Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №215/7377/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7377/26

3/215/1784/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Данилевський М.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юріївка Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу від 06 серпня 2026 року Серії ВАД №962852, 02 серпня 2026 року приблизно о 15 години 20 хвилин за адресою по вул. Чарівна біля будинку № 13 Чуніховський А.А. вчинив хуліганські дії стосовно ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим своїми діями порушував громадський порядок, спокій громадян та порушив ЗУ № 55/97- ВР від 02.07.1997. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 962852 від 06.08.2026, електронний рапорт, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке що готується від 12.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 , приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» (п. 4) зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставини учинення ним кримінально караних дій.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та родиною ОСОБА_2 тривалий час як сусідами існували неприязні відносини.

Так, ОСОБА_1 пояснив, що родина ОСОБА_2 проживає у квартирі над квартирою ОСОБА_1 , в квартирі постійно відбуваються сварки, гомін, що заважає йому нормально спати вночі, на зауваження сусіди не реагують. 02.08.2026 сусідка ОСОБА_2 біля школи №27 йшла разом із сином та знімала його на телефон, він сказав сину ОСОБА_2 , що той вчиняє підло та повідомить про це в школу. ОСОБА_2 «тикала» в нього телефоном, який він вибив з її рук. Потім підбігли невідомі хлопці та вдарили ОСОБА_1 в обличчя. При цьому саме ОСОБА_2 виражалася на його адресу грубою нецензурною лайкою.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з 2019 року проживає у квартирі над квартирою ОСОБА_1 . Дотримується правил співжиття із сусідами, конфліктів ні з ким, крім ОСОБА_1 , не має. Останній постійно чіпляється до неї та членів її родини з приводу того, що наче вони голосно себе поводять у своїй квартирі, чим заважають йому спати. Така ситуація триває з 2019 року. Конфлікт має постійний характер. 02.08.2026 вона з сином вийшла до магазину, де зустріла ОСОБА_1 , останній намагався «тикати» милицею у живіт дитині, а потім намагався вдарити її милицею, у відповідь вона висловилась в його бік нецензурною лайкою. Вона знімала це на телефон, але ОСОБА_1 вибив телефон в неї з рук.

Переглядом відео з телефона наданого ОСОБА_2 вбачається, що саме вона висловлюється на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, після чого він «вибиває» в неї з рук телефон.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто умисел особи повинен бути спрямований саме на порушення громадського порядку.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (ВС/ВП від 03.07.2019, справа № 288/1158/16-к).

Наявність неприязних стосунків між винною особою та потерпілим свідчить про відсутність у діях засудженого хуліганства (Постанова ВС/ККС у справі № 720/990/18 від 18.06.2020).

Верховний Суд неодноразово наголошував: склад хуліганства відсутній, якщо дії щодо потерпілого були зумовлені особистими неприязними стосунками, а не мотивом явної неповаги до суспільства. Приклад така позиція викладена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №127/30388/19) тощо.

Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що умисел ОСОБА_1 під час події, що мала місце 02.08.2026, не був спрямований на порушення громадського порядку чи спокою громадян, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Також суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у її вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази додані до протоколу, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись 221, 245, 251, 252, 256, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апел яційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2026.

Суддя: