Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №676/5851/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5851/24

Провадження № 22-ц/820/1962/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Корніюк А.П., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року, суддя Бондар О.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2024 року АТ «Акцент-Банк», надалі-Банк, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 82273,58 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.09.2022 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та в подальшому отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На підставі заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком Банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов`язувався повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Позичальник зобов`язання по кредитному договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 25.08.2024 заборгованість за договором становила 82273,58 грн., яка складається із 57413,32 грн. заборгованості за кредитом та 24860,26 грн. заборгованості за процентами.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.05.2026 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 82273,58 грн. Вирішено питання судових витрат.

У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору. З вересня 2023 року ОСОБА_1 не вносить платежі на повернення кредиту та сплату процентів, у зв`язку з чим станом на 25.08.2025 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь кредитора.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити АТ «Акцент-Банк» в позові в частині стягнення процентів та комісії.

На обґрунтування скарги відповідач зазначив, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо погодження кредитних умов, визначених у паспорті споживчого кредиту та заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

У справі відсутні об`єктивні дані щодо того, що саме ці умови надання банківських послух було надіслано позивачем на мобільний додаток відповідача для ознайомлення та погодження, а також що саме така редакція цих актів діяла на час укладення кредитної угоди. Роздруківка із сайту позивача не може вважатися достатньою підставою для покладення на нього обов`язків, які передбачені умовами надання банківських послуг.

У змісті анкети – заяви позивача відсутні положення щодо порядку та розміру нарахування пені, комісій та процентів за користування кредитними коштами, строку повернення кредиту.

Також вказав, що ним було частково погашено суму кредиту.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» зазначило, що ОСОБА_1 в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банк підтвердив ознайомлення з відповідними правилами надання банківських послуг, підписав паспорт споживчого кредиту, користувався кредитними коштами Банку, таким чином фактично прийняв пропозицію щодо укладення кредитного договору.

Розгляд справи судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 20.09.2022 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону) підпису під цією Анкетою-заявою відповідач підтвердив, що до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», розміщеними на офіційному сайті банку.

Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені на сайті становлять договір про надання банківських послуг, умови якого відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 036е68d931cec52a0c2eda35c0651d6c8bde0698deaa048738e5f08cf1d335133c, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ці обставини підтверджуються змістом анкети-заяви від 20.09.2022, в якій міститься відповідна відмітка про це.

20.09.2022 ОСОБА_1 підписав в електронній формі заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (далі, - Заява). Вид кредиту-кредитний ліміт на поточний рахунок. Мета отримання кредиту-споживчі цілі.

Згідно з п. 4 Заяви пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць.

П. 6 Заяв визначено порядок погашення кредиту, щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих процентів за користування кредитом, та не менше 100 грн і не більше повного розміру заборгованості.

Строк кредитування 240 місяців (п. 5 Заяви).

При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% в день, яка нараховується на суму загальної заборгованості (п. 7.1 Заяви).

Заяву підписано ОСОБА_1 цифровим власноручним підписом у телефоні, який є аналогом письмового власноручного підпису.

20.09.2022 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» кредитодавця АТ «Акцент-банк» за допомогою відкритого ключа 036е68d931cec52a0c2eda35c0651d6c8bde0698deaa048738e5f08cf1d335133c.

Згідно з паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» відповідачу надається кредитний ліміт до 200000 грн зі строком кредитування 240 місяців на споживчі потреби. Пільгова процентна ставка: 0,000001%. Пільговий період складає до 62 дні. Базова процентна ставка: 40,8% на рік. Реальна річна процентна ставка на рік становить 49,34% річних.

Згідно з довідкою за лімітами, ОСОБА_1 уклав кредитний договір №б/н від 20.09.2022, за період з 20.09.2022 по 25.08.2024 було встановлено кредитні ліміти у розмірі збільшення до 24.11.2023 в сумі 70000 грн, та з 24.11.2023 зменшення кредитного ліміту в сумі 69230 грн.

Як вбачається зі змісту довідки за картками ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 зі встановленим строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно з розрахунком заборгованості АТ «Акцент-банк», заборгованість відповідача за договором №б/н від 20.09.2022 станом на 25.08.2024 становила 82273,58 грн, з яких 57413,32 грн заборгованості за кредитом та 24860,26 грн заборгованості за процентами.

Зі змісту виписки за вказаним договором по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами в період з 22.09.2022 по 01.08.2024.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2022 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Наведені в апеляційній скарзі заперечення щодо не надання позивачем достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо погодження кредитних умов, визначених у паспорті споживчого кредиту та заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком та неправомірного нарахування процентів, колегією суддів не береться до уваги з огляду на таке.

У заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, яка підписана відповідачем цифровим власноручним підписом вказано, що вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, застосовано два періоди: пільговий та стандартний. Пільговий становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць.

Строк кредитування - 240 місяців (п. 5 Заяви).

При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% в день, яка нараховується на суму загальної заборгованості (п. 7.1 Заяви).

Згідно з паспортом споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», ОСОБА_1 надається кредитний ліміт до 200000 гривень зі строком кредитування 240 місяців, на споживчі потреби. Пільгова процентна ставка визначена у 0,000001%. Пільговий період складає до 62 днів. Базова процентна ставка 40,8% на рік. Реальна річна процентна ставка на рік становить 49,34%.

ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» за допомогою відкритого ключа 036е68d931cec52a0c2eda35c0651d6c8bde0698deaa048738e5f08cf1d335133c.

Умови кредитування зазначені як у паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» так і у заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, які підписані ОСОБА_1 у відповідності з вимогами Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний цифровий підпис». У вказаних документах визначено як базову процентну ставку, так і строк кредитування, тобто всі істотні умови кредитування.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що інформація, зазначена у доданому Банком паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», зберігає чинність та є актуальною до 24.09.2022.

ОСОБА_1 , підписавши заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, яка є складовою частиною кредитного договору та встановлює процентну ставку за користування кредитними коштами (3,4% на місяць, що становить 40,8% на рік) добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання.

Враховуючи наведене, доводи апелянта щодо недоведеності позивачем погодження ОСОБА_1 кредитних умов та неправомірного нарахування процентів є безпідставними.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

А.П. Корніюк

О.І. Талалай