Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №285/6157/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Єдиний унікальний номер № 285/6157/26

Провадження № 1-кп/0285/877/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 285/6157/26 (12026065530000183) по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суховоля, Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, що ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 30 Конституції України та ст. 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, 14 вересня 2026 року приблизно о 12 години, ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про відсутність власника та законного володільця житлового будинку ОСОБА_4 , вирішив незаконно проникнути до вказаного житла, у зв`язку з чим у нього виник умисел на проникнення до житлового будинку без дозволу та всупереч волі його законного володільця.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку, без розриву в часі, ОСОБА_5 маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, проти волі законного володільця - ОСОБА_4 , за допомогою кишенькового ножа відігнув цвяхи на віконній рамі, виставив скло, після чого через віконний отвір проник усередину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував протягом певного проміжку часу, після чого залишив його.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 , що був представлений захисником ОСОБА_6 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_3 від 30.09.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Потерпілий також не заперечував щодо розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні.

Прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, являється особою раніше судимою, є військовослужбовцем, за місцем проходження служби характеризується негативно, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 3850 грн. 88 коп.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини; 2) повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/106-26/15950-Д від 25 вересня 2026 року в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий