Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №650/4317/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/4317/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/1270/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс",

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Цюпа Віталій Павлович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Цюпа В.П., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс", третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, площею 3,27 га, що розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області.

15 жовтня 2015 року між позивачем та Приватним підприємством "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років.

30 липня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700372, відповідно до якої новим орендарем земельної ділянки стало "ЮТС-Агропродукт", продовжено строк дії договору до 31 грудня 2027 року, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 238 078 грн 74 коп., розмір орендної плати, що складає 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

14 червня 2019 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700372-2 до договору оренди землі, якою строк оренди земельної ділянки продовжено до 31 грудня 2029 року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30979973.

Однак, орендарі не виконали взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачу не сплачено орендну плату за 2023-2024 роки.

Вважає, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання умов договору свідчить про істотне порушення умов оренди, що є підставою для його розірвання.

У зв`язку із зазначеним, просила суд розірвати договір оренди землі від 15 жовтня 2015 року щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі речових прав) 30979973, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Цюпа В.П., до ТОВ "Перемога Плюс", третя особа: ТОВ "ЮТС-Агропродукт", про розірвання договору оренди землі задоволено. Розірвано договір оренди землі від 15 жовтня 2015 року щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі речових прав) 30979973. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість орендаря ТОВ "ЮТС-Агропродукт" упродовж 2022 року використовувати спірну земельну ділянку, що розташована на території, яка була тимчасово окупована рф, та виходив з доведеності істотних порушень умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення обставин непереборної сили за вказаний період. Суд виснував, що передача 17 квітня 2025 року права оренди ТОВ "Перемога Плюс" не усуває факту систематичного порушення договору в період його дії, оскільки невиконання істотної умови договору позбавило позивачку того, на що вона розраховувала як орендодавець, - одержання орендної плати за передання належної їй земельної ділянки у користування іншій особі, відтак збереження договору за умов тривалої повної несплати орендної плати порушує баланс прав та обов`язків сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили, встановлених постановою Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, та підтвердженими тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка, внаслідок повномасштабної військової агресії рф, розпорядженнями Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області, рішеннями та розпорядженнями Херсонської обласної ради, даними Інтерактивної карти ДСНС, які розміщені на її офіційному сайті за посиланням "Розмінування України" (https://mine.dsns.gov.ua/), листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, відсутністю у матеріалах справи будь-якого акта, сертифіката або висновку уповноваженого органу про безпечність спірних ділянок. ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не заперечує факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередня близькість до території бойових дій.

Суд не врахував необов`язковість сертифікату Торгово-промислової палати України як єдиного можливого доказу наявності форс-мажорних обставин та того, що матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, тому відповідач з поважних причин позбавлений можливості обробітку земельної ділянки. Суд дійшов передчасного висновку щодо відсутності обставин непереборної сили, які відповідно до ст. 617 ЦК України не лише мають звільнити відповідача від відповідальності, а і в порядку частини шостої статті 762 ЦК України звільняють від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає.

Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права надав перевагу доказам позивача, залишивши поза увагою пояснення та докази відповідача, якими він обґрунтовував свою позицію.

Судом в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягнуто судові витрати із третьої особи ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь позивача, в той час як відповідачем у даній справі є ТОВ "Перемога Плюс".

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, площею 3,27 га, яка розташована на території Новорайської селищної ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 433516606 від 30 червня 2025 року.

15 жовтня 2015 року між позивачем та Приватним підприємством "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років.

30 липня 2017 року між позивачем, ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700372, відповідно до якої новим орендарем земельної ділянки стало "ЮТС-Агропродукт", продовжено строк дії договору до 31 грудня 2027 року, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 238 078 грн 74 коп., розмір орендної плати, що складає 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

14 червня 2019 року між позивачем та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду № 700372-2 до договору оренди землі, якою строк оренди земельної ділянки продовжено до 31 грудня 2029 року.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30979973, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер довідки: 433516606 від 30 червня 2025 року та відповідю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 3334460 від 17 вересня 2026 року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

Листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1 засвідчено засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Згідно з даними Інтерактивної карти Державної служби надзвичайних ситуацій, розміщеної на офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), Новорайська сільська рада Бериславського району Херсонської області потенційно забруднена вибухонебезпечними предметами.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Перемога Плюс", третя особа: ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України "Про оренду землі", а також статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24.

Встановлено, що 15 жовтня 2015 року між позивачем та ПП "ЮТС-Агропродукт Плюс" укладено договір оренди щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, площею 3,27 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 30 липня 2017 року та 14 червня 2019 року новим орендарем стало ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яке зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 4,18 % від нормативної грошової оцінки землі (238 058 грн 74коп.) за рік оренди.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:063:0010, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30979973. Право оренди за ТОВ "Перемога Плюс" на момент розгляду справи в суді першої інстанції та на час перегляду в апеляційному суді є чинним.

Як на підставу розірвання договору оренди землі позивач посилається на систематичне невиконання відповідачем умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнало факт несплати орендної плати позивачу за 2022-2024 роки, проте посилаючись на неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій, зазначив, що звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, на підставі частини 6 статті 762 ЦК України.

У свою чергу відповідач ТОВ "Перемога Плюс", будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Так, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки застосовуються загальні положення про найм (оренду), якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень частини шостої статті 762 ЦК України, згідно з якими наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (постанови Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17), від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 28 березня 2019 року у справі № 469/912/15 (провадження № 61-33986св18).

Такий правовий висновок узгоджується із тлумаченням частини шостої статті 762 ЦК України, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18): норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Суд зауважує, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору. Застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе за виключних обставин, за яких орендар не використовував або не міг використовувати майно, і за такі обставини орендар не відповідає.

При оцінці наведених обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" орендованої земельної ділянки упродовж 2023, 2024 років, за які товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів звертає увагу, що скаржник на підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності за не сплату орендної плати послався на докази, якими він заперечував позовні вимоги позивача та належну оцінку яким надав суд першої інстанції.

Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів забруднення спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року, який наданий скаржником є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина перша статті 617 ЦК, частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік , оскільки посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди.

Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.

Посилання скаржника на розпорядження та рішення Херсонської обласної ради, розпорядження Новорайської СВА Бериславського району Херсонської області, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання належної позивачу земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржник не надав вказаних документів, що унеможливлює перевірку доводів ТОВ "ЮТС-Агропродукт".

При цьому, надання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" певних податкових пільг у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами не свідчить про визнання спірної земельної ділянки забрудненою вибухонебезпечними предметами, і не звільняє орендарів від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку приватної власності.

Позиція відповідача, що ініціювання обстеження та розмінування земельних ділянок не є виключною компетенцією орендаря, а навпаки передбачає активні дії з боку місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також орендодавець в межах наділених прав власника земельної ділянки, не звертався до уповноважених органів з приводу обстеження належної їй земельної ділянки, а сподівалася, що її права будуть реалізовані іншою особою орендарем, має оцінюватися з точки зору захисту права власності у його (захисту) широкому змісту з застосуванням положень ст. 1 Першого Протоколу Конвенції.

Таким чином, за встановлених обставин даної справи, позиція скаржника про потенційну небезпеку та неможливість використання землі, заперечення розірвати договір оренди землі із позивачем, не відповідає принципу справедливості договору і покладає на позивача надмірний тягар у вигляді не можливості отримувати дохід від своєї власності та розпоряджатися нею у подальшому з метою отримання доходу.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.

Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на своєчасне обстеження земельної ділянки з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди, а також повідомлення позивача про неможливість використання земельної ділянки та наявність обставин непереборної сили.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі № 650/3776/24, оскільки обставини, правовідносини у цій справі та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними.

Разом з цим, суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому чи новому орендарю ТОВ "Перемога Плюс" виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірвано з підстав неналежного виконання умов договору у період 2023-2024 років, а саме систематичного невиконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що позивачем ОСОБА_1 позов про розірвання договору оренди заявлено до відповідача ТОВ "Перемога Плюс", третьою особою залучено ТОВ "ЮТС-Агропродукт" відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив заявлену вимогу, пред`явлену до відповідача ТОВ "Перемога Плюс", стягнення з третьої особи ТОВ "ЮТС-Агропродукт" судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання позовної заяви, є безпідставним.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнення з ТОВ "Перемога Плюс" на користь ОСОБА_1 цих судових витрат.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням зазначеного, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" задовольнити частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Плюс" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська