Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №589/4112/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/4112/24

Номер провадження 22-ц/816/2595/26

Категорія - 69

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Полянською Катериною Валеріївною,

на заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2025 року у складі судді Прачук О.В., ухваленого в м. Шостці Сумської області,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 28 лютого 2012 року сторони уклали шлюб, від якого дітей не мають. Вказував, що спільне життя між ними не склалося, спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини припинені.

Вважав, що подальше спільне життя неможливе і збереження сім`ї суперечитиме його інтересам.

Посилаючись на вказані обставини, просив розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 28 лютого 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 199.

Заочним рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2025 року позов задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 лютого 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 199. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для розірвання між сторонами шлюбу відповідно до вимог ст. 112 СК України.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2025 року залишено без задоволення.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Полянську К.В, подала апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд розглянув справу за її відсутності. При цьому вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, унаслідок чого була позбавлена можливості надати свої пояснення, реалізувати своє право на участь у судовому засіданні, скористатися процесуальними правами, передбаченими ЦПК України, що свідчить про порушення принципів змагальності сторін і позбавлення її права на справедливий суд.

Зауважує, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги клопотання про закриття провадження у справі, подане сестрою ОСОБА_2 , яка не є учасником справи та не наділена процесуальними правами щодо її розгляду.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник, адвокат Полянська К.В., не прибули, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Від адвоката Полянської К.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

28 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, актовий запис № 199.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що спільне життя між сторонами не склалося, спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини припинені. Вважав, що подальше спільне життя неможливе і збереження шлюбу суперечитиме його інтересам.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною 1 статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

За змістом частин 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість збереження шлюбу між сторонами та про наявність підстав для його розірвання, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, про що ним чітко вказано у його позові.

Крім того, фундаментальним є принцип сімейного права, що охоплює наявність вільної та цілковитої згоди не лише при реєстрації шлюбу, а й під час перебування у шлюбі та при подальшому його розірванні. Тобто ніхто не може бути примушений до перебування у шлюбних відносинах.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, унаслідок чого була позбавлена можливості скористатися процесуальними правами, передбаченими ЦПК України. При відкритті провадження у справі 11 листопада 2024 року, суд виконав вимоги частини 6 статті 187 ЦПК України та здійснив запит щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , за результатом чого отримав відповідь про адресу реєстрації її місця проживання. Саме за вказаною адресою суд повідомляв відповідача про судові засідання, але поштові повідомлення повертались із вказівкою «адресат відсутній», що, в силу пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, вважається днем вручення судової повістки. Тобто судом були здійснені передбачені процесуальним законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача.

Колегія суддів зауважує, що така обставина, як фактична необізнаність відповідача про розгляд справи, сама по собі не спростовує висновку суду, викладеного у заочному рішенні від 10 березня 2025 року, враховуючи добровільність шлюбу та недопустимість до його примушування.

Необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги клопотання про закриття провадження у справі, подане сестрою ОСОБА_2 , яка не є учасником справи та не наділена процесуальними правами щодо її розгляду. Як слідує з матеріалів справи суд першої інстанції не розглядав і не брав до уваги клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у цій справі. ОСОБА_3 , будучи близькою особою позивача ОСОБА_2 , яка зареєстрована разом з ним за однією адресою, отримавши судову кореспонденцію, повідомила суд першої інстанції про обставини зникнення безвісти позивача.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Полянською Катериною Валеріївною, залишити без задоволення.

Заочне рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: А.О. Замченко

А.М. Худик