Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №274/2766/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/2766/25 Провадження №2/0274/334/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" вересня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивачі звернулися до суду з указаним позовом, у якому просять суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 ідеальній частці за кожним на нежитлову будівлю - картоплесховище, площею 1327 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.2828137.4981309.20241219.58.0000.04.

Позов обґрунтовано тим, що позивачі - уродженці с. Буряки Бердичівського районі Житомирської області. Тривалий час вони займаються обробкою земельних ділянок, які належать їм особисто та їхнім родичам.

У зв`язку зі значними площами земельних ділянок, у позивачів виникла необхідність у додатковій площі для розміщення, зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції.

Підшуковуючи такі приміщення, позивачі зупинили свій вибір на закинутому нежитловому приміщенні картоплесховища площею 1327 кв. м., ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.2828137.4981309.20241219.58.000004, розташованому на території Райгородоцької територіальної громади, с. Буряки.

Позивачі, будучи місцевими, знали, що вказане приміщення у 1980-х роках було збудоване колгоспом ім. Петровського та з 1990-х років не використовувалось.

Тому позивачі ОСОБА_1 з 2001 та ОСОБА_2 з 2014 почати користуватися приміщенням картоплесховища.

За час користування вказаним приміщенням позивачі витрачають власні кошти та сили на підтримання будівлі у технічно-справному стані, доглядають за прилеглою територією.

З вказаного часу до позивачів ніхто не заявляв жодних вимог звільнити зайняте приміщення зерноскладу.

Згідно листів КП «Бердичівське МБТІ» від 24.03.2025 № 141, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2025, листа Райгородоцької сільської ради від 24.03.2025 № 362, право власності на вказані приміщення не зареєстровано, приміщення не перебувають у комунальній власності, інформація про балансоутримувача відсутня.

Відповідно до листа Бердичівської районної військової адміністрації Житомирської області від 27.03.2025 № 01-8/726 відсутні відомості про інвентаризацію нерухомого майна колгоспу ім. Петровського с. Буряки Бердичівського району та виділення вказаних приміщень як майнових паїв; з 1992 року колгосп ім. Петровського с. Буряки Бердичівського району реорганізовано в КСП ім. Петровського. З 2000 КСП ім. Петровського реорганізовано в СТОВ «Буряки» с. Буряки. З 2001 СТОВ «Буряки» реорганізовано в ПП «Південне» с. Буряки.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців серії АА № 567597 ПП «Південне» припинено на підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.10.2011 у справі № 7/174-Б про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

В ухвалі від 25.10.2011 у справі № 7/174-Б Господарський суд Житомирської області встановив, що майнові активи у банкрута (ПП «Південне») відсутні. Господарський суд прийшов до висновку, що ліквідатором Мамедовим А.В. вжито всіх можливих заходів щодо виявлення, реалізації активів банкрута ПП "Південне" (с. Буряки, Бердичівського району) у справі №7/174-Б та дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з цим, ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора належить затвердити, а підприємство банкрута - ліквідувати.

Оскільки останній правонаступник колгоспу ім. Петровського, с. Буряки Бердичівського району, ліквідований, то на переконання позивачів належним відповідачем у даній справі є Райгородоцька сільська рада.

Так як позивачі відкрито, безперервно користуються вказаним приміщенням більше 10 років, вкладають власні кошти в ремонт такого, але не мають жодних правовстановлюючих документів, на їхнє переконання звернення до суду з даним позовом є належним способом захисту їхніх прав.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачам строк для усунення недоліків, які були ними усунені 01.05.2025.

Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.

03.06.2026 від відповідача Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

В своїй позовній заяві позивачі зазначають, що будучи місцевими жителями, знали, що приміщення картоплесховища збудоване колгоспом ім. Петровського, і з 2001 року ОСОБА_1 та з 2014 року ОСОБА_2 почали користуватися ним. За наявною в Райгородоцькій сільській раді інформацією, після реорганізації КСП ім. Петровського (с. Буряки) утворилася Спілка (об`єднання) громадян-співвласників майна, реорганізованого КСП ім. Петровського. В квітні 2024 року до Райгородоцької сільської ради звернувся із заявою голова Спілки про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна, в тому числі і картоплесховища, зазначенго в позовній заяві. Рішенням виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради від 18.04.2024 №48 всім об`єктам була присвоєна адреса: Комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 .

Просить розглянути дану справу з врахуванням законних прав та інтересів співвласників майна реорганізованого КСП ім. Петровського.

06.06.2025 від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, у якій представник зазначив наступне.

Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважаючи, що власником такого є Спілка (об`єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Петровського. На підтвердження вказаного відповідач надає копію довідки № 351, виданої виконкомом Буряківської сільської ради та рішення виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 18.04.2024 № 48 «Про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна».

Згідно Реєстру громадських об`єднань, який перебуває у публічному доступі (https://rgo.minjust.gov.ua), відсутні відомості про наявність такої спілки. В свою чергу, відповідачем не надано жодного документа, який підтверджує факт реєстрації такої спілки. Вказане свідчить, що така спілка не створена та не зареєстрована у встановленому законом порядку.

На адвокатський запит щодо надання інформації про те, чи виділялася в натурі як майновий пай нежитлова будівля: картоплесховище, площею 1327 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта нерухомого майна 01.2828137.4981309.20241219.58.0000.04, відповідач надав відповідь від 03.06.2025 № 621 про те, що всі рішення Буряківської сільської ради та інші документи, що стосуються ліквідації (реорганізації) Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського (с. Буряки) передані до архівної установи. Водночас, представник відповідача до відзиву надав копію довідки, з якої не вбачається отримання такої з архівної установи.

Щодо рішення про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна зауважує, що відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував належність Спілці / об`єднанню/ громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Петровського перелічених у рішенні об`єктів нерухомості. Відповідачем не надано жодного доказу того, що затребуване позивачем майно перебувало на балансі (у власності) КПС ім. Петровського та при реорганізації КСП було виділено у спільну часткову власність пайовиків. Більш того, таке необґрунтоване припущення спростовується письмовими доказами, долученими до позовної заяви, а саме: листом КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 24.03.2025 № 141, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2025 № 421608416, в яких вказано про відсутність зареєстрованих речових прав на затребуваний позивачами об`єкт нерухомості. Згідно листа Райгородоцької сільської ради Бердичівського району від 24.03.2025 №362, долученого до позовної заяви, відповідач вказує про відсутність у нього інформації про власника (балансоутримувача) затребуваного позивачами нежитлового приміщення . З вказаного вбачається, що позиція відповідача базується виключно на припущеннях та не є доведеною у встановлений законом спосіб.

Ухвалою суду від 29.09.2025 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях представник позивачів підтримав вимоги позовної заяви. Від допиту свідка ОСОБА_3 відмовився.

Представник відповідача заперечила проти їх задоволення.

Учасники провадження в судове засідання 22.09.2026 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивачів ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та у відсутності позивачів, позовні вимоги підтримує.

Від відповідача Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника, просить врахувати позицію, викладену у відзиві.

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторін, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 22.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до десяти днів.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За змістом статті 328 ЦК України набуття права власності певний юридичний склад, із яким закон пов`язує виникнення в особи права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, потрібно враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна у її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалося протягом всього строку набувальної давності.

Набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю можливе лише за наявності у сукупності таких умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та безперервність строку володіння ним.

При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Зазначений правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2018 року у справі № 571/1099/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 683/2047/16-ц.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Отже умовами набуття права власності за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування майном, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику цього майна у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 10 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 10 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на це майно.

Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України).

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

На підтвердження позовних вимог позивачами надано суду:

- свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , видане Бердичівською інспекцією, відповідно до якого власником трактору МТЗ - 82,1982 р. в., реєстраційний № НОМЕР_3 , є ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 , видане Бердичівським МРЕВ, відповідно до якого власником автомобіля ГАЗ 33072, 1992 р. в., реєстраційний № НОМЕР_5 , є ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.11.2008, відповідно до якого ОСОБА_5 заповів сину ОСОБА_1 спадкове майно, яке складається із: земельної ділянки площею 3,9410 га, розташованої на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, переданої для ведення особистого селянського господарства. Ця земельна ділянка належить спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 028470, виданого Бердичівським районним відділом земельних ресурсів 07.10.2003 на підставі розпорядження Бердичівської РДА від 28.12.2002 № 278, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зав № 163, кадастровий номер земельної ділянки 1820880300:06:000:0113, 1820880300:03:000:0481;

