Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №766/10882/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/10882/26

Номер провадження: 33/819/172/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Майданіка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 вересня 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Згідно з протоколом ОДХ № 101 від 18.06.2026 року про військове адміністративне правопорушення, складеного офіцером відділення запобігання вчиненню, виявлення та припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , заступник командира 1 батальйону морської піхоти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою, уповноваженою наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2026 року на проведення службового розслідування за фактом ймовірної переплати грошового забезпечення матросу ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 в Херсонській області (більш точна адреса не зазначається у зв?язку з дією правового режиму воєнного стану), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, достовірно знаючи, що він як посадова особа, що проводить службове розслідування, зобов`язаний вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, виявляти (з?ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом?якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, діючи всупереч пунктів 3, 5, 8 розділу 2, пунктів 1, 2 розділу 4, пунктів 1, 2 розділу 8 Порядку №608, хоча мав можливість, але не вжив всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об?єктивного розслідування обставин переплати грошового забезпечення, виявлення обставин, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлення обставин, які пом?якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, а саме: не перевірив доводи сержанта ОСОБА_1 про відсутність у нього обов?язку здійснювати облік військовослужбовців, що перебувають на лікуванні за межами військової частини, не дослідив належним чином визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Положенням про військове корабельне господарство, Інструкції №280, посадові обов?язки начальника медичного пункту (ст. 110-1 Статуту), командира роти (ст.ст. 111, 112 Статуту, пункти 5.18.1.3, 5.18.1.4. Положення, п. 12 Р. І, п.п. 6 п. 13 Р. 1 Інструкції №280), начальника медичної служби в/ч НОМЕР_2 (ст. 87 Статуту, п. 3.1.9, 3.2.17 Положення), не витребував і не дослідив посадові та функціональні обов?язки, та не відібрав пояснення у зазначених посадових осіб.

Внаслідок недбалого ставлення до обов?язків військової служби майором ОСОБА_2 станом на даний час справжні причини та умови, що сприяли переплаті грошового забезпечення ОСОБА_4 не встановлені, протиправну поведінку особи (осіб) у зв?язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею (ними) обов?язків військової служби або службових обов?язків, причинний зв?язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою, умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної (винних) особи (осіб) та обставини, за яких заподіяно шкоду не встановлені, не надано правову оцінку дій (бездіяльності) командира роти, начальника медичної служби, начальника штабу батальйону, до обов?язків яких входить здійснення обліку особового складу.

Крім того, внаслідок безвідповідального ставлення майора ОСОБА_2 до своїх обов?язків як особи, яка проводить службове розслідування, сержанта ОСОБА_1 було безпідставно та протиправно притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за невиконання обов?язків, які не передбачені статтею 110-1 Статуту внутрішньої служби ЗС України та не закріплені за ним жодним іншим нормативно-правовим актом, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення б/н від 18.06.2026 року, складеного прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону О.Осауленком, заступник командира 1 батальйону морської піхоти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_2 , будучи військовою службовою особою, уповноваженою наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2026 на проведення службового розслідування за фактом ймовірної переплати грошового забезпечення ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 в Херсонській області (більш точна адреса не зазначається у зв?язку з дією правового режиму воєнного стану), у період з 16 березня 2026 року до 18 червня 2026 року (порушення на даний час не припинено), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, достовірно знаючи, що він як особа, що проводить службове розслідування, зобов?язаний вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об?єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, виявляти (з?ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом?якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, діючи всупереч пунктів 3, 5, 8 розділу 2, пунктів 1, 2 розділу 4, пунктів 1, 2 розділу 8 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, хоча мав можливість, але не вжив всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об?єктивного розслідування обставин переплати грошового забезпечення ОСОБА_5 , виявлення обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлення обставин, які пом?якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, а саме: не перевірив доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього обов?язку здійснювати облік військовослужбовців, що перебувають на лікуванні за межами військової частини, не дослідив належним чином визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Положенням про військове корабельне господарство, Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженою наказом МО України від 15.09.2022 № 280, посадові обов?язки начальника медичного пункту (ст. 110-1 Статуту), командира роти (ст.ст. 111, 112 Статуту, пункти 5.18.1.3, 5.18.1.4. Положення, п. 12 Р. І, п.п. 6 п. 13 Р. 1 Інструкції), начальника медичної служби бригади (ст. 87 Статуту, п. 3.1.9, 3.2.17 Положення), начальника штабу батальйону (ст.ст.103, 104 Статуту), та не витребував і не дослідив посадові та функціональні обов?язки, не відібрав пояснення зазначених посадових осіб.

Внаслідок недбалого ставлення до обов?язків військової служби майором ОСОБА_2 станом на даний час справжні причини та умови, що сприяли переплаті грошового забезпечення ОСОБА_6 не встановлені, протиправну поведінку особи (осіб) у зв?язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею (ними) обов?язків військової служби або службових обов?язків, причинний зв?язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою, умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної (винних) особи (осіб) та обставини, за яких заподіяно шкоду не встановлені, не надано правову оцінку дій (бездіяльності) командира роти, начальника медичної служби, начальника штабу батальйону, до обов`язків яких входить здійснення обліку особового складу.

Крім того, внаслідок безвідповідального ставлення майора ОСОБА_2 до своїх обов`язків як особи, яка проводить службове розслідування, сержанта ОСОБА_1 було безпідставно та протиправно притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за невиконання обов?язків, які не передбачені статтею 110-1 Статуту внутрішньої служби ЗС України та не закріплені за ним жодним іншим нормативно-правовим актом.

За вказане правопорушення передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.09.2026 року, об`єднано в одне провадження №766/10882/26 адміністративні матеріали 766/10884/26 та 766/10882/26, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального і матеріального права, просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Зокрема зазначив, що постанова суду винесена на підставі однобічної оцінки доказів, суд відкинув одні докази та безпідставно взяв до уваги інші, в результаті чого безпідставно виправдав ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень.

Вина ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-15 КУпАП повністю доведена.

Він є потерпілим у справі, оскільки через безвідповідальне ставлення ОСОБА_2 до своїх обов`язків як особи, яка проводить службове розслідування, його було безпідставно та протиправно притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за невиконання обов?язків, які не передбачені статтею 110-1 Статуту внутрішньої служби ЗС України та не закріплені за ним жодним іншим нормативно-правовим актом або наказом.

Діями майора ОСОБА_2 йому завдано моральних страждань через незаконне притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відверте ігнорування його пояснень в ході службового розслідування, очевидну зухвалість дій правопорушника.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження потерпілий посилається на те, що про дату і час судового засідання в суді першої інстанції повідомлений не був, копію постанови не отримував, оскаржуване судове рішення було оприлюднено лише 10.09.2026 року.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що наведені у клопотанні обставини матеріалами справи не спростовано, причина пропуску строку апеляційного оскарження є поважною, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приписами ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Стаття 172-15 КУпАП не містить тлумачення поняття недбалого ставлення до військової служби, з метою додержання принципу законності, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального права.

Так, відповідно до ч.1 ст.367 КК України, службовою недбалістю визначено невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Тобто, з огляду на матеріали цієї справи, під недбалим ставленням військової службової особи до військової служби слід розуміти невиконання або неналежне виконання військової службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.

За змістом ст.172-15 КУпАП ця норма закону є бланкетною, тобто при притягнені особи до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду повинно бути наведені не тільки найменування норм правових актів, у тому числі відомчих, а й їхній зміст щодо кола посадових обов`язків (повноважень), у порушенні яких обвинувачується особа. Тобто повинно бути чітко зазначено нормативний акт з переліком службових обов`язків військової службової особи, у невиконанні або неналежному виконанні ця особа обвинувачується.

Диспозиція ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до військовою служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного станув України» №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє станом на теперішній час.

Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.

Згідно зі ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_2 органом досудового розслідування були надані наступні докази:

- протоколи від 18.06.2026 року про військове адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-15 КУпАП;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2026 року № 109;

- акт службового розслідування;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.02.2026 року № 249;

- положення про медичну службу військової частини НОМЕР_2 ;

- лист №1364/8337 від 12.06.2026 року;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.04.2026 року № 447;

- довідка № 1482-1364 від 12.06.2026 року;

- звернення;

- пояснення ОСОБА_1 ;

- довідка-розрахунок;

- довідка про оцінку шкоди;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2025 року № 173;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.04.2025 року № 117;

- довідка № 1522-1364 від 18.06.2026 року;

- пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- подання щодо усунення порушень;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.02.2026 року № 67;

- витяг з ЄРДР;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.03.2026 року № 111;

- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.02.2026 року № 179;

- протокол допиту як свідка ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично, окрім протоколів про адміністративні правопорушення, інших доказів на підтвердження допущення ОСОБА_2 при виконанні службових обов`язків саме недбалості у розумінні ч.2 ст.172-15 КУпАП матеріали справи не містять, в той час як складені відносно ОСОБА_2 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-15 КУпАП, не можуть бути достатніми доказами вчинення правопорушень за відсутності об`єктивного підтвердження зазначених у них відомостей іншими доказами.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що протоколи про адміністративні правопорушення не містять об`єктивних відомостей, встановлених під час досудового розслідування, про те які саме зі своїх службових обов`язків повинен був виконати ОСОБА_2 та в який саме спосіб, невиконання яких інкримінується останньому.

Суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що докази неправомірності проведення службового розслідування ОСОБА_2 , так само як і докази на підтвердження незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке було прийнято за результатами службового розслідування, - відсутні.

Результати розслідування, так само як і відповідний наказ про накладення адміністративного стягнення не оскаржувалися у встановленому чинним законодавством порядку, не визнані незаконними та не скасовані.

Вищевикладене спростовує посилання апеляційної скарги потерпілого про те, що через безвідповідальне ставлення ОСОБА_2 до своїх обов`язків як особи, яка проводить службове розслідування, його було безпідставно та протиправно притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Отже, за встановлених фактичних обставин справи, зважаючи на результати досліджених обставин справи на предмет наявності складу відповідного правопорушення, наявні об`єктивно обґрунтовані сумніви стосовно недбалого ставлення ОСОБА_2 до військової служби, що виключає адміністративну відповідальність за такою правовою кваліфікацією з огляду на вимоги ст. 62 Конституції України, за якою обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Як зазначено, в ході розгляду справи в апеляційному суді в справі не встановлено доказів, які могли би поза розумним сумнівом підтвердити наявність в діях ОСОБА_2 недбалого ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами, у зв`язку із чим суд обґрунтовано закрив провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання потерпілого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 01 вересня 2026 року.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Майданік