Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №954/366/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: № 954/366/26 Головуючий у 1-й інстанції: Олійник В.М.

Номер провадження: 22-ц/819/1229/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач) Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Ткаченко Олена Іванівна, на заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03 липня 2026 року, ухвалене під головування судді Олійник В.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 грудня 2009 року видано виконавчий лист №2-220 від 01 лютого 2010 року про стягнення з неї, ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання її доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 липня 2009 року до повноліття дитини.

Позивач зазначає, що участі при розгляді справи вона не брала та про судове рішення не знала.

Після народження дитини - ОСОБА_3 позивач втратила із нею зв`язок через збіг тяжких життєвих обставин. Про місцезнаходження дитини дізналася лише у 2019 році та запропонувала їй проживати разом, однак опікун дитини - ОСОБА_2 налаштувала дитину проти матері та відмовилася від отримання допомоги. Після вторгнення рф на територію України позивач вживала заходів з метою забрати дочку та ОСОБА_2 на не окуповану територію України, проте ОСОБА_2 уникала спілкування та свідомо залишилась проживати на окупованій території із дочкою позивачки.

Наприкінці грудня 2025 року рахунки позивача, в тому числі для виплати допомоги, були заблоковані. Звернувшись до державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ознайомившись з виконавчим провадженням позивач дізналася про вказаний виконавчий лист, зміст рішення, та наявність заборгованості за аліментами за період з 2010 року по липень 2024 рік в розмірі 325 333,30 грн.

Позивач зазначає, що має складне матеріальне становище, яке не дозволяє їй виплатити суму заборгованості.

16 червня 2015 року вона уклала шлюб з ОСОБА_7 , з яким мають двоє дітей: сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тривалий час сім`я проживала в селі с. Українка Жовтневого району Миколаївської області та об`єктивно не могла мати та не мала будь яких значних доходів, так як, позивачка доглядала за дітьми.

3 2014 року чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_7 виконував обов`язки військової служби у складі Збройних Сил України, згодом отримав інвалідність ІІІ групи, є пенсіонером по інвалідності та через хворобу (каліцтво руки) позбавлений можливості знайти належно оплачувану роботу.

Вона та члени її сім`ї є внутрішньо переміщеними особами в м. Миколаєві та отримують державгу допомогу. Пенсію, яку отримує чоловік, на їхнє утримання не вистачає, оскільки значну суму він витрачає на своє лікування через інвалідність. Позивач знаходиться на межі виживання, в скрутному матеріальному становищі.

Зазначені обставини, відсутність особи, на користь якої необхідно сплатити заборгованість, обставини виникнення заборгованості відносяться до виключних обставин, які є підставами від звільнення позивача від її сплати.

З огляду на викладене, позивач просила:

- звільнити її від сплати заборгованості в розмірі 325 333,30 грн за виконавчим листом №2-220 виданим Нижньосірогозьким районним судом Херсонської 01 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не мене ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.07.2009 до повноліття дитини;

- витребувати у Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для огляду матеріли виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення

Заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03 липня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд, оцінюючи належність, допустимість і достовірність, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважав, що обставини, на які посилається позивач є не доведеними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Ткаченко О.І. подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що фактичні обставини справи не є виключною підставою для анулювання боргу перед іншою дитиною.

Заборгованість зі сплати аліментів, виникла в період, коли позивачка не знала і не могла знати про існування рішення суду про стягнення з неї аліментів, заборгованість виникла у зв`язку із складним матеріальним становищем, у якому вона опинилась у зв`язку із запровадженням карантину, пораненням та інвалідністю чоловіка, який є єдиним хто отримує доходи (пенсію), наявністю неповнолітніх дітей, втратою житла, вимушеним внутрішнім переміщенням родини, перебування разом з малолітніми дітьми і чоловіком з інвалідністю без житла для проживання, доходів (окрім пенсії чоловіка, яку він витрачає для власного лікування) через повномасштабне вторгнення рф на територію України, які є виключною підставою для анулювання боргу перед іншою дитиною.

Просила скасувати рішення суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про про дату, час і місце розгляду справи.

Представник скаржника ОСОБА_4 - адвокат Ткаченко О.І. подала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю адвоката у судових засіданнях у справі № 490/6051/26 в Миколаївському апеляційному суді (на 09:05 год.) та у справі № 488/4034/26 в Корабельному районному суді м. Миколаєва (на 13:00 год.).

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що заявником не надано доказів на підтвердження поважних причин неявки ОСОБА_4 у судове засідання апеляційної інстанції, а зайнятість її адвоката у судовому засіданні у справі № 490/6051/26 в Миколаївському апеляційному суді о 09:05 год. та у справі № 488/4034/26 в Корабельному районному суді м. Миколаєва о 13:00 год. не свідчить про неможливість участі в судовому засіданні у даній справі, яке призначено на 06 жовтня 2026 року об 11:45 год., про що позивача та її представника було повідомлено завчасно - 10 вересня 2026 року. При цьому, позивач та її представник, будучи ініціаторами апеляційного перегляду справи, не скористалися можливістю брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відтак наведені причини неявки суд апеляційної інстанції визнає не поважними, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до статті 372 ЦПК України.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розгляду судової справи між суддями від 03 серпня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Воронцова Л.П. (суддя- доповідач), Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

03 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 06 жовтня 2026 року на 12.45 год.

Встановлені судом обставини справи

Позивачка ОСОБА_11 перебуває у шлюбі із ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області від 16 червня 2015 року.

ОСОБА_7 та ОСОБА_4 мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження (повторно) серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 12 червня 2015 року.

Відповідно до копії Витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22 травня 2024 року № 905 про надання статусу дитині, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 ОСОБА_7 отримує пенсію по інвалідності 3 групи, інвалідність армії.

ОСОБА_7 має посвідчення Управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 , серія НОМЕР_7 .

Відповідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16 травня 2022 року №4804-5001592304, №4804-5001592402, №4804-5001592496 ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають : АДРЕСА_2 .; ОСОБА_7 згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 листопада 2023 року №4804-5003039063 зареєстрований за тією ж адресою.

Згідно із копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_8 від 06 листопада 2020 року, виданого Нижньосірогозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса після державної реєстрації зміни імені ОСОБА_12 має прізвище - ОСОБА_13 .

Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 05 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження №18477600 на підставі виконавчого листа №2-220 від 01.02.2010 виданого на виконання рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_14 аліментів на користь ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_12 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача але не мене ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 липня 2009 року до повноліття дитини.

Згідно з довідкою про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_4 за період з 2010 року по липень 2024 рік становить 325 333,30 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частинами першою та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 381/1553/19-ц).

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд може, за передбачених статтею 197 СК України умов, повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_11 є матір`ю ОСОБА_6 .

Відповідно до копії матеріалів виконавчого провадження № 18477600, наданих Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання ухвали Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 26 травня 2026 року вбачається, що у виконавчому листі № 2-220 від 01 лютого 2010 року зазначено дошлюбне прізвище ОСОБА_4 - " ОСОБА_15 ", ім`я та по батькові боржника, рік народження, адреса: АДРЕСА_3 .

05 квітня 2010 року постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №18477600 на підставі виконавчого листа № 2-220 від 01 лютого 2010 року, виданого на підставі рішення Ніжньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_14 аліментів на користь ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_12 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача але не мене ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 липня 2009 року до повноліття дитини.

Копію вказаної постанови державного виконавця від 05 квітня 2010 року надіслано боржнику ОСОБА_11 на адресу, зазначену у виконавчому листі, відомості про її отримання у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

08 квітня 2018 року державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області складено акт про відсутність ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , її місцеперебування невідоме.

01 серпня 2018 року державним виконавцем отримано від Нижньосірогозького районного суду Херсонської області повні відомості про дату народження боржника ОСОБА_11 ; від Відділу обліку та моніторингу інформацій про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області – відомості про зміну прізвища на " ОСОБА_16 " та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; 12 листопада 2018 року від ДПС в Інгульському районі м. Миколаєєва ГУ ДФС у Миколаївській області – відомості про РНОКПП.

Постановою державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області від 08 лютого 2019 року передано виконавче провадження № 18477600 до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області.

Постановою державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області від 22 лютого 2019 року змінено прізвище сторони виконавчого провадження " ОСОБА_15 " на " ОСОБА_16 ". Копію постанови направлено боржнику ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 .

25 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернулася до державного виконавця із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, 18 березня 2019 року – із заявою про отримання розрахунку заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_4 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 18477600, заборгованість останньої станом на липень 2024 року складає 325 333 грн 30 коп., відомості про суми коштів сплачених ОСОБА_4 або стягнутих виконавцем відсутні.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року № 554/13475/15-ц (провадження № 61-25124св18) викладено висновок про те, що державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 травня 2018 року у справі № 916/1605/15-г, перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Із фабули частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», вбачається, що проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відноситься до їх числа.

Як зазначає позивач і це підтверджується матеріалами виконавчого провадження, копію постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку і у строк, передбачений частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», вона не отримувала.

Згідно з частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2019 року ОСОБА_4 самостійно зверталася до державного виконавця із заявою про отримання розрахунку заборгованості.

Отже, всупереч наведеним вимогам закону в матеріалах виконавчого провадження до 18 березня 2019 року відсутні докази повідомлення боржника про розрахунок заборгованості.

Таким чином, встановивши відсутність належних та допустимих доказів повідомлення державним виконавцем боржника ОСОБА_4 про початок виконання судового рішення суду про стягнення з останньої аліментів, яке було ухвалено (заочно) у відсутність ОСОБА_4 , як того вимагає Закон, а державний виконавець, внаслідок цього не має права вчиняти будь-яких виконавчих дій (у тому числі і видавати такий документ як розрахунок), колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів, нарахована за період з липня 2009 року по квітень 2019 року у розмірі 115 090 грн 58 коп. виникла не з вини боржника, відтак остання звільняється від її сплати.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 381/1553/19-ц, провадження № 61-9238св21.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що боржник ОСОБА_4 , ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, жодних платежів у рахунок погашення заборгованості із квітня 2019 року не здійснювала, тому доводи скаржника в цій частині про наявність підстав для звільнення її від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі через необізнаність про наявність виконавчого провадження є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами через запровадження карантину, наявність інших неповнолітніх дітей, втрату житла, вимушене внутрішнє переміщення родини, відсутність доходу тощо, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Так, посилання скаржника на наявність обставин, які є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами внаслідок запровадження карантинних обмежень в Україні через COVID-19, є безпідставними, оскільки законодавчий обов`язок батьків утримувати дітей та сплачувати аліменти залишається незмінним та жодних змін у цій частині не зазнавав.

Разом з цим, колегія суддів ураховує майновий стан платника аліментів ОСОБА_4 , наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які з травня 2022 року взяті на облік як внутрішньо переміщені особи та мають статус дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, відсутність у неї інших доходів, окрім державної допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб, а також стан здоров`я її чоловіка ОСОБА_7 , який є пенсіонером по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, та ті обставини, що на момент подання вказаного позову дочка позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , досягла повноліття, зі слів позивача проживає на тимчасово окупованій території, що підтверджується даними про її зареєстроване місце проживання та відсутністю довідок ВПО у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (відповідь № 3304634 від 11 вересня 2026 року), не вживала заходів для виїзду на підконтрольну територію України, із січня 2022 року вона та її опікун не цікавилася станом виконавчого провадження.

Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку, що матеріальний стан ОСОБА_4 є таким, що не підтверджує об`єктивної можливості погашення заборгованості за аліментами за вказаний період без істотного погіршення матеріального забезпечення двох інших неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні, відтак зазначене свідчить про відсутність умислу на невиконання батьківських обов`язків щодо утримання дитини ОСОБА_3 .

Зважаючи на зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що заборгованість зі сплати аліментів за період з травня 2022 року по липень 2024 року (досягнення ОСОБА_3 повноліття) виникла в силу об`єктивних обставин.

Таким чином, беручи до уваги збіг життєвих обставин позивача, які викладені у позовній заяві та в апеляційній скарзі, та які мають істотне значення, колегія суддів вважає за можливе звільнити позивача від сплати заборгованості частково, а саме за період з липня 2009 року по квітень 2019 року у розмірі 115 090 грн 58 коп. та за період з травня 2022 року по липень 2024 року у розмірі 97 078 грн 50 коп., тобто звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 18477600, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-220, виданого Нижньосірогозьким районним судом Херсонської 01 лютого 2010 року на загальну суму 212 169 грн 08 коп.

З урахуванням зазначеного, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами ухвалено із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та підлягає скасуванню з підстав, визначених статтею 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та звільненням позивача ОСОБА_4 від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 18477600, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-220, виданого Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області від 01 лютого 2010 року на загальну суму 212 169 грн 08 коп.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведена невідповідність висновків суду обставинам справи відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами слід задовольнити частково та звільнити ОСОБА_4 від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 18477600, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-220, виданого Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області від 01 лютого 2010 року, на загальну суму 212 169 грн 08 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Ткаченко Олена Іванівна, задовольнити частково.

Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_4 від сплати заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № 18477600, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-220, виданого Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області від 01 лютого 2010 року, на загальну суму 212 169 грн 08 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська