Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №278/2493/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Суд: Житомирський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №278/2493/26

Суддя: Дубовік О. М.

Справа №278/2493/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участі секретаря судового засідання Луцкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 11.10.2021 у сумі 29326,80 грн, оскільки остання у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання.

Представник позивача зауважує, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 29326,80 грн, яка складається із: 22818,40 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 5883,85 грн – заборгованість за пенею, 624,65 грн – заборгованість за порушення грошового зобов`язання, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 16.06.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін (а.с. 68).

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 42).

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, рекомендоване повідомлення повернулись на адресу суду із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 75). Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Крім того, на підставі положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України виклик відповідач в судове засідання здійснювався також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 73, 77), з розміщенням якого відповідач вважається таким, що про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позовне подав, суд вважає за можливе на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

11.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 16).

Положеннями анкети-заяви визначено, що він разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с. 17-28). Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Отже, на підставі ст. ст. 626, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, положень Закону України "Про електронну комерцію", Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд дійшов висновку, що між сторонами в належній формі укладений кредитний договір, підписання умов якого здійснено в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису, який згенерований і зазначений в Анкеті-заяві, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі № 524/5556/19.

Згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 (а.с. 13).

Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок відповідача встановлений кредитний ліміт, який було збільшено неодноразово, останній раз 11.10.2021 на суму 30000,00 грн (а.с. 14-15).

З руху коштів по платіжній картці, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 06.04.2026 відповідач регулярно користувалась кредитними коштами для зняття готівки, оплати товарів і послуг (а.с. 11-12).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідач не скористалась своїм правом надати до суду належні та допустимі докази, які б спростовували доводи позивача, відзиву на позов не подала, свого ставлення до позовної заяви не висловила, хоча про розгляд справи повідомлялась своєчасно та належним чином.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, АТ «Універсал Банк» просив стягнути з нього заборгованість у сумі 29326,80 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 22818,40 грн, а також пені у сумі 5883,75 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 624,65 грн. На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором №б/н від 11.10.2021 (а.с. 6-10).

Дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору, розрахунок заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки пені у сумі 5883,75 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 624,65 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У той же час істотними умовами кредитного договору, які вказані у паспорті споживчого кредиту картка monobank, нарахування пені не передбачено. Проте, у розрахунку заборгованості чітко вказано про наявність заборгованості саме за пенею, про стягнення якої і просить у своєму позові позивач.

Згідно із п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває до сьогодні.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею в сумі 5883,85 грн та стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 624,65 грн, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Універсал Банк», не довів відсутність заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, позов є обґрунтованими і підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 2589,42 грн пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 11.10.2021 у сумі 22818,40 грн (тіло кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у сумі 2589,40 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код юридичної особи: 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua