Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №295/16749/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16749/26

Категорія 394

3/295/3810/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП відсутній, працюючого головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільський шлях 27-А», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 всупереч вимог законодавства про захист персональних даних допущено розголошення персональних даних стосовно потерпілого ОСОБА_1 шляхом оприлюднення 09.07.2026 о 15:20 год. у публічній групі «ОСББ Вільський шлях 27а» у месенджері «Viber», учасниками якої є 118 користувачів, під акаунтом « ОСОБА_3 » повного тексту позовної заяви заявника ОСОБА_1 до Богунського районного суду м. Житомира, що містила персональні дані останнього. Зокрема, у зазначеній позовній заяві були вказані прізвище, ім?я та по батькові заявника, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання з зазначенням повної адреси та номеру телефону, чим порушив права ОСОБА_1 , як суб`єкта персональних даних, зокрема права на захист своїх персональних даних від незаконної обробки (п. 7 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних»), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку.

Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

За таких обставин ОСОБА_2 не вжив заходів щодо явки до суду, не надав суду письмових заперечень проти протоколу, заяви про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Потерпілий ОСОБА_2 подав письмові пояснення, які підтримав у судовому засіданні, за змістом яких 09.07.2026 о 15 год. 20 хв. у мережі Інтернет, у публічній групі «ОСББ Вільський шлях 27-А» у месенджері «Viber», користувачем під акаунтом « ОСОБА_3 » без згоди опубліковано його власні персональні дані шляхом розміщення повного тексту позовної заяви без видалення персональних даних, у тому числі таких, що відповідно до законодавства належать до конфіденційної інформації, а саме: ПІБ, РНОКПП, місце проживання із зазначенням повної адреси, номер телефону тощо. Внаслідок такого незаконного поширення персональних даних порушено право ОСОБА_1 на невтручання в особисте життя та заподіяну моральну шкоду у розумінні положень ст. 269 КУпАП.

Заслухавши пояснення потерпілого, дослідивши зміст його письмового пояснення та долучені до них документи, відтворивши дані наданого ним флеш-носія, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП).

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конституційний суд України надав офіційне тлумачення положенням ч. 1, ч. 2 ст. 32 Конституції України, у своєму Рішенні № 2-рп/2012 від 20.01.2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області зазначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування, тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події і явища, що відбувались та відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» (далі – Закон) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.

Статтею 6 Закону встановлено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У ст. 11 Закону міститься вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних.

За змістом ч. 1, 2 ст. 10 Закону використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у межах повноважень, передбачених законом здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних (ст. 22 Закону).

Статтею 23 вказаного Закону передбачено повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та направляти їх до суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

Розміщення документів, які містять персональні дані, необхідно здійснювати забезпечивши захист персональних даних заявника шляхом їх замальовування, ретушування, знеособлення (адреса, РНОКПП, телефону, адреса електронної пошти, тощо).

Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини направлено лист голові правління Об`єдання співвласників багатоквартирного будинку «Вільський шлях 27-А» ОСОБА_2 № 105537.4/3-63210.3/26/45.2 від 02.09.2026 щодо вжиття заходів для припинення поширення персональних даних та прибуття до Секретаріату Уповноваженого для надання пояснень до 17.09.2026.

Тобто, станом на 17.09.2026 персональні дані ОСОБА_1 містилися у чаті месенджер «Viber» групи Об`єдання співвласників багатоквартирного будинку «Вільський шлях 27-А». Лише 30.09.2026, як підтвердив у судовому засіданні потерпілий, триваюче адміністративне правопорушення припинено шляхом видалення з мережі Інтернет повідомлення, опублікованого ОСОБА_2 під обліковим записом « ОСОБА_3 », яке містило його персональні дані та розміщено у відкритій групі «ОСББ Вільський Шлях 27а» у месенджері «Viber».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є головою правління ОСББ "Вільський шлях 27-А", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, окрім пояснень потерпілого, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 43 від 17.09.2026, заявою ОСОБА_1 про порушення законодавства у сфері захисту персональних даних від 18.08.2026, листом на електронну адресу Омбудсмана України від 18.08.2026, листом Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 105537.4/3-63210.3/26/45.2 від 02.09.2026, скріншотами з групи «Viber», флешкартою та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Отже, своїми діями, які виразились у недодержанні встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб`єкта персональних даних, ОСОБА_2 порушив вимоги Закону України «Про захист персональних даних», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 188-39 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, що буду достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 році 665,60 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, 188-39, 283-285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.