Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №335/3366/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 335/3366/26

Провадження № 2/344/5181/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 492,70 грн., стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 492,70 грн., стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5371317.

28.11.2025 було укладено договір № 28-11/25/Л відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5371317. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 5371317.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5371317 від 09.03.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45492.70 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 9 999.98 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21467.74 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 9024.98 грн. Заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позову просила розгляд справи проводити за її відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 09.03.2025 ОСОБА_1 заповнив анкету-опитувальникклієнта.

Того ж дня, 09.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5371317.

1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень.

1.3. Строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів.

Періодичність платежів - кожні 30 днів.

1.4. Комісія за надання кредиту становить 1 000,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1.4.1. Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору.

Дати надання кредиту: 09.03.2025 або 10.03.2025.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 50248.

У додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5371317 від 09.03.2025 наведено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

У додатку № 2 відповідач погоджується з тим, що в процесі взаємодії зі ним та/або з третіми особами при врегулюванні його простроченої заборгованості Товариство може збирати такі персональні дані: прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові, дату народження, вік, засоби зв`язку, розмір доходів, а також будь-які інші дані, необхідні для врегулювання його простроченої заборгованості і обробка яких не заборонена Законом України «Про споживче кредитування» або іншими чинними нормативно-правовими актами України.

У паспорті споживчого кредиту визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251201-426 від 01.12.2025 09:36:56 підтверджено, що між Товариством та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 2024-01-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна»: на суму 10000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - e3386337-6447-4dfd-b282-01b1b43a4580 Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – 53713171741502466 Session ID - 030375860785 Сайт торгівця - https://credit7.ua Код авторизації - 879413 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-03-09 08:41:06 Дата і час прийняття в роботу - 2025-03-09 08:41:08 Дата і час виконання - 2025-03-09 08:41:09 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4731219646759443, що також підтверджується довідкою ТОВ «Лінеура Україна» виданою ТОВ «Факторинг Партнерс» вих. № 28-11/25/Л від 05.12.2025.

Згідно розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість ОСОБА_2 за Договором №5371317 від 09.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2025 становить 36467.72 грн., з яких 9999.98 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 21467.74 грн. – заборгованість за відсотками, 5000 грн. заборгованість за штрафами. При цьому відповідачем сплачено 4704,74 грн., з яких 0,02 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 3704,72 грн. – заборгованості за відсотками.

28.11.2025 було укладено договір факторингу № 28-11/25/Л відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5371317.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №5371317 від 09032025 станом на 13.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 45 492,70 грн., з яких: 9 999,98 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 30 492,72 грн. – заборгованість за відсотками, 5000 грн. – заборгованість за штрафами.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 09.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5371317 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 10000 грн., шляхом переказу на банківську картку вказану позичальником у договорі та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% стандартна процентна ставка.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав належним чином, кредитні кошти повернув частково у сумі 0,02 грн. Отже на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 8999,99 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 9999,98 грн., то такі на думку суду є обґрунтованими.

Договір укладений між сторонами 09.03.2025 року. Згідно п.1.3. договору строк кредиту 360 днів.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про надання споживчого кредиту, суд вважає, що розмір нарахованих процентів за договором становить 34 199,94 грн.:

За період з 09.03.2025 по 19.03.2025 (11 днів) х 0,95% х 10 000 = 1 045 грн.

За період з 20.03.2025 по 16.04.2025 (28 днів) ) х 0,95% х 9 999,99 = 2 660 грн..

За період з 17.04.2025 по 28.11.2025 (226 дні) х 0,95% х 9 999,98 = 21 469,96 грн.

За період з 29.11.2025 по 03.03.2026 (95 днів) х 0,95% х 9 999,98 = 9 024,98 грн.

При цьому відповідачем сплачено 3704,72 грн., які зараховано в оплату заборгованості за процентами, а тому сума заборгованості підлягає зменшенню та становить 30 495,22 грн.

Разом з тим, зважаючи на принцип диспозитивності, оскільки позивач просить стягнути з відповідача 30492,72 грн. заборгованості за відсотками, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Керуючись ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Однак, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто неустойку у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення неустойки в сумі 5 000 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Згідно витягу з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 16 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до часткового задоволення, а тому з відповідача слід стягнути в користь позивача 4000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 2 369 грн. 78 коп.(40 492,70 х 2662,40 / 45 492,70)

Керуючись ст.ст.2, 5,10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.512, 514, 526, 530, 546, 1048-1050, 1082 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 492,70 грн., стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, заборгованість за кредитним договором №5371317 від 09.03.2025 року у розмірі 40 492,70 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 9 999,98 грн. - заборгованість за процентами 30 495,22 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 369 грн. 78 коп., та витрати на правову допомогу і розмірі 4 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 02.10.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.