн.

Овердрафт виник наступним чином, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення, по неустойці. Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи підтверджується, що 24 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, погодився, що у разі виходу з пільгового періоду кредитування, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Підписавши 24 червня 2023 року анкету-заяву власноручним підписом, відповідач погодився з запропонованими йому умовами договору, зокрема і з розміром процентної ставки за користування кредитними коштами. З огляду на зазначене, позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами та відповідно кошти, внесені відповідачем на погашення кредитної заборгованості, спрямовувати на погашення заборгованості за процентами.

Проте укладений сторонами договір не передбачає права банку самостійно списувати відсотки за користування кредитними коштами за рахунок овердрафту.

Водночас позивач, нарахувавши відповідачу проценти за користування кредитними коштами, не обліковував ці проценти на окремому рахунку, а здійснював переведення цих процентів у тіло кредиту шляхом їх погашення новими кредитними коштами, для чого збільшував кредитний ліміт (овердрафт).

У такий спосіб позивач за час дії кредитного договору нарахував відповідачу 2249,73 грн процентів та здійснив їх погашення за рахунок виданого кредиту. У такий спосіб збільшилася заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту на цю суму.

Тобто заборгованість по тілу кредиту збільшувалася не за рахунок того, що відповідач використовував кредитні кошти на споживчі потреби, а за рахунок того, що позивач, збільшуючи кредитний ліміт, погашав прострочені проценти цими новими кредитними коштами. Ці кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачу кредит, який відразу списувався позивачем на погашення прострочених процентів.

Отже, погасивши прострочені проценти новими кредитними коштами, фактично відбувалося нарахування процентів на прострочені проценти.

Крім того, наведений розрахунок не дає змоги визначити, яка частина коштів була спрямована на сплату відсотків, а яка — на погашення основної суми кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 15 000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за пенею в розмірі 177,60 грн.

За пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Банк нарахував пеню та заборгованість за порушення грошового зобов`язання в період з 02 жовтня 2025 року по 01 грудня 2025 року, що є неправомірним на підставі пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 24 червня 2023 року підлягають до часткового задоволення на суму 15 000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За ч 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 56465137175 від 28 травня 2026 року .

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на 86,96 % (15 000,00Х100:17 249,73=86,96%), з відповідача підлягає до стягнення 2315,22 грн. судового збору (2662, 40грн.Х86,96%:100%=2334,66 грн.)

Керуючись ст. 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 24 червня 2023 року станом на 03 травня 2026 року за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 2315,22 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк