Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №338/1352/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1352/26

Провадження №2/338/1204/26

05 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення коштів та зобов`язання повернути ключі,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача, у якому просить розірвати договір підряду №15/05-2026-02 від 15.05.2026, стягнути з відповідача 370000 грн, сплачених на виконання цього договору, зобов`язати відповідача повернути ключі від квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути судові витрати.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 15.05.2026 між ОСОБА_1 як замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як підрядником укладено договір підряду №15/05-2026-02, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати ремонтно-оздоблювальні роботи в однокімнатній квартирі загальною площею 44,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а позивачка зобов`язалася прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Загальна вартість робіт становила 492163,74 грн. На виконання договору позивачка передала представникам відповідача ключі від квартири та 16.05.2026 сплатила 370000 грн попередньої оплати. Незважаючи на одержання коштів і ключів, відповідач до виконання робіт не приступив, на звернення позивачки не реагував. Вимогу від 22.07.2026 про відмову від договору, повернення коштів і ключів відповідач отримав 28.07.2026, однак її не виконав.

Ухвалою суду від 11.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.08.2026 заяву представника позивачки про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на належні відповідачу грошові кошти в межах суми 370000 грн.

Ухвалою від 10.09.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав із викладених у ньому підстав та просив задовольнити його повністю. Проти ухвалення заочного рішення заперечив, посилаючись на те, що стороні позивачки стало відомо про наявність інших аналогічних позовів до цього самого відповідача, а ухвалення заочного рішення може бути використане відповідачем для затягування розгляду справи шляхом подання заяви про його перегляд.

Представник позивачки до закінчення судових дебатів відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України заявив, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче та судові засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце їх проведення. Причин неявки суду не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Однією з обов`язкових умов проведення заочного розгляду справи, визначених пунктом 4 частини першої статті 280 ЦПК України, є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи.

Оскільки представник позивачки заперечив проти заочного розгляду справи, відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання, повторно не прибув до суду, причин неявки не повідомив та відзиву не подав, суд розглянув справу за наявними в ній доказами та ухвалює рішення в загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Щодо укладення та умов договору підряду.

Судом встановлено, що 15.05.2026 між ОСОБА_1 як замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як підрядником укладено договір підряду №15/05-2026-02.

Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник зобов`язався виконати ремонтно-оздоблювальні роботи в однокімнатній квартирі загальною площею 44,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік ремонтно-оздоблювальних робіт визначався кошторисом вартості виконання ремонтних робіт та дизайн-проєктом, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 2.1 договору визначено загальну вартість робіт у розмірі 492163,74 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 2.2 договору оплата мала здійснюватися чотирма внесками: 369122,81 грн до 18.05.2026 включно, 41013,64 грн до 18.06.2026 включно, 41013,64 грн до 18.07.2026 включно та 41013,65 грн під час здачі об`єкта і підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.2 договору визначено строк виконання робіт - до 65 робочих днів.

Відповідно до пункту 3.2.1 договору початок виконання робіт визначався з наступного дня після настання останньої з таких подій: фактичного передання замовником підряднику ключів від об`єкта або підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта для виконання робіт.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зміст укладеного сторонами договору, статус відповідача як фізичної особи-підприємця та мета замовлення робіт для ремонту квартири позивачки свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з виконання робіт для особистих потреб споживача. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо виконання позивачкою своїх договірних обов`язків.

На виконання договору 15.05.2026 позивачка передала представникам відповідача ключі від квартири, а 16.05.2026 сплатила відповідачу 370000 грн як попередню оплату робіт.

Факт одержання відповідачем 370000 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера, у якій платником зазначено ОСОБА_1 , одержувачем - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , а підставою платежу - оплата за договором підряду.

Сплачена сума незначно перевищує передбачений договором розмір першого внеску 369122,81 грн, однак перебуває в межах загальної договірної вартості робіт. Прийняття відповідачем цієї суми без зауважень свідчить про її одержання на виконання договору.

Відповідач не подав доказів, які б спростовували факт одержання коштів, підтверджували їх повернення позивачці або використання для виконання передбачених договором робіт.

Отже, позивачка належним чином виконала обов`язок зі сплати першого внеску та вчинила залежні від неї дії, необхідні для надання відповідачу можливості розпочати роботи.

Щодо порушення відповідачем договору.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною другою статті 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Аналогічне право споживача передбачене частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»: споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Матеріали справи не містять актів виконаних робіт, документів про придбання матеріалів, залучення працівників або субпідрядників, початок ремонтних робіт чи будь-яке інше виконання відповідачем договору.

Із долученого до позову електронного листування вбачається, що позивачка неодноразово намагалася отримати інформацію про початок робіт і причини невиконання договору, однак належної відповіді не отримала.

Відповідач, маючи можливість подати відзив та докази виконання договору, цього не зробив. Водночас сама лише відсутність відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову, тому суд оцінює вимоги на підставі наданих позивачкою доказів.

Передання відповідачу ключів і сплата 370000 грн створили всі необхідні передумови для початку виконання робіт. Проте протягом більше двох місяців після укладення договору відповідач до ремонтних робіт не приступив і не повідомив позивачку про об`єктивні перешкоди для їх виконання.

Таке тривале неприйняття до виконання договору, враховуючи погоджений сторонами загальний строк виконання робіт до 65 робочих днів, свідчить, що завершення робіт у визначений договором строк стало неможливим із вини відповідача.

Щодо розірвання договору.

За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Відповідно до пункту 5.2.3 договору замовник має право у разі порушення строків виконання робіт та їх якості з вини підрядника розірвати договір.

Укладаючи договір, позивачка розраховувала на виконання відповідачем комплексу ремонтно-оздоблювальних робіт у її квартирі протягом погодженого строку. Натомість після одержання майже 75 відсотків загальної вартості договору та ключів від квартири відповідач узагалі не приступив до робіт.

Невиконання відповідачем основного обов`язку, заради якого договір був укладений, позбавило позивачку очікуваного результату договору та є істотним його порушенням.

Позивачка 22.07.2026 направила відповідачу письмову вимогу, у якій повідомила про відмову від договору у зв`язку з тим, що підрядник не приступив до виконання робіт, та вимагала повернути протягом семи днів 370000 грн і ключі від квартири.

Поштове відправлення №0200255424695 вручено відповідачу 28.07.2026, що підтверджується відомостями відстеження АТ «Укрпошта». Відповідач вимогу не виконав, коштів і ключів не повернув та будь-яких заперечень позивачці не надав.

Сукупність установлених обставин підтверджує істотне порушення відповідачем договору та наявність передбачених частиною другою статті 651, частиною другою статті 849 ЦК України, частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 5.2.3 договору підстав для його розірвання.

Отже, вимога про розірвання договору підряду №15/05-2026-02 від 15.05.2026 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо повернення сплачених коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, що якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків унаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До реальних збитків належать втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі своєчасного неприйняття виконавцем до виконання договору споживач має право відмовитися від нього та вимагати відшкодування збитків.

Позивачка сплатила відповідачу 370000 грн виключно з метою одержання передбачених договором ремонтно-оздоблювальних робіт. Відповідач робіт не виконав і не довів понесення будь-яких витрат, пов`язаних із виконанням замовлення позивачки.

Збереження відповідачем усієї суми попередньої оплати за відсутності будь-якого зустрічного виконання після розірвання договору не має правової підстави та порушує майнові права позивачки.

Факт сплати коштів підтверджений належним письмовим доказом. Доказів повернення позивачці 370000 грн або виконання на відповідну суму робіт відповідач не подав.

Тому вимога про стягнення з відповідача 370000 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо повернення ключів.

Ключі від квартири були передані відповідачу виключно для забезпечення доступу до об`єкта та виконання ремонтних робіт за договором.

Після розірвання договору правова підстава для подальшого володіння відповідачем ключами від квартири припиняється.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Неповернення ключів створює позивачці перешкоди у вільному доступі до квартири, користуванні нею, допуску до об`єкта інших осіб та укладенні договору з іншим підрядником.

Позивачка заявила вимогу про повернення ключів у письмовій вимозі від 22.07.2026, одержаній відповідачем 28.07.2026, однак відповідач її не виконав.

Отже, вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачці ключі від квартири також підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

За частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується з другої сторони в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов містить одну вимогу майнового характеру про стягнення 370000 грн та дві вимоги немайнового характеру - про розірвання договору і зобов`язання повернути ключі.

За подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, тобто 3700 грн. За кожну вимогу немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2026, тобто по 1331,20 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у загальній сумі 6362,40 грн.

До закінчення судових дебатів представник позивачки заявив, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, питання про розподіл витрат позивачки на професійну правничу допомогу може бути вирішене судом додатковим рішенням у разі подання відповідної заяви та доказів у строк, установлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 651, 653, 837, 843, 846, 849 ЦК України, статтями 1, 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, стягнення коштів та зобов`язання повернути ключі задовольнити.

Розірвати договір підряду №15/05-2026-02, укладений 15.05.2026 між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 370000 (триста сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 ключі від квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 6362 (шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів із дня набрання цим рішенням законної сили, якщо протягом указаного строку за заявою позивачки не буде відкрито виконавче провадження. У разі відкриття виконавчого провадження зазначені заходи діють до повного виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий О. А. Шишко