Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №295/10609/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10609/26

Категорія 38

2/295/5002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

17.06.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву, в якій просить: стягнути з відповідача заборгованість за п`ятьма кредитними договорами та судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до умов Договору № 5180338 від 19.09.2021 Кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Стандартна процентна ставка становила 5 % за кожен день користування кредитом. Кредит надано безготівково шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника. За Договором № 104147720 від 22.09.2021 Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000 грн. Проценти за користування кредитом визначені у розмірі 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, стандартна процентна ставка - 5 % за кожен день користування кредитом. Кредит надано шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника. Відповідно до Договору № 75114728 від 31.08.2021 Позичальнику надано позику в розмірі 6 000 грн зі сплатою процентів за ставкою 1, 99 % за кожен день користування позикою. Кошти перераховано на банківський картковий рахунок Позичальника. Договір укладено дистанційно в електронній формі шляхом акцепту пропозиції та підписання одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. За Договором № 0808-7765 від 28.09.2021 Первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 6 300 грн для особистих потреб зі сплатою процентів у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом. Строк кредитування становив 300 календарних днів з моменту перерахування коштів Позичальнику. Згідно з Договором № 555155551005 від 07.09.2021 Позичальнику надано позику у розмірі 3 000 грн. Процентна ставка є фіксованою та залежить від виконання Позичальником умов договору: знижена ставка становить 400 % річних, а стандартна - 950 % річних. Кошти надано шляхом перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника. Зазначені договори укладені в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договорів Відповідач підтвердив ознайомлення з їх умовами, погодження з істотними умовами кредитування та отримання необхідної інформації. Первісними кредиторами свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконано, що підтверджується належними доказами, доданими до позовної заяви. Водночас Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Перекупці І.Г.

01.07.2026, під час перебування головуючого судді у відпустці, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

10.07.2026, під час перебування головуючого судді у відпустці, до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15.07.2026 відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

25.08.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Гули Світлани Вікторівни, в якому остання вказує на те, що відповідач не заперечує факту укладення кредитних договорів з ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», однак позовні вимоги визнає частково. Кредитні договори є строковими, а матеріали справи, на думку сторони відповідача, не містять належних доказів їх пролонгації. Відповідач визнає заборгованість за договором № 75114728 від 31.08.2021 в сумі 6 895, 50 грн, договором № 555155551005 від 07.09.2021 - 3 986, 40 грн, договором № 5180338 від 19.09.2021 - 7 825 грн та 950 грн комісії, договором № 104147720 від 22.09.2021 - 5 015 грн. Загальна сума визнаної заборгованості за цими договорами становить 23 721 ,90 грн. Нараховані 3 % річних за договором № 75114728 від 31.08.2021 відповідач не визнає, оскільки матеріали справи, на її думку, не містять належного розрахунку та не зазначено період їх нарахування. Представник відповідача зазначає, що за договором про відкриття кредитної лінії № 0808-7765 від 28.09.2021 строк користування кредитом становить 21 календарний день, а строк кредитування - 300 календарних днів, до 24.07.2022. Відповідач визнає заборгованість за цим договором у сумі 8 946 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, на думку сторони відповідача, не дає можливості перевірити правильність заявленої суми, оскільки не містить детального розрахунку щоденного нарахування процентів, періодів їх нарахування, підстав визначення остаточної суми та відомостей щодо здійснених платежів. Таким чином, відповідач визнає загальну заборгованість у сумі 32 667, 90 грн, а в іншій частині позовні вимоги не визнає. Також сторона відповідача не визнає вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не доведено фактичного надання таких послуг та понесення відповідних витрат. Позовну заяву подано та підписано директором ТОВ «Факторинг Партнерс» Ярославою Сердійчук у порядку самопредставництва юридичної особи. Попередній орієнтовний розрахунок витрат представника відповідача на правничу допомогу становить 4 000 грн. Представник відповідача просить суд позов задовольнити частково, визначивши до стягнення 32 667, 90 грн, у решті позовних вимог відмовити, а витрати на правничу допомогу з позивача не стягувати, судовий збір розподілити пропорційно до розміру задоволених вимог.

27.08.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Ушакової Марії Ігорівни, в якій остання зазначила, наведені у відзиві заперечення щодо нарахування процентів є необґрунтованими. Розрахунки заборгованості первісних кредиторів та позивача містять складові заявленої до стягнення суми, відповідні періоди та підстави її нарахування. Відповідачем не надано власного контррозрахунку та доказів неправильності проведених нарахувань. За договором № 555155551005 від 07.09.2021 сторонами погоджено фіксовану процентну ставку. Умовами договору передбачено нарахування процентів у межах строку надання позики та періоду прострочення відповідно до погоджених умов. Отже, нарахування здійснювалося відповідно до умов укладеного договору. За договорами № 5180338 від 19.09.2021 та № 104147720 від 22.09.2021 сторонами погоджено порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом, а також умови продовження строку кредитування. Договори передбачають можливість пролонгації, у тому числі автоматичної, за визначених сторонами умов. У разі наявності непогашеної заборгованості та продовження користування кредитними коштами строк кредитування продовжується відповідно до погоджених умов договорів, а актуальна дата платежу та сума заборгованості відображаються в оновленому графіку. Доказів відмови відповідача від передбаченої договором пролонгації матеріали справи не містять. Таким чином, нарахування процентів за вказаними договорами здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов та фактичного строку користування кредитними коштами. За договором № 0808-7765 від 28.09.2021 нарахування процентів здійснювалося в межах погодженого сторонами строку кредитування та відповідно до умов договору. Щодо договору № 75114728 від 31.08.2021, сторонами погоджено суму позики 6 000 грн, строк позики - 30 днів, знижена процентна ставка - 0, 50 %, базова - 1, 99 %, а ставка за понадстрокове користування - 2, 70 % за кожен день. Договором та Правилами передбачено нарахування процентів за фактичний строк користування позикою, у тому числі понад первісний строк, а також можливість продовження строку користування позикою. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала платежі та продовжувала строк кредитування, а надалі строк кредитування було продовжено у зв`язку з наявною заборгованістю. Доказів повідомлення кредитора про небажання продовжувати строк кредитування відповідачем не надано. Отже, заявлена до стягнення заборгованість, на думку сторони позивача, нарахована відповідно до умов укладених договорів, з якими відповідач була ознайомлена та погодилася під час їх укладення. Щодо заперечень проти витрат на правничу допомогу, відповідачем не наведено належного обґрунтування їх неспівмірності та не надано доказів, які б підтверджували необґрунтованість заявлених витрат. Позивачем надано документи на підтвердження договірних відносин з адвокатом та понесених витрат. Сам по собі факт незгоди відповідача з їх розміром не є достатньою підставою для відмови у їх відшкодуванні. Враховуючи викладене, представник позивача вважає доводи відзиву необґрунтованими, а позовні вимоги - підтвердженими належними матеріалами справи.

30.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача – Скаска Василя Олеговича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 01.10.2026 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

29.07.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» поштовим зв`язком надійшла відповідь на вимогу суду, до якої долучена виписка по рахунку за період з 31.08.2021 по 03.10.2021.

Представник позивача у судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не з`являлася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем 19.09.2021 було укладено договір № 5180338, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав відповідачу кредит в сумі 5 000 грн. Крім того між тими ж самими сторонами 22.09.2021 було укладено договір № 104147720, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав відповідачу кредит в сумі 5 000 грн.

За договорами № 15/12-2021-22 від 15.12.2021 та № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договорами № 5180338 та № 104147720 відповідно, які 10.01.2023 за договором № 10-01/2023 були відступлені ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а 10.03.2026 за договором № 10-03/26 - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до Відповідача за вказаними кредитними договорами.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вказаних кредитних договорах за договором № 5180338 від 19.09.2021 загальна заборгованість становить 31 575 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту, 25 625 грн - проценти, нараховані до дати відступлення права вимоги, та 950 грн - комісія. Пеня, штрафи, проценти після відступлення права вимоги, інфляційні втрати та 3 % річних - 0,00 грн; за договором № 104147720 від 22.09.2021 загальна заборгованість становить 34 265 грн, з яких 5 000 грн - основна сума кредиту та 29 265 грн - проценти, нараховані до дати відступлення права вимоги. Комісія, пеня, штрафи, проценти після відступлення права вимоги, інфляційні втрати та 3 % річних - 0,00 грн.

Крім того, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем 31.08.2021 було укладено договір № 75114728, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надав відповідачу кредит в сумі 6 000 грн.

22.02.2022 за договором № 22/02/2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за договором № 75114728, яке 10.01.2023 за договором № 10-01/2023 було відступлено ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а 10.03.2026 за договором № 10-03/26 - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», у зв`язку з чим останнє набуло право вимоги до Відповідача за договором № 75114728.

За договором № 75114728 від 31.08.2021 загальна заборгованість становить 18 986, 18 грн, з яких 6 000 грн - основна сума кредиту, 12 985,20 грн - проценти, нараховані до дати відступлення права вимоги, та 0,98 грн - 3 % річних. Заборгованість за процентами після відступлення права вимоги, пенею, штрафами, комісіями та інфляційними втратами - 0,00 грн.

Крім того, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем 28.09.2021 було укладено договір № 0808 - 7765, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надав відповідачу кредит в сумі 6 300 грн.

28.10.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 02/10/2021, відповідно до якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 0808-7765, у зв`язку з чим позивач наділений правом вимоги до Відповідача за вказаним договором.

Загальний розмір заборгованості за Договором № 0808-7765 від 28.09.2021, що підлягає стягненню з відповідача, на думку позивача, станом на день формування позовної заяви, становить 21 231 грн, з яких: 6 300 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14 931 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того, між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та відповідачем 07.09.2021 було укладено договір № 555155551005, відповідно до умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» надав відповідачу кредит в сумі 3 000 грн.

18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 18/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 555155551005, у зв`язку з чим позивач наділений правом вимоги до відповідача за вказаним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за Договором № 555155551005 від 07.09.2021 визначено заборгованість у розмірі 7 684, 80 грн, з яких 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4 684, 80 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання кредитних грошових коштів ОСОБА_2 підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н за період з 31.08.2021 по 03.10.2021, і в цілому не заперечується відповідачем.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведене свідчить, що позивачем правомірно нараховано відсотки в межах строку дії кредитного договору, а на відповідача покладено обов`язок сплатити відсотки, передбачені умовами кредитного договору.

Право вимоги за кредитними договорами № 5180338 від 19.09.2021 та № 104147720 від 22.09.2021 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у результаті послідовного відступлення прав вимоги від первісного кредитора через ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі відповідних договорів від 15.12.2021, 29.12.2021, 10.01.2023 та 10.03.2026; за кредитним договором № 75114728 від 31.08.2021 право вимоги перейшло від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», надалі до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та остаточно до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договорів від 22.02.2022, 10.01.2023 та 10.03.2026; за кредитним договором № 0808-7765 від 28.09.2021 право вимоги перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на підставі договору № 02/10/2021 від 28.10.2021; за кредитним договором № 555155551005 від 07.09.2021 право вимоги перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» від ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» на підставі договору № 18/12-2023 від 18.12.2023.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

ТОВ «Факторинг Партнерс» підтвердило своє право вимоги за договорами, укладеним між відповідачем та первісними кредиторами належними та допустимими доказами.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНТС", копію заяви на надання правничої допомоги № 2012 від 01.12.2025, копію витягу з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 та копію прайс-листу.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 25 000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 5 000 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 273, 352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами в сумі 113 741, 98 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662, 40 грн та 5 000 грн витрат на правову допомогу, що разом складає 121 404, 38 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ 42640371, наявний електронний кабінет.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Г. Перекупка