Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №583/2477/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/2477/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Плотникова Н. Б.

Номер провадження 33/816/1527/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника - адвоката Савочки А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Савочка А.М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Судом установлено, що 09 травня 2026 року о 15 год 40 хв у м. Охтирка по вул. Холодноярська, 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 із явними ознака алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна кольору обличчя. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Савочка А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що долучені до матеріалів справи докази не підтверджують ані факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ані його відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зокрема, на доданому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано автомобіль у нерухомому стані на паркувальному майданчику біля магазину «Провінція». Водночас будь-які докази руху цього транспортного засобу, його зупинки та перебування ОСОБА_1 безпосередньо за кермом у матеріалах справи відсутні.

Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала транспортним засобом, а лише зазначають, що керування здійснювала невідома їм особа, що, на думку захисника, унеможливлює її ідентифікацію саме як ОСОБА_1 .

Крім того, захисник посилається на те, що пояснення свідка ОСОБА_2 , отримані працівником поліції 11 травня 2026 року, тобто через два дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги процесуального законодавства щодо порядку збирання доказів не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі.

Таким чином, на думку захисника, матеріали справи не містять належних, допустимих та взаємоузгоджених доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Савочка А.М. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника Савочку А.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 289 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, дослідив наявні докази та надав їм відповідну правову оцінку, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обов`язку водія пройти такий огляд кореспондує право поліцейського вимагати його проведення за наявності передбачених законом підстав.

Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є діяльністю, яка потенційно може завдати серйозної шкоди. Особи, які реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, погодилися нести певну відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, особа, яка реалізує право на керування транспортним засобом, зобов`язана виконувати встановлені законом вимоги, у тому числі передбачені Правилами дорожнього руху України.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови встановлення факту керування транспортним засобом та дотримання передбаченого законом порядку проведення огляду. При цьому склад цього правопорушення є закінченим із моменту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження такого огляду.

Висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, яким надано належну правову оцінку, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 661578 від 09 травня 2026 року, відповідно до якого 09 травня 2026 року о 15 год 40 хв у м. Охтирці по вул. Холодноярській, 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, різкою зміною кольору обличчя. Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я він відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я – Охтирська ЦРЛ;

- рапортом ПОГ СП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Вовченка В.М. від 12 травня 2026 року, відповідно до якого 09 травня 2026 року о 15 год 30 хв поблизу магазину «Провінція» за адресою: м.Охтирка, вул. Холодноярська, 46, було виявлено ОСОБА_1 , який під`їхав до вказаного магазину на автомобілі «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 поводив себе агресивно, образливо чіплявся до громадян та агресивно реагував зауваження. У зв`язку з виявленням у нього ознак алкогольного сп`яніння, працівник поліції намагався встановити особу водія, однак останній продовжував поводитися агресивно та хапався за формений одяг поліцейського. У зв`язку з цим відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» до ОСОБА_1 були застосовані спеціальні засоби (кайданки) та його доставлено до Охтирського районного відділу поліції, де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого він категорично відмовився. За результатами зазначених обставин щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- показннями свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні повідомив, що навесні 2026 року він перебував біля магазину «Провінція» в м. Охтирка та стояв біля східців входу до приміщення. У цей час автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під`їхав до східців магазину та вдарив його по нозі. Свідок підійшов до ОСОБА_1 та зробив йому зауваження, на що останній почав висловлюватися нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Після цього ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, зайшов до магазину, а вийшовши з нього, побіг вулицею. Згодом він знову повернувся до магазину, де продовжив поводитися агресивно, висловлюватися нецензурною лайкою та хапати його за одяг. Поряд перебував працівник поліції, який затримав ОСОБА_1 та разом із нарядом поліції доставив останнього до відділу поліції;

- показниками свідки ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що 09 травня 2026 року о 15 год 44 хв перебувала в магазині «Провінція» в м. Охтирка та купувала продукти. Біля входу до магазину вона зустріла ОСОБА_3 , з яким привіталася. У цей час автомобіль, що рухався зі сторони центру міста, під`їхав безпосередньо до східців магазину, де перебували вона та ОСОБА_3 . ОСОБА_5 вона не відскочила, автомобіль наїхав би на неї, однак його подальшому руху перешкодили східці, що вели до приміщення магазину. Підійшовши до автомобіля, вона побачила за кермом ОСОБА_1 , інших осіб у салоні не було. На її зауваження ОСОБА_1 почав висловлюватися нецензурною лайкою та погрожувати. Біля магазину працівник поліції намагався заспокоїти ОСОБА_1 , проте останній поводився агресивно та хапав ОСОБА_3 за одяг. Згодом прибув наряд поліції, який доставив ОСОБА_1 до відділу поліції. Через деякий час до магазину прийшов син ОСОБА_1 та забрав автомобіль;

- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, якими зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначені відеозаписи, які були враховані судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови, переглянуті також апеляційним судом. З їх змісту встановлено, що 09 травня 2026 року о 15 год 40 хв на вул. Холодноярській, 46 у м. Охтирці було виявлено ОСОБА_1 , який поводився агресивно, чіплявся до перехожих та висловлювався нецензурною лайкою. На законні зауваження працівника поліції щодо неприпустимості такої поведінки він почав хапати його за формений одяг, у зв`язку з чим до нього застосовано спеціальні засоби (кайданки) та доставлено службовим автомобілем до відділу поліції. У приміщенні відділу поліції ОСОБА_1 роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, а також повідомлено про наявність у нього явних ознак алкогольного сп`яніння. На виконання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, від проходження якого він категорично відмовився.

Наведені докази не викликають обґрунтованих сумнівів у їх належності та допустимості, оскільки отримані й оформлені у встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про їх фальсифікацію.

Суд першої інстанції, повно, всебічно й об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та правильно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені докази є взаємоузгодженими, доповнюють один одного та в сукупності підтверджують установлені судом першої інстанції обставини. Водночас апеляційна скарга не містить об`єктивних даних, які б спростовували ці докази або свідчили про їх недопустимість чи недостовірність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не спростовують правильності його висновків, зроблених відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Із матеріалів справи, зокрема показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , встановлено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Honda», державний номерний знак НОМЕР_1 , який під`їхав до східців магазину «Провінція».

Так, свідок ОСОБА_3 безпосередньо зазначив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під`їхав до східців магазину та вдарив його по нозі. Після цього ОСОБА_1 вийшов із автомобіля, а згодом повернувся до магазину, де продовжив агресивно поводитися.

Свідок ОСОБА_2 також безпосередньо спостерігала ОСОБА_1 за кермом зазначеного автомобіля та підтвердила, що інших осіб у салоні не було.

Таким чином, показання обох свідків узгоджуються між собою щодо істотної для вирішення справи обставини – особи водія транспортного засобу. При цьому вони були безпосередніми очевидцями події та надали свої показання під час судового розгляду в суді першої інстанції.

Відсутність відеофіксації самого моменту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не свідчить про недоведеність цього факту, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються, зокрема, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявні у показаннях свідків розбіжності щодо окремих деталей руху автомобіля не спростовують доведеності факту керування ним ОСОБА_1 , оскільки щодо основної та істотної для вирішення справи обставини – перебування останнього безпосередньо за кермом транспортного засобу – їхні показання є послідовними та взаємоузгодженими.

Посилання захисника на те, що у первинних поясненнях свідки використовували формулювання «невідома особа», також не спростовує факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки під час безпосереднього допиту в судовому засіданні вони однозначно вказали на нього як на особу, яка керувала автомобілем.

Доводи захисника про те, що письмові пояснення свідка ОСОБА_2 були відібрані працівником поліції через два дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення, самі по собі не свідчать про недопустимість таких доказів. При цьому зазначена особа була безпосередньо допитана судом першої інстанції у встановленому законом порядку та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та недопустимості доказів свого підтвердження не знайшли.

Водночас факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується направленням на огляд та відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, з яких убачається, що після доставки до відділу поліції йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від проходження якого він категорично відмовився.

Отже, доводи апеляційної скарги, якими ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, свого підтвердження не знайшли.

Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

За таких обставин суддя апеляційного суду дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази та обґрунтовано визнав доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП.

Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Савочка А.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.