Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №285/4517/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.

(Справа № 285/4517/26, провадження у справі № 2/0285/2871/26)

розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Звягельська міська рада Житомирської області про продовження строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ї ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина за заповітом. 13 лютого 2026 року вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Цього ж дня нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку на звернення та відсутністю оригіналу заповіту.

Позивачка зазначає, що не подала заяву про прийняття спадщини в строк передбачений ст. 1270 ЦК України з поважних причин, оскільки вона не є родичем спадкоємця та не була обізнана про наявність заповіту на день смерті ОСОБА_3 , а дізналася про нього лише у лютому 2026 року від нотаріуса.

Представник позивача подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. В разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

Третя особа заяв щодо позовних вимог до суду не направляла.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина. /а.с.6/

На момент смерті ОСОБА_3 разом з ним проживав відповідач ОСОБА_2 з сім`єю, про що свідчить довідка №12 від 09.02.2026 р. (а.с.11).

ОСОБА_3 за життя склав заповіт на позивачку, якій був посвідчений ОСОБА_4 старостою, представником інтересів сіл Дідовичі та Борисівка Звягельської (Новоград-Волинської) міської територіальної громади Житомирської області (а.с. 10).

13 лютого 2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Присяжнюка В. О. з заявою про прийняття спадщини.

Листом нотаріуса №39/01-16 від 13.02.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , в зв`язку з тим, що вона не подала заяву у встановлений законом шестимісячний термін та не надала оригінал заповіту /а.с.7/.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є такі причини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), вказала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові дійшла висновків про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року справі № 6-496цс17, про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Таким чином, враховуючи, що позивачка не є спадкоємцем за законом будь-якої черги, про наявність заповіту дізналася лише у лютому 2026 року, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий АДРЕСА_1 ), третя особа Звягельська міська рада Житомирської області про продовження строку для прийняття спадщини – задовольнити повністю

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили , якщо протягом тридцяти днів відповідачем не подано заяву про перегляд заочного рішення або позивачем апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий