Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №592/13645/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/13645/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бичков І. Г.

Номер провадження 33/816/511/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Леоненко К. С., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В. А., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В. А., на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 15 серпня 2025 року о 16 год. 52 хв. в м. Суми на вул. Кримська, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора алкотестер Драгер 9820, проба позитивна 0,75 проміле, тест № 544. З результатом тесту ОСОБА_1 погодився, в медичний заклад їхати відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДД та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Павловський В. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року та закрити провадження у справі, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з таких підстав:

1) працівниками поліції було порушено положення ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено причину зупинки, матеріали справи не містять фіксації того, що останній допустив будь-які порушення ПДР, за які його слід було зупиняти;

2) в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а тому у поліцейського були відсутні підстави пропонувати останньому проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння;

3) не дивлячись на зазначену у протоколі згоду ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду, фактично він не погоджувався з таким результатом. Таким чином, після незгоди ОСОБА_1 з результатами такого огляду, працівник поліції повинен був направити для проходження огляду до найближчого закладу охорони здоров`я;

4) будь-які посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на долучений до матеріалів справи відеозапис є незаконним, оскільки судом першої інстанції не було досліджено даний доказ в судовому засіданні, вказаний відеозапис, що знаходиться на оптичному диску не працює, що є неможливим для відтворення та копіювання відеофайлу, а проведений відносно ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння без проведення відеофіксації та за відсутності двох свідків слід вважати недійсним.

В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що повний текст постанови ОСОБА_1 було вручено 27 серпня 2025 року, останній день для оскарження постанови припадав на вихідний день. Тому враховуючи викладені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В. А., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 вересня 2025 року, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Павловським В. А було подано апеляційну скаргу на постанову судді суду першої інстанції від 26 серпня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку апелянт зазначає те, що повний текст постанови ОСОБА_1 було вручено 27 серпня 2025 року, останній день для оскарження постанови припадав на вихідний день.

Перевіривши представлені матеріали та доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В. А. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424087 від 15 серпня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- рапортом помічника чергового ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Руденка А. О. від 16 серпня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння;

- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,75 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,75 % з результатами якого ОСОБА_1 був згодний, про що також свідчить його підпис;

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції, то до них апеляційний суд відноситься критично,

оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.9.а ПДР України.

Посилання захисника на те, що у поліцейського були відсутні підстави пропонувати ОСОБА_1 проходження огляду на визначення стану сп`яніння, апеляційний суд спростовує зазначені доводи та зазначає наступне. На виконання вимог Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , ознаки алкогольного сп`яніння. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.9.а ПДР пройти огляд. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають.

Доводи захисника про те, що не дивлячись на зазначену у протоколі згоду ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду, фактично він не погоджувався з таким результатом. Таким чином, після незгоди ОСОБА_1 з результатами такого огляду, працівник поліції повинен був направити для проходження огляду до найближчого закладу охорони здоров`я. Апеляційним судом, вказані доводи розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого складає – 0,75 проміле, з яким він погодився, про що свідчить його підпис. Положення ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 7 Р. 1 Інструкції №1452/735, не зобов`язують працівників поліції пропонувати пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у випадку, якщо особа згодна з результатами огляду, проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Разом з тим, як вже відзначалось, незгоди з продемонстрованим результатом проведеного огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не висловлював, а навпаки погодився з ним, підписавши чек приладу алкотестер Драгер.

Судом відхиляються доводи апелянта про те, що будь-які посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на долучений до матеріалів справи відеозапис є незаконним, з підстав, що судом першої інстанції не було досліджено даний доказ в судовому засіданні, оскільки відеозапис, що знаходиться на оптичному диску не працює, що є неможливим для відтворення та копіювання відеофайлу, а проведений відносно ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння без проведення відеофіксації та за відсутності двох свідків слід вважати недійсним.

Апеляційний суд зазначає, що вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Підстав вважати, що судом першої інстанції відеозапис не досліджувався, в апеляційного суду немає, оскільки суд першої інстанції прямо послався на цей доказ в своїй постанові.

Що стосується зауважень захисника що Сумський апеляційний суд не мав права самостійно витребовувати відеозапис з бодікамер працівників поліції, оскільки суд позбавлений права долучати докази з власної ініціативи та брати на себе функцію обвинувачення, то апеляційний суд зазначає наступне.

Так, дійсно, суд не може перебирати на себе функцію сторони обвинувачення чи усувати недоліки доказової бази шляхом самостійного витребування або збирання доказів, оскільки це не узгоджується з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висловленими, зокрема, у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, порядок освідування ОСОБА_1 на стан сп`яніння працівниками поліції фіксувалося на відеокамеру і відеозапис цих подій було долучено до матеріалів справи і направлено до суду першої інстанції. Судом першої інстанції зазначений відеозапис досліджувався.

Оскільки в суді апеляційної інстанції, для перевірки доводів апеляційної скарги, його відтворити не вдалося, з причин пошкодження оптичного диску, про що свідчить відповідна довідка складена провідним спеціалістом сектору інформаційних технологій суду, тому апеляційний суд і звернувся з відповідним запитом.

При цьому, сама по собі процесуальна дія у виді запиту до ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про надання оригіналу та повної версії відеозапису не є витребуванням нової інформації з метою збирання доказів, оскільки вказаний відеозапис був наданий суду першої інстанції та вже був досліджений ним, однак у суді апеляційної інстанції вказаний диск відтворити виявилось не можливим через пошкодження оптичного диску, при спробі зчитати інформацію, диск відображається як пустий.

З матеріалів справи слідує, що обставини, покладені судом в основу постанови, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 424087 від 15 серпня 2025 року, рапортом, роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом.

Відеозапис не став єдиним чи вирішальним доказом вини ОСОБА_1 та не усував недоліків доказової бази, а лише узгоджувався з іншими наявними у справі доказами. За таких обставин вказана процесуальна дія не впливає на правильність встановлення фактичних обставин справи та законність прийнятого рішення, оскільки ніякої нової інформації апеляційним судом не було витребувано.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294, КУпАП України, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Павловському В. А., строк на апеляційне оскарження постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В. А. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.