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 151329831 від 27.12.2018 та № 151326916 від 27.12.2018, згідно яких ОСОБА_1 є власником земельних ділянок кадастровий номер земельної ділянки 1820880300:06:000:0113, 1820880300:03:000:0481 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11.11.2008;

- державний акт серії ЯЕ № 752310 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім"я ОСОБА_6 , відповідно до якого остання є власником земельної ділянки площею 2,7572 га, у межах згідно з планом, розташованої на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЖТ № 134009 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім"я ОСОБА_6 , відповідно до якого остання є власником земельної ділянки площею 3,7658 га, у межах згідно з планом, розташованої на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- державний акт серії ЯЕ № 752309 на право власності на земельну ділянку виданий на ім"я ОСОБА_6 , відповідно до якого остання є власником земельної ділянки площею 1,5645 га, у межах згідно з планом розташованої на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , відповідно до якого ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6 ;

- технічний паспорт на картоплесховище від 22.12.2024, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_1 ;

- витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 22.12.2024 картоплесховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- копію фотознімку із зображенням картоплесховища та трактору, належного ОСОБА_1 , в с.Буряки Бердичівського району, дата 08.08.2004;

-копії фотознімків із зображенням ОСОБА_1 (сина ОСОБА_1 ) на фоні та у приміщенні картоплесховища в с.Буряки Бердичівського району, дата 17.08.2004;

- лист Комунального підприємства «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 24.03.2025 про те, що в Бюро станом на 31.12.2012 у відсутня інформація щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ;

- лист Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 24.03.2025 № 362 про те, що нежитлова будівля - картоплесховище площею 1327 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває у комунальній власності Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області. У зв`язку з цим інформація про власника (балансоутримувача) в сільській раді відсутня;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 421608416 від 08.04.2025 на об`єкт в ЄДЕССБ: 01.2828137.4981309.20241219.58.000004, відомості про право власності відсутні.

- згідно повідомлення Бердичівської районної військової адміністрації від 27.03.2025 № 01-8/726: з 1992 року колгосп ім. Петровського с. Буряки Бердичівського району реорганізовано в КСП ім. Петровського с. Буряки (протокол загальних зборів від 14.1 1.1992 № 4, статут КСП); з 2000 року КСП ім. Петровського реорганізовано в СТ013 «Буряки» с. Буряки (протокол загальних зборів від 29.01.2000 № 1); з 2001 СТОВ «Буряки» реорганізовано в ПП „Південне” с. Буряки (протокол зборів засновників від 27.02.2001 № 4). В наявних архівних документах фонду колгоспу (КСП) ім. Петровського с. Буряки акт інвентаризації, інший перелік нерухомого майна, що перебувало у власності (на балансі) колгоспу ім. Петровського та інша інформація про виділення в натурі як майновий пай нежитлової будівлі картоплесховища в с. Буряки відсутня.

- звіт № 04/04 станом на 16.04.2025 про визначення ринкової вартості майна будівлі картоплесховище, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- матеріали інвентаризаційної справи на нежитлову будівлю картоплесховище, площею 1327 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.10.2011 у справі №7/174-Б ліквідовано юридичну особу-банкрута Приватне підприємство "Південне", про що міститься відповідний запис від 30.11.2011 №12831170006000326 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки виконкому Буряківської сільської ради № 351 від 2008 року (дата нерозбірлива), ОСОБА_7 являється головою спілки (об`єднання) громадян - співвласників майна реорганізованого КСП ім. Петровського згідно протоколу зборів співвласників майнових паїв від 18.12.2002 та згідно статуту спілки підписує договори щодо передачі майнових паїв в оренду, позику, продаж, обмін тощо.

Також матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 18.04.2024 № 48, яким присвоєно фактичну та поштову адреси об`єктам нерухомого майна Комплекс будівель та споруд № НОМЕР_1 (будівлі № 12), до комплексу входять наступні об`єкти: нежитлова будівля картоплесховище № 1, нежитлова будівля Майстерня № 2, нежитлова будівля Зерносклад № 3, нежитлова будівля Склад газбалонів № 4, нежитлова будівля кормокухня № 5.

Згідно рішення Виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 21.11.2025 № 127, (нежитлові будівлі), Комплекс будівель та споруд № НОМЕР_1 (будівлі № 12) взято на облік як безхазяйне нерухоме майно.

З повідомлення Бердичівської районнї військової адміністрації від 12.06.2025 № 01-10/1309 протокол розпаювання КСП ім. Петровського с. Буряки Бердичівського району від 18.04.2001 та протокол зборів співвласників майнових паїв, реорганізованого КСП ім. Петровського с. Буряки, від 18.12.2002 на зберігання в архівний відділ Бердичівської райдержадміністрації не передавались.

У матеріалах інвентаризаційної справи на комплекс будівель та споруд АДРЕСА_1 наявна довідка, видана Андріяшівським старостинським округом Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області 11.03.2024 № 71 про те, що ОСОБА_1 користується будівлею картоплесховища (інв 281, вартість 179465 грн), яке знаходиться в в с.Буряки Бердичівського району Житомирської області.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що знає позивачів з дитинства. Десь із 2001-2002 позивачі зберігали у будівлі картоплесховища зерно. Будівлі були у незадовільному стані, позивачі ремонтували дах. За весь період часу ніхто не звертався щодо оформлення права власності на вказане майно.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знайомий із позивачами. З 2000-х років позивачі використовують спірне приміщення для зберігання майна, бо займались фермерством. Ремонтували вказане приміщення, перекривали кришу, бетонували. Кому належить це приміщення йому не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснив, що знайомий із позивачами. Відомо, що було розпаювання КСП Петровського, останнє збанкрутувало, залишились приміщення, які люди почали використовувати. З 2000-х років позивачі використовували приміщення картоплесховища, ремонтували його. Щодо створення об`єднання співвласників майна реорганізованого КСП ім. Петровського, повідомив, що юридично така спілка (об`єднання) не створювалася, фактично йдеться про групу громадян, які десь у 2000-х роках були незадоволені тим, що відбувалося з майном колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського, яку він очолив.

Свідок ОСОБА_10 , пояснив, що є головою Райгородоцької сільської ради з 2020 року. Відомо йому, що спірне майно було розпайоване, але не виділено в натурі. Будівля картоплесховища перебувала в оренді у позивачів, які орендували це майно у Спілки (об`єднання) громадян - співвласників майна, реорганізованого КСП ім. Петровського. Йому відомо, зі слів мешканців, що позивачі користуються цим приміщенням з 2000-х років, оскільки займались сільським господарством. Сільська рада оголосила про безхозність цього майна.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків, суд прийшов до наступного висновку.

Надані позивачами документи, подані на підтвердження заявлених позовних вимог щодо визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку набувальної давності, як і покази свідків, не є належними та достатніми доказами факту безперервного користування позивачами протягом 20 років картоплесховтща (інв 281, вартість 179465 грн), яке знаходиться в в с.Буряки Бердичівського району Житомирської області.

Так, всі письмові докази датовано 2024-2025 роками, що не доводить безперервного користування спірним майном протягом останніх 20 років, а отже в силу положень статті 344 ЦК України відсутні підстави для визнання за позивачами права власності за набувальною давністю вказаного нерухомого майна.

Долучені позивачами фотознімки, датовані 2004 роком, із зображенням ОСОБА_1 на фоні та у приміщенні картоплесховища в с.Буряки Бердичівського району не свідчать, що він користувався ним.

За таких обставин, суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачами права власності на об`єкт нерухомості, оскільки останні в силу положень статті 344 ЦК України не довели факту безперервного використання майном, що свідчить про відсутність сукупності умов, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, а саме: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та безперервність строку володіння ним.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з вищевказаних підстав.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір з відповідача, не стягується.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Райгородоцька сільська рада, адреса: Житомирська область, Бердичівський район, с.Райгородок, вул. Соборна, 11, ЄДРПОУ 04345569.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА