Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №348/729/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/729/26

Провадження № 2/348/1006/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

за участю представника відповідача: Госедла О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 07.06.2023 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 08953-06/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором.

Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №16112023 від 16.11.2023.

Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №08953-06/2023 від 07.06.2023.

Станом на дату подання позову загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 57 682,18 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн; заборгованість за процентами - 42 682,18 грн.

Посилаючись на викладене товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вищевказану заборгованість.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вказує на обов`язок позивача довести суду підставність задоволення заявлених ним позовних вимог. Важає, що саме позивач, повинен довести суду підставність задоволення заявлених ним позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що представник позивача стверджує, що 07.06.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08953-06/2023 та було надано відповідачу грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 15 000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у розмірі - 1,99 %. На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 49351,17 %, загальна вартість кредитну складає 122 460,00 грн.

Однак, аналізуючи додані до позовної заяви докази, які обґрунтовують позовні вимоги позивача, зазначає, що копія кредитного договору №08953-06/2023 від 07.06.2023 не містить ні електронного підпису ОСОБА_1 ні одноразового ідентифікатора, яким мав би бути підписаний електронний договір. Тобто договір не можна вважати укладеним, оскільки він укладений в порушення вимог Закону України «Про електронну комерцію. Позовна заява не містить інформації та до неї не додано доказів, які саме числа та букви одноразового ідентифікатора для підписання договору були надіслані ОСОБА_1 . Одноразовий ідентифікатор (або OTP - One-Time Password) для підписання електронного договору - це унікальна алфавітно-цифрова послідовність, яка надсилається користувачу (SMS, e-mail) для підтвердження його згоди з умовами правочину. Він є аналогом власноручного підпису у сфері електронної комерції.

Вказує, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення або через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, або у Приват24, що виключає підписання позичальником цього кредитного договору через будь-який із зазначених вище способів (ЕЦП, КЕП тощо, або одноразовим ідентифікатором, або факсиміле) та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів.

Електронного підпису одноразовим ідентифікатором у визначений Законом про електронну комерцію спосіб зроблено не було.

Сторона відповідача вважає, що договір є неукладеним.

Також вказує, що зміст договору не захищений від внесення правок та викривлення інформації, а також неможливо за допомогою будь-яких електронних сервісів перевірити правдивість відомостей в договорі №08953-06/2023 від 07.06.2023.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання відповідачем переказу грошових коштів 07.06.2023 на будь-яку його банківську картку в сумі 15 000 грн з призначенням платежу «кредитні кошти згідно договору №08953-06/2023 від 07.06.2023.

Також відсутні докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами в сумі 15 000 грн.

Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачу було роз`яснено як звичайному пересічному громадянину без спеціальних знань законодавства України, умови кредитного договору та Правила надання коштів, оскільки даний договір оформляється з мобільного телефону, що ускладнює сприйняття тексту.

Крім того, до позовної заяви не додані підтверджуючі документи надіслання і отримання ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №08953-06/2023 від 07.06.2023.

Вказує, що ОСОБА_1 позивач не направляв в установлений законом спосіб договір №08953-06/2023 від 07.06.2023. З доданих до позовної заяви доказів не можливо встановити, що позивач направляв ОСОБА_1 цей договір, оскільки докази в матеріалах справи відсутні.

Отже, представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу, який би достовірно підтвердив факт виконання ним зобов`язань за кредитним договором №08953-06/2023 від 07.06.2023.

В позовній заяві позивач не заявляє жодних повідомлень про неможливість подати до суду інші докази, крім тих, які вже подані із позовною заявою, тому вважає, подання нових доказів, які не є додатками до позовної заяви будуть суперечити вимогам ст. 83 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 8 - докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються.

Також зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи - 6 000 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, просив в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08953-06/2023 від 07.06.2023 відмовити в повному обсязі.

Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача зазначає, що з метою спростування аргументів відповідача, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також реалізації права на судовий захист, передбаченого процесуальним законодавством, сторона позивача вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання письмових пояснень, в яких вказує, що аргументи наведені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором.

Вказує, що абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, укладений в електронній формі, вважається таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Позивач звертає увагу, що на кредитному договорі та додатку №1 до нього, паспорті споживчого кредиту до кредитного договору, заяві - анкеті на отримання кредиту наявний електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором W8468. Зауважує, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт ТОВ «Аванс Кредит» за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем ТОВ «Аванс Кредит» не був би укладений.

Тобто, відповідач та ТОВ «Аванс Кредит» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Дане укладення кредитного договору відповідає внутрішній волі відповідача.

Щодо документів, які підтверджують наявність заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 представник позивача вказує, що відповідно до умов кредитного договору п.1.1 якого Товаристо надає кредит споживачу в розмірі 15 000 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором. Згідно п. 1.6 кредитного договору кредит надається Товариством в безготівковій формі шляхом перерахування їх на поточний рахунок споживача. Товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у розмірі та у строки, визначені умовами договору, що підтверджується листом-повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів позичальнику та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Розрахунок заборгованості, який є додатком до поданої Товариством позовної заяви, містить необхідні відомості для того аби ідентифікувати його як такого, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже містить відомості про позичальника та номер і дату кредитного договору. Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема, позивачем було надано копію такого доказу, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. У частині щодо виписок, слід зауважити, що виписка по картковому рахунку справді може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Зазначає, що згідно умов кредитного договору, а саме п. 1.6, кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок споживача. ТОВ «Аванс Кредит» не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.

Позивач звертає увагу, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» є лише провайдером, який приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок ТОВ «Аванс Кредит» здійснювати платіжні операції, однією з яких є здійснення виплати коштів споживачам. ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є стороною кредитного договору та не є дотичним та абсолютно не зацікавленим в кредитних правовідносинах між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит», не переслідує мету отримати будь-яку вигоду, а лише здійснює свої функції як незалежний провайдер.

Отже, позивачем надані належні та достатні докази перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача, що посвідчують виникнення заборгованості за укладеним кредитним договором та відображають нарахування впродовж строку кредитування.

Також представник позивача зазначає, що витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цього, наявні в матеріалах справи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. До того ж, позивач вважає, що фактично за своєю природою дані послуги не носять у собі надскладний характер виконаної роботи, а тому, зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Підсумовуючи викладене, відповідач не виконав взяте на себе зобов`язання ні перед первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит», ні перед новим кредитором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене було звернутись із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором, а тому просить позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області суду від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і без проведення судового засідання та витребувано письмові докази, які становлять банківську таємницю.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області суду від 19.05.2026 вирішено розгляд справи за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором провести в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.07.2026 клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів задоволено та витребувано у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» для огляду у судовому засіданні оригінали: електронного кредитного договору №08953-06/2023 від 07.06.2023; докази надсилання електронного кредитного договору №08953-06/2023 від 07.06.2023 ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві та в додаткових письмових поясненнях заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. У задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити. Додатково вказав, що договір є нікчемним, картка на яку перераховувалися кошти у відповідача відсутня, позивач не надав доказів перерахування коштів, наданий оригінал договору не виготовлений таким чином, щоб у нього не можна було вносити зміни, позивач не надав докази надсилання такого, а також відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач мав бути звільнений від сплати процентів.

Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем 07.06.2023 укладено договір № 08953-06/2023 про надання фінансового кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (W8468), і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1. договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 15 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 07.06.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 31.05.2024.

Відповідно до п. 1.4. договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Згідно п. 1.4.1. договору, процентна ставка становить 1,99 % та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Пунктом 1.4.2. договору передбачено, що якщо клієнт 26.06.2023 сплатить вартість у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності, надається від Товариства індивідуальну знижку в розмірі --- % на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю повідомляється, що в разі невикористання клієнтом права на знижку (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) у розмірі, відповідно до Графіку платежів.

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 20 днів (п. 1.5.).

Згідно п. 1.6. договору кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_6.

Відповідно до п. 2.13. договору після отримання попереднього рішення про видачу кредиту клієнт на сайті Товариства проходить ідентифікацію та верифікацію відповідно до вимог нормативно-правових актів Товариства щодо фінансового моніторингу та чинного законодавства України.

Згідно п. 2.1. договору перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів:

- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Видача кредитів Клієнтам-фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт або веб-сайти Товариства: https://avans.credit/ (надалі-Сайт Товариства) та/або мобільному додатку Товариства, інформація про створення, якого буде розміщена на Сайті Товариства (п. 2.2.).

Згідно п. 2.3. договору для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; Кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту та іншим, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства).

За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті Товариства, Клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим періодом для побудування графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого Кабінету (п. 2.4.).

Відповідно до п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. договору для створення Особистого кабінету, Клієнт на Сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення або прийнявши вхідний дзвінок від Товариства та підтвердивши відповідну дію.

Після входу (авторизації) до Особистого кабінету, Клієнт, для отримання кредиту, заповнює Заявку-Анкету (надалі-Заявка).

У заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів Клієнта, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту Клієнт.

Заповнюючи Заявку, Клієнт дає свою згоду на передачу Товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

Згідно п. 2.12. договору рішення про надання кредиту приймається Товариством на підставі автоматизованої системи аналізу даних заявника відповідно до оцінки кредитоспроможності Клієнта, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Товариства та попередньої ідентифікації та верифікації. Приймаючи Заявку до розгляду, Товариство не приймає на себе зобов`язання надати кредит. Товариство протягом 1 робочого дня з дати отримання Заявки приймає рішення про надання кредиту або про відмову в наданні кредиту. При чому Товариство не зобов`язане мотивувати причини відмови у видачі кредиту. Товариство інформує Клієнта про попереднє прийняття рішення про видачу кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер Клієнта, а також відповідна інформація зазначається в Особистому Кабінеті.

Відповідно до п. 2.13.- 2.15. договору після отримання попереднього рішення про видачу кредиту Клієнт на сайті Товариства проходить ідентифікацію та верифікацію відповідно до вимог нормативно-правових актів Товариства щодо фінансового моніторингу та чинного законодавства України.

У випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації Клієнту підтверджується видача кредиту та Товариство робить Клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови.

Перед укладенням Договору про надання фінансового кредиту Товариство надає Клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій Товариства з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається Товариством Клієнту за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленого в Законі України «Про споживче кредитування» у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Клієнт нажимаючи кнопку «Погоджую» підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

Згідно п. 2.16. - 2.18. договору зі сторони Товариства Кредитний договір та будь-які інші документи (повідомлення, довідки, заяви, інше) пов`язанні з укладенням та виконанням Кредитного договору можуть бути підписаними одним із наступних способів:

• накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»;

• електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом «Про електронну комерцію»;

• аналога власноручного підпису та печатки (факсимільного відтворення підпису та печатки за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису та печатки), зразки яких зазначені у Договорі про спосіб підписання, що розміщений на Сайті Товариства

Крім того, примірник Договору Клієнта містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником Товариства.

Клієнт підписуючи Заявку надає свою згоду на використання Товариством всіх варіантів підпису.

Зі сторони Клієнта Кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію». Будь-які інші документи (заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше ) пов`язанні з укладенням та виконанням Кредитного договору Клієнт може підписати одним із способів: накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором або у випадку надіслання документів в паперовому вигляді, власноручним підписом.

Відповідно до п. 2.19. договору клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

Згідно п. 2.20. договору у випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого Клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону, та вводить одноразовий ідентифікатор або надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт вводить у відповідне поле.

У момент введення коду на Сайті Товариства Клієнт направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором (п. 2.21.).

Згідно п. 2.22. договору після вводу даного коду кредитний договір вважається підписаним та примірник договору клієнта з кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу завантажується (надсилається) в Особистий кабінет клієнта.

Відповідно до п. 2.23. договору сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим клієнтом, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану клієнтом в Особистому кабінеті/Договорі та/або безпосередньо в Особистий кабінет. У випадку відправлення договору в Особистий кабінет, клієнт приймає та підтверджує, що дані Особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість клієнту переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої клієнту в Особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору. Примірник договору, а також додатки до нього надсилаються клієнту одразу після його підписання, але до початку надання кредиту. Повторне направлення договору клієнту здійснюється на запит клієнта, що може бути направлений клієнтом Товариству в письмовій формі на поштову адресу, в письмовій (електронній) формі на електронну адресу або шляхом подання Клієнтом заявки засобами телефонного зв`язку до Контакт-центру.

Клієнт має право отримати від Товариства засвідчену копію Договору на папері з електронного документа. Для цього Клієнту необхідно в письмовій (електронній) формі звернутися до Товариства шляхом направлення запиту на поштову адресу або електронну адресу Товариства. Після надходження до Товариства запиту Клієнта на отримання копії Договору на папері з електронного документа, Товариство здійснює роздруківку на папері підписаного Сторонами Договору, на який наносить підпис уповноваженої особи Товариства та відтиск печатки Товариства з метою засвідчення копії Договору. Виготовлену на папері та засвідчену Товариством копію Договору з електронного документа, Товариство направляє протягом 30-ти календарних днів за місцем проживання Клієнта, що вказане в Договорі або на адресу вказану в заяві (п. 2.24.).

Після підписання Кредитного договору Товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківську картку Клієнта, зазначену Клієнтом в заявці та цьому Договорі (2.25.).

На підтвердження позовних вимог, позивачем долучено довідку про ідентифікацію, якою ТОВ «Аванс Кредит» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №08953-06/2023 від 07.06.2023 ідентифікований Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 8468, час відправки ідентифікатору позичальнику 07.06.2023 2:04:00 на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.3. договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховується на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно.

Згідно п. 4.1.4. договору без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Позивач долучив до матеріалів позову заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», підписану шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (W8468), в якій ним вказано свої особисті дані, в тому числі номер картки НОМЕР_6, номер телефону НОМЕР_2 , процес оформлення та розгляду кредитної заявки та запевняння згоди з його умовами, а також паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, в якому зазначено, що ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту № 08953-06/2023 від 07.06.2023 сформовано графік платежів, а саме: 07.06.2023 отримано кредит в розмірі 15 000,00 грн, чиста сума платежу за розрахунковий період (26.06.2023-31.05.2024) становить 122 460,00 грн, реальна річна процентна ставка 49351,17 %, загальна вартість кредиту 122 460,00 грн.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025, 07.06.2023 о 02:10:00 було успішно перераховано платіж на суму 15 000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 248184407, призначення платежу: зарахування 15 000,00 грн на карту НОМЕР_3 (а.с.21 зворот).

На виконання ухвали суду листом від 02-06-2026 р. №20.1.0.0.0/7-260526/122020-БТ АТ КБ «ПриватБанк» 09.09.2026 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Також в цьому повідомленні вказано, що по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 15 000 грн за період 07.06.2023-07.06.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором фінансового кредиту № 08953-06/2023 від 07.06.2023 за період з 07.06.2023 по 16.11.2023 заборгованість відповідача становить 57 682,18 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 15 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 42 682,18 грн. Проценти нараховано з 07.06.2023 по 16.11.2023 в розмірі 298,50 грн (1,99%) в день.

Також в розрахунку вказано, що відповідачем частково погашено заборгованість 04.07.2023 в сумі 5 970,00 грн та 27.08.2023 в сумі 3,32 грн, що в загальному становить 5 973,32 грн, які первісним кредитором зараховано на погашення відсотків.

Крім того, в матеріалах справи міститься заявка на реструктуризацію заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 , з метою досудового врегулювання заборгованості просить здійснити реструктуризацію заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023 (надалі - договір) на наступних умовах: сума кредиту: 33208,49 грн, строк кредиту: 171 день, розмір процентів: 0,01% в день. Платежі визначаються графіком платежів. Поданням цією заявки відповідач дає згоду на укладення додаткової угоди про реструктуризацію заборгованості на умовах, визначених в ній.

Згідно додаткової угоди до договору про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023, укладеної 27.08.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем сторони домовились пункт 1.1 Договору викласти в наступній редакції:

1.1. Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 33 208,49 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

2. Сторони домовились пункт 1.2 Договору викласти в наступній редакції: «1.2. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 171 днів. Дата надання кредиту 07.06.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі іменується - Графік платежів)», що є Додатком №1 до цього Договору.

3. Сторони домовились Пункт 1.4.1 договору викласти в наступній редакції:

«1.4.1. Процентна ставка становить 0,01% в день (3,65% річних) та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору».

4. Сторони дійшли згоди пункт 1.5 Договору викласти в наступній редакції:

«1.5. Клієнт зобов`язується сплачувати проценти відповідно до Графіку платежів.»

5. Клієнт, підписавши цю Угоду, погоджується та розуміє, що сума кредиту, вказана в п.1.1. цього Договору, складається з суми виданого кредиту клієнта та всіх нарахованих процентів на дату укладення цієї Угоди.

Сторони домовились, що у випадку часткового дострокового погашення клієнтом кредиту, Товариство вносить відповідні зміни до Графіку платежів (в частині зменшення належних до сплати сум грошових коштів) та розміщує Графік платежів у новій редакції в Особистому кабінеті Позичальника.

У випадку не сплати Клієнтом першого платежу у сумі/строки відповідно до Графіку платежів ця Угода втрачає свою силу та Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту, який діяв до укладення цієї Угоди (п. 7).

Ця Угода вступає в силу з моменту оплати першого платежу відповідно до Графіку платежів (п. 8).

Всі інші пункти договору залишаються без змін (п. 9).

Додатком №1 до додаткової угоди від 27.08.2023 сформовано графік платежів, а саме: чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період (27.08.2023-24.11.2023) становить 33 360,74 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 33 208,49 грн, проценти за користування кредитом 152,25 грн, реальна річна процентна ставка 3,80 %, загальна вартість кредиту 33 360,74 грн. Визначено 8 періодів сплати суми кредиту по 4 744,07 грн та процентів за користування кредитом, а саме: 27.08.2023 3,32 грн, 11.09.2023 42,75 грн, 26.09.2023 28,50 грн, 26.10.2023 21,30 грн, 10.11.2023 14,25 грн, 24.11.2023 6,58 грн.

Між ТОВ «Аванс кредит» та позивачем 16.11.2023 укладено договір факторингу № 16112023, відповідно до якого ТОВ «Аванс кредит» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Аванс Кредит» відступити факторові право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Згідно п. 1.2 договору відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 16112023 від 16.11.2023 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 16112023 від 16.11.2023 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 16.11.2023 до вказаного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму в розмірі 57 682,18 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 15 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 42 682,18 грн.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало досудову вимогу № 23113836 від 12.03.2026, у якій повідомило ОСОБА_1 , що відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 08953-06/2023, що укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , а також зазначило вимогу погашення заборгованості в сумі 57 682,18 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2, 4 ст. 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаного договору було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, який оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача про відсутність доказів, що він акцептував пропозицію ТОВ «Аванс Кредит» щодо укладення з ним договору про надання фінансового кредиту № 08953-06/2023 від 07.06.2023 та сторони погодили умови такого.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору видача кредитів клієнту фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу Інтернет, тобто через веб-сайт або веб-сайти Товариства та/або мобільного додатку Товариства.

Згідно п.п. 2.5-2.7 Кредитного договору для створення особистого кабінету клієнт на сайті Товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення або прийнявши вхідний дзвінок від Товариства та підтвердивши відповідну дію. Після входу (авторизації) до Особистого кабінету клієнт для отримання кредиту заповнює Заявку-анкету. У Заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем також надано до матеріалів справи підписану позичальником Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій ним вказано свої особисті дані, в тому числі номер картки, телефону, процес оформлення та розгляду кредитної заявки та запевняння згоди з його умовами.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

Таким чином, ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на веб-сайті Товариства проведена відповідно до вимог закону.

Договір підписано електронним підписом за допомогою використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) який формується автоматично на стороні товариства для кожного використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання такого одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на вебсайт до особистого кабінету, що відповідає вимогам статті 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, в договорі зазначено особисті дані відповідача, зокрема, реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідача в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Також будь-яких доказів того, що відповідачу не належить зазначений номеру телефону, що його особисті дані були доступні третім особам чи використані поза його волею останнім суду не надано.

Договір про надання фінансового кредиту, Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Отже, вказаний договір було укладено в електронному вигляді та відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Також згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний шляхом використання, в тому числі, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такий спосіб підпису з наданим зразком кредитором визначений в п. 2.16 Кредитного договору.

Крім того, відповідачем подано заявку на реструктуризацію заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 , з метою досудового врегулювання заборгованості просить здійснити реструктуризацію заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023 (надалі - договір) на наступних умовах: сума кредиту: 33208,49 грн, строк кредиту: 171 день, розмір процентів: 0,01% в день. Платежі визначаються графіком платежів. Поданням цією заявки відповідач дає згоду на укладення додаткової угоди про реструктуризацію заборгованості на умовах, визначених в ній.

Згідно додаткової угоди до договору про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023, укладеної 27.08.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем сторони домовились викласти пункти договору в певній редакції.

Також відповідачем було здійснено платіж у розмірі відповідно до графіка платежу до договору та частково здійснено платіж відповідно до графіка платежу - додатку до додаткової угоди.

Згідно з ч. 2, 4, 6 ст. 95 ЦПК України, письмові докази можуть бути подані в оригіналі або в належно засвідчених копіях. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивачем подано копію договору, посвідчену у порядку, передбаченому законом, довідку про ідентифікацію, відповідно до якої ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Аванс Кредит» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису, одноразовий ідентифікатор 8468.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Відповідно до ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Верховний Суд неодноразово вказував щодо належності доказів у справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 761/24252/14-ц зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Позивач, з урахуванням перерахування усіх коштів на банківську карту, не володіє та не може володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки він не є банками, а перерахування коштів здійснювалося з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який здійснював перерахування коштів.

Факт перерахування відповідачу коштів підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025, відповідно до якого 07.06.2023 о 02:10:00 було успішно перераховано платіж на суму 15 000,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua - 248184407, призначення платежу: зарахування 15 000,00 грн, а також наданою АТ «ПриватБанк» інформацією щодо емітованої в банку карти номер НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 на яку здійснено переказ коштів 07.06.2023 у сумі 15 000 грн.

Разом з тим, заперечуючи факт отримання грошових коштів за вказаним договором відповідачем не надано виписки по його особовому рахунку, доступ до якої має він, як клієнт та банк-емітент банківської карти.

Також розрахунок про нарахування та сплачених платежах за період дії договору міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернув, порушив графік платежів і позивач, до якого перейшло право вимоги до відповідача, має право вимагати повернення кредиту та сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок, строки їх сплати визначено умовами договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023 проценти нараховано первісним кредитором з 07.06.2023 по 16.11.2023 (всього 163 дні) в розмірі 298,50 грн (1,99%) в день, в межах строку кредитування (360 днів) відповідно до умов договору.

Згідно Графіку платежів, що є додатком №1 до додаткової угоди від 27.08.2023, укладеної між відповідачем та первісним кредитором, визначено 8 періодів сплати суми кредиту, відповідно до яких перший платіж повинен бути внесений відповідачем 27.08.2023 в розмірі 4 747,39 грн, який складається із 4 744,07 грн погашення суми кредиту та 3,32 грн процентів за користування кредитом.

Враховуючи, що відповідачем 27.08.2023 сплачено тільки 3,32 грн, які первісним кредитором зараховано на погашення процентів, згідно п. 7, 8 умови Додаткової угоди від 27.08.2023 не вступили в силу та Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту, який діяв до укладення цієї Угоди.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому коштами кредиту, а також не надав доказів сплати заборгованості первісному кредитору після відступлення права вимоги позивачу, що відповідно до ст. 516 ЦК України у випадку, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, є належним виконанням.

Посилання відповідача про безпідставність нарахування процентів за користування кредитом не є підставою для відмови у позові щодо стягнення заборгованості за отриманими ним коштами та нарахованими відповідно до закону та договору процентами за користування кредитом. При цьому такі проценти не є процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При укладенні договору сторони визначили розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом, і на такі умови погодився відповідач. Натомість відповідач від договору не відмовився у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеним з ТОВ «Аванс Кредит» договором про фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023 в загальному розмірі 57 682,10 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 42 682,18 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу сумі 8 000 грн подано копії: договору № 0107 про надання (правової) правничої допомоги від 01.07.2025, ордера серія ВС № 1381377 від 02.07.2025, акта №256 наданих послуг (правової) правничої допомоги від 09.03.2026; детального опису наданих послуг від 09.03.2026.

Згідно п. 2.3. договору № 0107 про надання (правової) правничої допомоги від 01.07.2025 вартість наданих послуг за одну справу становить 8 000 грн. Відповідно до акта наданих послуг (правової) правничої допомоги надано послуги на суму 8 000 грн. Із детального опису наданих послуг вбачається, що надана усна консультація - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складення та подання до суду позовної заяви - 3 год. 30 хв.

Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд враховує чи пов`язані витрати на оплату правничої допомоги з розглядом справи, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності і розумності таких витрат.

Враховуючи категорію справи та те, що предмет спору в цій справі не є складним, характер позовних вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не займали значних витрат часу на їх виготовлення, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в загальній сумі 8 000,00 грн є завищеним та необґрунтованим, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

З огляду на складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Також при зверненні до суду позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору, які зараховано до спеціального державного бюджету України, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 279 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №08953-06/2023 від 07.06.2023 в загальному розмірі 57 682,18 (п`ятдесят сім тисяч шістсот вісімдесят дві грн 18 коп.) грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 42 682,18 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.