Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №345/4226/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4226/26

Провадження № 2/345/2928/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Іванів Олег Богданович до ОСОБА_2 про збільшення розміру призначених аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и в:

що позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом. Позов обґрунтовує тим, що 13.01.2010 між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, рішенням Калуського міськрайонного суду від 24.03.2016 шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу син сторін ОСОБА_3 залишився проживати із нею.

Оскільки належного утримання відповідач на дитину не надавав, рішенням Калуського міськрайонного суду від 26.12.2017 стягнуто з відповідача в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На даний час здійснюється примусове виконання вищевказаного рішення суду Долинським відділом державної виконавчої служби Калуського району.

Проте з часу присудження аліментів – змінилося її матеріальне становище, збільшилися витрати на утримання дитини. Потреба витрат збільшилася на придбання одягу, на харчування, на дозвілля, і т.д. На даний час вона із дитиною фактично проживає за межами України – в Нідерландах (Медаполдервег 49-2553 EG Гаага). Син сторін ОСОБА_3 навчається у Міжконфесійній шкільній групі «Вестланд» - підготовча середня професійна освіта. Окрім того, на даний час значно зросла собівартість промислових та продуктових товарів. Також вона щоденно надає синові грошові кошти на харчування, на кишенькові витрати, тощо.

Вважає, що матеріальне становище відповідача значно покращилося. Він практично безвиїзно перебуває і працює за межами України. Він проживає у Франції м. Ніцца. Це туристична місцевість. Середня заробітна плата Відповідача становить 2300 Євро. Окрім того у власності відповідача перебуває 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , а також будівля, лазня з станцією технічного обслуговування автомобілів та торговими приміщеннями загальною площею 632,8 кв.м. по АДРЕСА_2 .

А тому вважає, що відповідач має реальну можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в більшому розмірі, однак ухиляється від виконання цього обов`язку.

Просить збільшити розмір аліментів та ухвалити рішення про стягнення на дитину аліментів в сумі 10000 грн. щомісячно та стягнути з відповідача в її користь судові витрати у справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_2 за період часу з січня 2020 року по червень 2026 року (включно), із зазначенням дат виїзду та в`їзду в Україну.

28.09.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги про збільшення розміру аліментів не визнає. Вважає, що наведені у позовній заяві обставини не можуть бути безумовною підставою для збільшення розміру аліментів саме до 10000 грн. на місяць. Позовна заява не містить належного розрахунку щомісячних витрат на дитину, не надано доказів того, що щомісячні витрати на утримання дитини становлять 10000 грн. або перевищують зазначений розмір. Посилання позивача на те, що дитина подорослішала, навчається за кордоном та має додаткові потреби, саме по собі не може бути підставою для стягнення аліментів у заявленому розмірі. Безпідставним є твердження позивача про отримання ним щомісячного доходу в сумі 2 300 євро. Зазначає, що не отримує такого доходу. Також позивач посилається на наявність у нього автомобіля та нерухомого майна. Водночас сам факт володіння майном не є безумовною підставою для збільшення розміру аліментів. Позивач не надала доказів того, що зазначене майно належить йому на праві власності і приносить дохід, або свідчить про можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі. Поряд із цим зазначає, що абз. 7 ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягає розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Таким чином, поставивши перед судом питання про збільшення розміру стягуваних аліментів, позивачу належало доводити передусім збільшення у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимог про збільшення розміру аліментів. Однак, позивач не зверталась до державної виконавчої служби з відповідною заявою щодо проведення індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачка та її представник – адвокат Іванів О.Б. в судове засідання не з`явились, однак представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує і просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно підтверджується актовим записом про народження, номер свідоцтва НОМЕР_1 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 стягнуто з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки про зарахування, перекладеної на українську мову, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Міжконфесійній шкільній групі «Вестланд» - підготовча середня професійна освіта.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у власності ОСОБА_2 перебуває 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 , а також будівля, лазня з станцією технічного обслуговування автомобілів та торговими приміщеннями загальною площею 632,8 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Згідно інформації наданої з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув державний кордон України 25.09.2022 в пункті пропуску «Лужанка».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (висновок Верховного Суду викладений у постанові Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 у справі № 459/2181/17).

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 р. у справі № 143цс13.

Позивачка зазначає, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів у розмірі 1500 грн. на дитину, змінилося її матеріальне становище, збільшилися витрати на утримання дитини. Потреба витрат збільшилася на придбання одягу, на харчування, на дозвілля, і т.д.

Верховний Суд зазначає, що вищевказана обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 3196 гривень.

Відтак розмір аліментів, які на даний час стягуються з відповідача, є нижчим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини.

Дитина проживає разом з позивачкою, і так чи інакше, обов`язок по її забезпеченню в основному покладено на неї. Той факт, що дитина проживає разом з позивачкою сам по собі вказує, що вона несе більші витрати на утримання дитини. Необхідно також врахувати потреби дитини на її фізичний та духовний розвиток.

Безумовно, утримання дітей є обов`язком обох батьків, однак воно не зводиться лише до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів) так і в моральному аспекті (виховання дітей, навчання їхнє дозвілля і т.д.).

При визначенні розміру аліментів суд також враховує матеріальний стан відповідача, те, що в нього у власності перебуває частка квартири та будівля, лазня з станцією технічного обслуговування автомобілів та торговими приміщеннями. Водночас на спростування вимог позивача відповідачем не надано жодних доказів.

Враховуючи викладене, вимоги розумності та справедливості, та те що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, матеріальне становище позивача та відповідача, з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, суму стягуваних на даний час аліментів в розмірі 1500,00 грн. щомісячно на дитину, яка, на думку суду, є недостатньою, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що позов в цій частині слід задовольнити частково та розмір аліментів слід збільшити, визначивши таким чином їх щомісячний розмір в сумі 6000,00 грн. на дитину.

Крім того, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз`яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій категорії справ звільнена, то судовий збір в сумі 1 331,20 грн. в дохід держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 274 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 183, 184, 192 СК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі по 6000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня набуття рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 грн. судового збору.

Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.12.2017 по справі № 345/4090/17.

Після набрання рішенням законної сили виконавчий лист, виданий на підставі рішення від 26.12.2017 по справі № 345/4090/17 відкликати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: