Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №344/9994/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9994/26

Провадження № 2-адр/344/2/26

Додаткове рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Атаманюка Б. М.

секретаря Солонинко С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Атаманюка Володимира Михайловича, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 28.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову №1837 від 27.10.2025, яка винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КуПАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

30.07.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Атаманюк Володимир Михайлович, подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд вирішити питання про стягнення у його користь витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи. Так, при поданні позовної заяви, ОСОБА_1 було понесено витрати на правничу допомогу, що становлять суму у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав 05.08.2026 до суду заперечення щодо вказаної заяви, зазначивши, що вважають витрати на правничу допомогу завищеними. Звертають увагу суду, що: по-перше, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, що в свою чергу являється справою незначної складності; по-друге, затрати часу для складення позовних матеріалів щодо спірних правовідносин мінімальні та абсолютно неспівмірні із заявленими; по-третє, представник позивача не вчинив вичерпних заходів щодо збору доказів щодо правоти позивача та неправомірності прийнятого 2-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення; по-четверте, представником не зібрано та не долучено доказів щодо обставин на які він посилається в позовній заяві; по-п`яте, судові витрати на правову допомогу не співмірні з ціною позову; по-шосте, позовні вимоги необґрунтовані, а тому судові витрати взагалі не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Враховуючи наведені вище норми КАС України, матеріали позовної заяви та заявлене представником відповідача клопотання, представник позивача не надав достатніх доказів у підтвердження своїх вимог. Просив суд, відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 5 ст. 143 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Сторони у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені.

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення і докази щодо цього, суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження судових витрат позивач надав суду: договір про ведення справ удержавних органах від 14.05.2026 року укладеного між адвокатом Атаманюк Володимиром Михайловичем та позивачем ОСОБА_1 , розмір витрат згідно договору становить 10 000 грн., копія ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.17-20).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, складність справи та процесуальний порядок її розгляду (без судового засідання у письмовому провадженні), зважаючи на реальний обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту прав та інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 3000,00 грн..

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Атаманюка Володимира Михайловича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі №344/9994/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , понесені витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом десяти днів з моменту оголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Додаткове рішення виготовлене та підписано 06.10.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК