Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/17229/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/17229/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/566/26Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ст.122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

захисника —Карого В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Карого В.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно даної постанови, 12 травня 2026 року близько 16.20 год. в м. Тернопіль, вул. Шептицького, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Zoe д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не дочекавшись прибуття працівників поліції, залишив місце пригоди, чим п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або змінити накладене стягнення на штраф.

Вважає, що судом не з`ясовано усі обставини справи, а в матеріалах провадження відсутні належні докази вини ОСОБА_1 ..

Мотивує тим, що у ОСОБА_1 не було умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки він добровільно допоміг потерпілій, відшкодував завдані незручності та не мав наміру приховувати свою участь у події.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пунктів 2.10(а) Правил дорожного руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, відображені у даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728682 від 25 липня 2026 року; рапорту інспектора СРПП ВП №2 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Грицай Н. від 25 липня 2026 року; довідки начальника Відділення поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Кольби М.; витягу з ЄРДР №12026211040000711 від 13 травня 2026 року; повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України від 23 травня 2026 року; протоколу огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) від 12 травня 2026 року; схеми місця ДТП від 12 травня 2026 року; таблиці ілюстрацій від 12 травня 2026 року; протоколу огляду від 13 травня 2026 року; таблиці ілюстрацій від 13 травня 2026 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 15 травня 2026 року; копії посвідчення водія ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; протоколу допиту потерпілого від 21 травня 2026 року; висновку експерта №СЕ-19/120-26/6695-ІТ від 27 травня 2026 року, №СЕ-19/120-26/6692-ІТ від 28 травня 2026 року, №СЕ-19/120-26/6698-ФП від 19 травня 2026 року, №СЕ-19/120-226/7198-ІТ від 27 травня 2026 року, №444 від 22 червня 2026 року по 02 липня 2026 року; протоколу допиту підозрюваного від 29 травня 2026 року.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Що стосується накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, то відповідно до ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 12 травня 2026 року.

Отже, на момент розгляду справи в суді першої інстанції та постановлення оскаржуваного рішення 15 вересня 2026 року, тримісячний строк накладення стягнення за його вчинення закінчився, а отже суду, встановивши в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, належало закрити провадження у справі на підставі вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

В даному випадку, вірно встановивши наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст.122-4 КупАП, суд в силу вказаних вимог не вправі був накладати на останнього адміністративне стягнення поза межами встановлених для цього строків, а тому оскаржувана постанова суду підлягає до скасування в цій частині, а провадження — закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Карого В.В. — задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП — скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

На підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі за ст.122-4 КУпАП - закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя