Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №274/3658/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 274/3658/26

Провадження №2/291/813/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

06 жовтня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді – Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (за наявними матеріалами справи без виклику сторін у судове засідання) в залі суду в с-щі Ружин цивільну справу №274/3658/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей. Позов мотивує тим, що 09.09.2006 уклала шлюб з відповідачем. У подружжя від шлюбу є неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, подружні відносини між подружжям не склалися через різні погляди на шлюб та сім`ю, відсутність взаєморозуміння, поваги, подружжя спільного господарства не веде, спільного бюджету не має, проживає окремо. Позивачка зазначає, що діти проживають разом з нею. Відповідач офіційно працює, однак матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язку. На підставі наведеного, просить розірвати шлюб та стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позиція відповідача

Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

22.05.2026 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшов вказаний позов.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.05.2026 вказану справу передано за підсудністю до Ружинського районного суду Житомирської області

21.08.2026 справа надійшла до Ружинського районного суду Житомирської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

27.08.2026 отримано інформацію №1195 з Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

28.08.2026 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно електронного сайту Ружинського районного суду Житомирської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, позивач не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 09.09.2006 сторонами зареєстрований шлюб у виконавчому комітеті Березянської сільської ради Ружинського району Житомирській області, актовий запис №2 (а.с.7).

У подружжя від шлюбу є спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_2 є їх батьком, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 8-9).

Як вбачається з довідки №104 від 21.05.2026, виданої Скаківським старостинським округом Гришковецької селищної ради, неповнолітні діти проживають разом із позивачкою без реєстрації с. Скаківка (а.с.10).

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Щодо розірвання шлюбу

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, сторони втратили почуття взаємної любові, поваги, шлюб існує лише формально.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам неповнолітніх дітей, а тому шлюб слід розірвати.

За змістом частини другої ст.ст. 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо стягнення аліментів

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів щодо неможливості працевлаштуватися чи заборону працювати у зв`язку із захворюванням, на його утримані немає інших неповнолітніх чи малолітній дітей.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, потреби дітей, матеріальний стан відповідача, загальновідомі обставини про щоденну потребу дітей у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей.

Cуд зауважує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків обов`язку по утриманню дитину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у частці у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову – 22.05.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З врахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.

Так як, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. ст.110, 111, 112 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Вільнопілля, Ружинський район, Житомирська область, та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Скаківка, Бердичівський район, Житомирська область, зареєстрований 09 вересня 2006 року виконавчим комітетом Березянської сільської ради Ружинського району Житомирській області, актовий запис №2 – розірвати.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у частці у розмірі однієї третини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову – 22.05.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 06.10.2026.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М.Гарбарук