Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №766/6368/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/6368/25

Номер провадження: 22-ц/819/1233/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Склярської І.В. ,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.,

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Калугіна Дмитра Олеговича, який діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року (під головуванням судді Булах Є.М..), у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг.

19.05.2021 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631655808 Відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком.

19.05.2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту, про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631655808 Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 631655808 від 19.05.2021 року, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.

Відповідно до умов договору банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит та відкривши Відповідачеві картковий рахунок у валюті гривня з встановленим лімітом у сумі 23 700,грн.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 14.12.2024 року утворилася заборгованість за Кредитним договором, що становить 175 444,28 грн., з яких:

Заборгованість за простроченим тілом кредиту – 118 244, 29 грн.,

Заборгованість по відсотках – 57 199,99 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року позовні вимоги акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –задоволено частково. Суд ухвалив:

-Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс-Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 04112, м. Київ, вул.. Жамбила Жабаєва, буд. 7) заборгованості за договором №631655808 від 19.05.2021 року, що виникла станом на 14 грудня 2024 року у розмірі 175 444,28 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 118 244, 29 грн., заборгованість по відсотках - 57 199,99 грн.;

-Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс-Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 04112, м. Київ, вул.. Жамбила Жабаєва, буд. 7) в рахунок відшкодування судового збору 2 422, 40 грн.;

-В іншій частині вимог – відмовлено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02.12.2025 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Калугін Д.О., який діє від імені ОСОБА_1 , просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокатом вказано, що акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, який міститься у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору.

На думку апелянта надана разом з позовною заявою виписка по рахунку сама по собі, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів волевиявлення відповідача на укладення договору, доказів отримання ним відповідної платіжної банківської картки, тощо, не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та отримання за його умовами грошових коштів.

При цьому адвокатом вказано, що наданий Паспорт споживчого кредиту не може вважатись складовою кредитного договору, оскільки форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору.

Також адвокатом зауважено, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення відповідача з, долученим до матеріалів справи, Паспортом споживчого кредиту. Матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів про погодження відповідача з умовами кредитного договору, які містяться в наданих позивачем документах.

В обґрунтування заперечень висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі вказано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами 19.05.2021 року угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

При цьому адвокатом зазначено, що навіть якщо вважати доведеним той факт, що відповідач погодився на умови кредитного договору, які містяться в наданих позивачем документах, то з виписки по банківського рахунку відповідача вбачається, що сума кредитного ліміту була збільшена банком востаннє 26.06.2021 року та становила 55300,00 грн., тому розмір заборгованості по тілу кредиту не може бути більшим ніж встановлена Банком сума кредитного ліміту, яка доведена до відома відповідача відповідно до умов кредитного договору. При цьому позивачем заявлено до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 118 244, 29 грн, що на думку апелянта суперечить навіть тим умовах кредитного договору, на які посилається позивач.

Адвокатом наголошено, що відсутність доказів укладання між позивачем та відповідачем кредитного договору на умовах на які посилається позивач, з огляду на необґрунтованість визначеного позивачем розміру заборгованості, унеможливлює стягнення з відповідача заборгованості за договором №631655808 від 19.05.2021 року, що виникла станом на 14 грудня 2024 року у розмірі 175 444,28 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту- 118 244, 29 грн., заборгованість по відсотках - 57 199,99 грн

Позиція інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заявленої суми кредитної заборговавності, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, передбачено строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо. Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що угода про надання кредиту вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту та перерахування банком кредитних коштів та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку. Своїм підписом відповідач підтвердив, що отримав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту від 19.05.2021 року. Суд першої інстанції виснував, що вказані вище обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем акцепту, угода про надання кредиту №631655808 від 19.05.2021 року набула чинності, відповідач погодився з визначеними у оферті умовами кредитування, про що свідчить його особистий підпис.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

19.05.2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між Банком та Клієнтом. (а.с.34-35)

19.05.2021 року між сторонами було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого відповідачу надано кредит типу кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «RED»; тип картки: MasterCard DEBIT WORLD; мета кредиту для особистих потреб; максимальна сума кредиту (кредитної лінії) 200 000,00 грн.; встановлено кредитну лінію у розмірі 23 700,00 грн.. з фіксованою процентною ставкою 35,99% річних на умовах повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50,00 грн..

Також між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. (а.с.31-33)

Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка про ідентифікацію, у якій, зокрема, підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» ідентифікований останнім. Підписання договору №631655808 позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора. (а.с.31-33)

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором №631655808 від 19.05.2021 року, станом на 14.12.2024 року, відповідно до якого загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 175 444,28 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту 118 244, 29 грн., заборгованість по відсотках 57 199,99 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що передбачено частиною другою статті 11 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до положень статей 641-643 ЦК України оферта це пропозиція певній стороні укласти договір з урахуванням викладених умов. Оферта вважається прийнятою після її акцепту. Прийняття (акцепт) оферти є юридично значущою дією, наслідком якої є виникнення між сторонами договору. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до положень частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин 1,3,4,5,6 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

-надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

-вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин 1,2,3 статті 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно частини першої цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абзацу 1 частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,зокрема: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис (пункт 15 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Нормою частини 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Наведені доводи апеляційної скарги не є такими, що у повному обсязі гуртуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та доказах, наданих сторонами суду першої інстанції.

Так, на підтвердження укладання кредитного договору між сторонами позивачем надано паперові копії: акцепту банку: «Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії»; паспорту споживчого кредиту.

Оскільки з копії Акцепту, а саме його преамбули ( вступної частини) вбачається, що банк прийняв пропозицію ОСОБА_1 , то наведене свідчить, що останній звертався до банку з пропозицією укласти кредитний договір.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять, тобто позивачем не надана, пропозиція (оферта) відповідача з запропонованими умовами, з метою надання висновку про її акцептування банком саме за умовами оферти, викладеними банком в акцепті.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому чи електронному вигляді розмір процентів за користування кредитними коштами.

Разом з тим, надана до матеріалів справи банківська виписка по рахунку за Договором №631655808 є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16, від 27 лютого 2025 року в справі № 522/18779/15, від 18 травня 2026 року в справі № 727/701/25.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року в справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем із надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є Паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, надана виписка по рахунку надає підстави стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту, тобто грошові кошти отримані ОСОБА_1 за його пропозицією та акцептуванням її банком. При цьому колегія суддів звертає увагу, що акцепт банку не містить умов кредитування.

Перевіривши надану до суду виписку по рахунку, колегія суддів вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 51 135 грн.84 коп. Наведена сума заборгованості за випискою по рахунку узгоджується з розрахунком заборгованості за кредитом, виходячи з якого 160 395 грн. 84 коп. (сума знятих коштів з рахунку)- 109260 грн. ( сума внесених коштів на рахунок), що надає суму – 51 135 грн.84 коп.

Доводи апелянта про не підписання ним акцепту не свідчать про відсутність підстав для стягнення отриманих відповідачем коштів від банку .

Доводи апелянта в частині неузгодження між сторонами умов договору щодо відсоткової ставки є прийнятними, внаслідок чого судовою колегією визначено розмір заборгованості, який зазначений вище.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що процентна ставка між сторонами договору не узгоджена, тобто не визначена, а доданий Паспорт споживчого кредиту не є таким, у якому погоджена ця умова, а тому помилково стягнув кредитну заборгованість у визначеному позивачем розмірі.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведені обставини, норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги надають підстави для зміни судового рішення в частині визначеного до стягнення розміру кредитної заборгованості, зменшивши визначену до стягнення суму загального розміру заборгованості у розмірі 175 444,28 грн., з 175 444,28 грн на 51 135 грн.84 коп; суму заборгованості за простроченим тілом кредиту з 118 244, 29 грн. на суму 51 135 грн.84 коп. Це ж рішення суду в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 57 199 грн. 99 коп. підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у стягненні відсотків за користування кредитом .

Щодо судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем, юридичною особою, заявлено одну вимогу майнового характеру: стягнення заборгованості в сумі 175 444 грн. 28 коп. Отже, ціна позову складає 175 444 грн. 28 коп. та судовий збір сплачено в сумі 2422 грн. 40 коп.

За подання апеляційної скарги судовий збір сплачено в розмірі 3633 грн. 60 коп.

Враховуючи, що позов та апеляційна скарга задоволені частково розподіл судових витрат має здійснюватися наступним чином.

Позовна вимога про стягнення кредитної заборгованості задоволена на 29,14 %. Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» в рахунок відшкодування судового збору в суді першої інстанції підлягає стягненню 706 грн. 04 коп. (2422, 40 грн. * 29,15%). В рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2574 грн. 41 грн. (3633,60*70,85 %).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року в оскарженій частині змінити, зменшивши визначену до стягнення суму загального розміру заборгованості у розмірі 175 444,28 грн., з 175 444,28 грн на 51 135 грн.84 коп; суму заборгованості за простроченим тілом кредиту з 118 244, 29 грн. на суму 51 135 грн.84 коп. Це ж рішення суду в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 57 199 грн. 99 коп. скасувати, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у стягненні відсотків за користування кредитом .

Це ж рішення суду в частині стягнення судових витрат по сплаті судового збору змінити, зменшивши визначену до стягнення суму судового збору з 2422 грн. 40 коп. на 706 грн. 04 коп.

Стягнути з акціонерного товариства «Сенс-Банк» на користь ОСОБА_1 2574 грн. 41 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік