Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №338/1482/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е)

Справа №338/1482/26

Провадження №2/338/1300/26

06 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за договором №7439120325 від 15.03.2025 у розмірі 32580 грн та витрати зі сплати судового збору.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 15.03.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ( яке змінило найменування на ТОВ «ІННОВА-НОВА») та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №7439120325, за умовами якого відповідачці надано 5000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 1% на день протягом перших 180 днів та 0,87% на день починаючи зі 181-го дня кредитування. Договором також передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 15% від його суми. Відповідачка не виконувала зобов`язань щодо повернення коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 10.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 32580 грн, яка складається з 5000 грн основного боргу, 16830 грн процентів, 750 грн комісії та 10000 грн пені.

Представник позивача просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. У позовній заяві повідомила про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідачка копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримала, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення кредитного договору та надання коштів.

Відповідно до статей 11, 626, 628 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до законодавства. За статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов`язковим для сторін.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено законом та не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 207, 1055 ЦК України передбачено письмову форму кредитного договору. Зміст правочину може бути зафіксований в електронних документах, а воля сторін – виражена за допомогою електронного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом прийняття пропозиції про його укладення та може підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Судом встановлено, що 15.03.2025 укладено договір №7439120325 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 на суму 5000 грн.

Рішенням єдиного учасника товариства від 05.09.2025 змінено найменування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на ТОВ «ІННОВА-НОВА».

У договорі зазначено персональні дані позичальниці, її номер телефону, електронну адресу, реквізити платіжної картки із закінченням 4950 та одноразовий ідентифікатор 3161.

Пунктом 2.5 договору визначено строк кредитування 360 днів і періодичність сплати процентів кожні 15 днів. За пунктом 2.6.1 договору процентна ставка становить 1% на день протягом перших 180 днів та 0,87% на день протягом наступних 180 днів. Додатком №1 погоджено графік платежів із поверненням основної суми кредиту 10.03.2026.

Перерахування 5000 грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 22.05.2026 про виконання платіжної операції №1573885030 від 15.03.2025. Крім того, на виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало відповідь від 23.09.2026 №БТ/Е-41841 з виписками за картковими рахунками відповідачки. Випискою за карткою із закінченням 4950 підтверджено зарахування 15.03.2025 о 11:03:55 суми 5000 грн з описом операції «Від: A2C Visa Easypay2». Реквізити картки та сума зарахування узгоджуються з договором і довідкою платіжної установи.

Оцінюючи поданий електронний договір, анкету позичальниці, протокол перевірки підпису кредитодавця та банківську виписку в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність кредитних правовідносин між сторонами та отримання відповідачкою 5000 грн на умовах поданого договору.

Щодо основної суми боргу.

За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором. Відповідно до статей 530, 610 ЦК України невиконання зобов`язання у встановлений строк є його порушенням.

Строк повернення основної суми кредиту за графіком настав 10.03.2026, тобто до звернення позивача в суд. За поданим розрахунком основний борг становить 5000 грн. Доказів його повернення матеріали справи не містять. Отже, вимога про стягнення 5000 грн основного боргу підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

У постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що право нараховувати договірні проценти припиняється після спливу погодженого строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

У цій справі позивач заявив проценти за погоджений договором період кредитування. Саме по собі прострочення чергового платежу з процентів не означає автоматичного скорочення встановленого сторонами строку кредиту.

За графіком платежів проценти за перші 180 днів становлять 9000 грн: 5000 грн ? 1% ? 180 днів. За наступні 180 днів проценти становлять 7830 грн: 5000 грн ? 0,87% ? 180 днів. Загальна сума процентів – 16830 грн.

Цей розмір узгоджується з підсумком розрахунку та додатком №1 до договору. За розрахунком позивача платежі на погашення процентів не надходили, інших доказів їх сплати суду не надано. Отже, вимога про стягнення 16830 грн процентів підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту.

Позивач просить стягнути 750 грн одноразової комісії, передбаченої пунктом 2.7 договору, у розмірі 15% від суми кредиту.

Суд враховує, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат за кредитом комісій кредитодавця. Водночас саме зазначення платежу в договорі не звільняє суд від перевірки його змісту, підстав стягнення та відповідності законодавству про захист прав споживачів.

У постанові від 16.11.2016 у справі №6-1746цс16 Верховний Суд України звернув увагу на неприпустимість покладення на споживача оплати дій кредитодавця, які здійснюються на його власну користь або спрямовані на встановлення кредитних правовідносин. Цей висновок сформульовано за іншого нормативного регулювання, тому суд враховує його зміст щодо необхідності з`ясування характеру оплачуваних дій, а не як загальну заборону всіх комісій за споживчими кредитами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 також розмежувала послуги, за які допускається встановлення плати, та послуги, які відповідно до закону повинні надаватися безоплатно. Отже, правова оцінка комісії залежить від конкретного змісту послуг, за які вона встановлена.

У поданому договорі комісія визначена лише як плата за надання кредиту. Конкретної додаткової чи супутньої послуги, яка надається відповідачці за цю плату окремо від виконання обов`язку кредитодавця видати кредит, не визначено. Позивач не навів змісту такої послуги та не надав доказів її надання.

Перерахування кредитних коштів є виконанням основного зобов`язання кредитодавця, а платою за користування ними договором уже передбачено проценти. За встановлених обставин суд не вбачає достатньо обґрунтованої самостійної підстави для покладення на відповідачку додаткової плати в розмірі 750 грн. Тому в цій частині позову належить відмовити.

Щодо пені.

До заявленої заборгованості включено 10000 грн пені за прострочення виконання зобов`язань у 2025 році.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника в період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Уся заявлена пеня нарахована за прострочення у період дії воєнного стану. Застосування зазначених положень не залежить від доведення відповідачкою причинного зв`язку між воєнним станом та невиконанням договору. Тому в стягненні 10000 грн пені належить відмовити.

Щодо загального розміру заборгованості.

Після виключення комісії та пені заборгованість, яка підлягає стягненню, становить 21830 грн: 5000 грн основного боргу та 16830 грн процентів. Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Платіжною інструкцією №72 від 20.08.2026 підтверджено сплату позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідачки належить стягнути 1783,92 грн судового збору: 2662,40 грн ? 21830 грн / 32580 грн. Решта судового збору залишається за позивачем.

Позивач повідомив про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України. Оскільки на час ухвалення цього рішення докази погодженого розміру витрат саме у цій справі не подані, питання їх розподілу цим рішенням не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 207, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за кредитним договором №7439120325 від 15.03.2025 у розмірі 21830 грн, яка складається з 5000 грн основного боргу та 16830 грн процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 1783,92 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто без повідомлення учасників або проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити його в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо у встановлені законом строки не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 10.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко