Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №681/607/26
Суддя: Вітюк І. В.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 681/607/26
Провадження № 11-кп/820/493/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з: ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянула в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження №12026244060000479 від 16 квітня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Полонського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полонне Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше судимого:
- 11.02.2026 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу у виді 13 600 гривень (сплачено);
- 16.04.2026 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у виді 17 000 гривень,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання.
Обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під варту до вступу вироку в законну силу, затримавши обвинуваченого в залі судового засідання.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду встановлено, що постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі № 681/39/26 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Крім того вказаною постановою суду, відповідно до ч.3 ст.30 КУПАП, складено адміністративні покарання за постановою Полонського районного суду від 02.09.2025 (справа № 681/1049/25) та остаточно позбавлено права керування транспортними засобами ОСОБА_6 на строк 3 роки 7 місяців та 4 дні. Вищевказана постанова суду набрала законної сили 23.02.2026 та відправлена правопорушнику поштовим зв`язком 12.02.2026 (отримано 25.02.2026).
Також вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 11.02.2026 (справа № 681/1617/25) ОСОБА_6 визнано винним за ч. 1 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 13 600 гривень. Вищевказаний вирок суду вручено ОСОБА_6 в день його проголошення та набрав законної сили 16.03.2026.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однак ОСОБА_6 , достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови суду, якою його позбавлено права керувати, транспортними засобами терміном на 3 роки 7 місяців та 4 дні, а також вироку Полонського районного суду Хмельницької області від 11.02.2026, яким його засуджено за ч.1 ст.382 КК України, ігноруючи вищевказану постанову суду, при наявності реальної можливості їх виконати, продовжував керувати транспортним засобом.
Так 16.04.2026 о 10:27 годині ОСОБА_6 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами та судимим за ст.382 КК України, керував автомобілем марки «Volkswagen LT 35», д.н.з НОМЕР_1 , яким рухався дорогою по вул. Юзькова у м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області та у зв`язку із чим був зупинений працівниками СРПП ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області.
Дії обвинуваченого кваліфіковані судом за ч.3 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч.3 ст.382 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю даного вироку та вироку Полонського районного суду від 16.04.2026, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 роки та штрафу в розмірі 1000 н.м.д.г., що становить 17 000 гривень, який відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
Свої вимоги аргументує тим, що поза увагою місцевого суду залишився факт засудження ОСОБА_6 вироком Полонського районного суду від 16.04.2026 року за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу, який обвинувачений не сплатив, що зобов`язувало суд застосувати положення ч.1 ст.71 КК України при призначенні покарання.
Зазначає прокурор і про те, що судом, всупереч вимог ст.65 КК України, у повній мірі не враховано характеристику обвинуваченого, який упродовж 2026 року двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а також те, що в Полонському відділі ДВС на виконанні перебуває 17 виконавчих проваджень відносно ОСОБА_6 на загальну суму 331 923 гривень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту судового рішення з коротким викладом суті вимог апеляційної скарги сторони обвинувачення, пояснення прокурора на її підтримку, обвинуваченого та захисника про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, надавши обвинуваченому останнє слово та право виступу в судових дебатах, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 , будучи засудженим вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 16.04.2026 року за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, який не сплатив (не відбув), цього ж дня вчиняє новий злочин, передбачений ч.3 ст.382 КК України.
Відповідно до ст.71 КК України та п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, то суд на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно роз`яснень, що містяться у пункті 10 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період невідбутого покарання за попереднім вироком, та призначення покарання, яке згідно з ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст.71 КК України і призначити за сукупністю вироків остаточне покарання.
У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Таким чином, правила складання покарань, передбачені ч.3 ст.72 КК України, не можуть виключати застосування положень кримінального закону щодо призначення покарання засудженому за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.
На вказані вимоги закону місцевий суд уваги не звернув, не застосувавши вимоги ст.71 КК України, тим самим не дотримався правил призначення покарання за сукупністю вироків.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасувати на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і відповідно до ст.420 КПК України ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 остаточне покарання із застосуванням положень ст.71 КК України.
При цьому судова колегія не вважає, що призначене ОСОБА_6 основне покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, є м`яким.
На думку суду, основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, зокрема виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи сукупність обставин, зокрема наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, постійного місця проживання, визнання останнім вини, встановлений строк позбавлення волі є домірний протиправним діям, а тому підстав для його посилення, колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 419, ст.420 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Полонського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.3 ст.382 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Полонського районного суду Хмельницької області від 16.04.2026 року та визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами, строком на 3 роки та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, який відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення апеляційним судом, а засудженим, який утримується під вартою, з моменту отримання ним копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Оригінал: reyestr.court.gov.ua