Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №279/6064/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6064/26

Номер рядка звіту 129

Провадження № 2-а/279/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Молот Єлизавета Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.09.2026 року по справі про аміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, в інтересах якого діє представник-адвокат Молот Є.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.09.2026 року по справі про аміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через електронний застосунок Резерв + (кабінет військовозобов`язаного) подав особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП. Надалі 08.09.2026 року була винесена постанова № R758780 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно постанови було виявлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повідомлення до Національної поліції про доставку ОСОБА_1 до ТЦК та СП було направлено 23.05.2026 року. Таким чином, з моменту подачі заяви до поліції про розшук ОСОБА_1 до моменту подачі особистої заяви про визнання вини (07.09.2026 року) пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, де зазначається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Фактично працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення з моменту подання працівниками ТЦК та СП повідомлення до органів Національної поліції про доставлення особи до найближчого ТЦК та СП. Тому відлік 3 місячного терміну, яким визначається в ст. 38 КУпАП почав з 23.05.2026 року – а це є дата виявлення адміністративного правопорушення, та мав би закінчитись 23.08.2026 року. Проте, зі змісту постанови № R758780 від 08.09.2026 року стає зрозумілим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 порушуючи норми чинного законодавства вирішує застосувати санкцію ч.3 ст. 210-1 не враховуючи положення статей 38, 247 КУпАП та визначає в резулятивній частині постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначається, що санкцією за вчинене адміністративне правопорушення є штраф у розмірі 17000 грн., який необхідно сплатити протягом 30 днів.

А тому, просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R758780 від 08.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було накладено адміністративний штраф в сумі 8500 гривень, провадження у справі закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 витрати пов`язані з розглядом даної справи та на надання правничої допомоги.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити, так як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та з 09.02.1918 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 через АТ «Укрпошта» 24.04.2024 була направлена електрона повістка № 7160309 за адресою: АДРЕСА_1 про прибуття особисто 11.05.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних. Повістка була повернута з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язаний ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, також в обліковій картці були відсутні дані про право на отримання відстрочки від призову на військову службу, бронювання, тощо. Так як військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув вчасно за викликом об 09 годині 11.05.2026 року, електронним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» автоматично внесені дані як порушника правил військового обліку, як такого, що не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). 07.09.2026. ОСОБА_1 подав через електронний кабінет військовозобов`язаного заяву щодо визнання ним допущення порушення законодавства про оборону, мобілізаційної підготовки та мобілізації та визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Дана заява була підписана особисто ОСОБА_1 електронним ключем в особистому онлайн кабінеті військовозобов`язаного та направлена до електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг». 08.09.2026 року було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 08.09.2026 року № R 758780. За порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідальність за яке передбачено ст. 210-1 КУпАП, термін притягнення до адміністративної відповідальності становить три місяці з дня вчинення правопорушення (при триваючому порушенні – з дня виявлення), але не пізніше одного року з дня його вчинення. Щодо розміру судових витрат за надання професійної правничої допомоги вказав, що умовами гонорару жодним чином не обгрунтовано та не аргументовано чому саме 6000 тисяч гривень. Не обгрунтовано Умовами гонорару що саме входить в зазначену суму, обсяг послуг, виконаних робіт, можливих витрат адвоката при наданні правничої допомоги. Представник Позивача жодним чином в Умовах гонорару не зазначає про свої необхідні витрати при наданні ОСОБА_1 правничої допомоги у виді складання процесуальних документів, не надаються також суду будь-які докази щодо таких витрат і це питання жодним чином не мотивується. При цьому, виходячи з самої позовної заяви, остання подавалась безпосередньо Позивачем, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – Електронний суд. Відповідно до ухвали №279/6064/25 від 14.09.2026 року у справі відкрито позовне провадження. Звідси, а ні в Умовах гонорару, а ні в самій позовній заяві не наведено та необгрунтовано, які ще види правничої допомоги планується надати та витрати на правничу допомогу очікує понести Позивач. Звертаємо особливу увагу, що у відповідності до ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Стосовно стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 суми судового збору. Зазначаємо наступне: з ІНФОРМАЦІЯ_3 не можуть стягувати судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки судовий збір сплачується особою, яка звертається до суду, а ТЦК, як орган, що звертається до суду у певних випадках (наприклад, при зловживанні процесуальними правами), є бюджетною установою, що може бути стягувачем, але не може стягувати кошти з власного бютжету, а також не сплачує судовий збір у видатках, коли за рішенням суду кошти стягуються на користь бютжету. Територіальні центри комплектування є бюджетними установами і не можуть використовувати бюджетні кошти для сплати судового збору. Якщо суд ухвалює рішення про стягнення судового збору на користь Державного бюджету України, то цей процес є чітко врегульованим і відбувається через Державну казначейську службу України. Звертаємо увагу суду, що чинним законодавством, а саме пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. В свою чергу територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Отже, враховуючи вищезазначене, ІНФОРМАЦІЯ_9 є відокремленим підрозділом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки області та не є юридичною особою публічного права, не отримує прибутку, не має самостійного балансу, та в нього відсутні реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Всі належні нарахування та перерахунки здійснює ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким чином позивач може звернутися до обласного ТЦК та СП. Отже, ТЦК, як державна установа, не сплачує судовий збір за рахунок бюджету, а навпаки, може бути стороною, на користь якої цей збір стягується. Тому, в задоволенні позову в частині стягнення витрат зі сплати судового збору слід відмовити.

Позивачем відповідь на відзив не подано.

Третя особа заяв щодо позову не подала.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено та не оспорено сторонами у справі, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 через АТ «Укрпошта» 24.04.2024 була направлена електрона повістка № 7160309 за адресою: АДРЕСА_1 про прибуття особисто 11.05.2026 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних. Повістка була повернута з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язаний ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, також в обліковій картці були відсутні дані про право на отримання відстрочки від призову на військову службу, бронювання, тощо.

Так як військовозобов`язаний ОСОБА_1 не прибув вчасно за викликом об 09 годині 11.05.2026 року, електронним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» автоматично внесені дані як порушника правил військового обліку, як такого, що не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП.

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через електронний застосунок Резерв + (кабінет військовозобов`язаного) подав особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП.

З даних із застосунку "Резерв+" слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 (Овруч), 23.05.2026 року направлено звернення до Нацполіції, причина звернення - Не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою № R758780 від 08.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Згідно вказаної постанови було виявлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яка зокрема тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Спеціальні правила щодо відповідальності за ст. 210-1 КУпАП були запроваджені Законом №3696-IX.

При цьому день виявлення правопорушення не є тотожним дню складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У постанові від 28.02.2019р. у справі №149/2498/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення відповідного протоколу орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Складення протоколу є вже процесуальною дією, яка здійснюється після отримання відповідної інформації.

ОСОБА_1 11.05.2025 року не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому покладення саме цієї дати в основу обчислення тримісячного строку відповідає вимогам ст. 38 КУпАП та правилам доказування, установленим ст. 77 КАС України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП наявність адміністративного правопорушення та винуватість особи мають підтверджуватися належними доказами, які оцінюються у їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи зобов`язана встановити, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та своєчасно.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів належними та достатніми доказами дотримання тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, оскільки пов`язав момент виявлення правопорушення виключно із 07.09.2026 - датою звернення ОСОБА_1 з заявою про визнання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності, не підтвердивши, що до цієї дати уповноважений орган не мав та об`єктивно не міг мати відомостей ЦК та СП, тоді як відповідні військово-облікові відомості перебували у державному реєстрі, адміністрування та використання якого здійснюється, зокрема, органами системи ТЦК та СП.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, аргументи позову та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що невиконання ОСОБА_1 обов`язку з`явитись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 11.05.2026 р. не є триваючим адміністративним правопорушенням, а днем його вчинення є 11.05.2026. Відповідач не довів належними доказами, що днем виявлення такого правопорушення є саме 07.09.2026.

За таких обставин застосування до ОСОБА_1 08.09.2026 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає вимогам ст. 38 КУпАП, а тому постанова начальника І № R758780 від 08.09.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить стягнути понесені судові витрати з ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не є відповідачем у справі.

У зв`язку з цим у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R758780 від 08.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було накладено адміністративний штраф в сумі 8500 гривень, провадження у справі закрити.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони та учасники :

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.