Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №204/10718/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10718/26

Провадження № 2/204/5821/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Ярошенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 044,64 грн., а також судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 05 березня 2021 року АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/9610040-СК_SВ. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 30 000,00 грн.; тип кредиту – кредит на власні потреби; процентна ставка за користування кредитом: 37,00 відсотків, строк кредиту – 24 місяці; цільове призначення кредиту – на споживчі потреби. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. В той же час відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує. 14 лютого 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем. Станом на 14 лютого 2025 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 45 044,64 грн. Також, у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року у даній справі було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 03 вересня 2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 березня 2021 року відповідач підписав з Акціонерним товариством «Таскомбанк» Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, зокрема, просив Банк відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та виявив бажання оформити на своє ім`я неіменну платіжну карту MasterCard World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку (а.с. 5).

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство «Таскомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Отже, підписавши вищевказану Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 05 березня 2021 року відповідач отримав в Акціонерному товаристві «Таскомбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач отримав обумовлені договором грошові кошти, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких право кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов`язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеними між ними угодами.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Так, 14 лютого 2025 року між Акціонерне товариство «Таскомбанк» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» як фактором було укладено Договір факторингу № НІ/11/26-Ф, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов?язується передати (сплатити) Клієнту суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав Вимоги (а.с. 6-11).

Того ж дня, тобто 14 лютого 2025 року, між Акціонерним товариством «Таскомбанк» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № НІ/11/26-Ф від 14 лютого 2025 року (зв. бік а.с. 11).

Згідно з Витягом з Реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, до Договору факторингу № НІ/11/26-Ф від 14 лютого 2025 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 002/9610040-СК_SВ від 05 березня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальний залишок заборгованості складає 45 044,64, з яких: залишок по тілу кредиту – 30 000,00 грн.; залишок по відсотках – 15 044,64 грн. (зв. бік а.с. 12), що також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 14 лютого 2025 року, складеним Акціонерним товариством «Таскомбанк» (а.с. 26-28).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» є правонаступником Акціонерного товариства «Таскомбанк» та стало новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти (витрачену частину кредитного ліміту), не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 45 044,64 грн., а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Руденко Костянтин Васильович, що підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 24-02/26 від 24 лютого 2026 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 (а.с. 29-30).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

26 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Руденком К.В. було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг становить всього 9 200,00 грн. (надання первинної консультації – 1 000,00 грн., витрачено 0,5 годин; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків ВС та ЄСПЛ – 4 000,00 грн., витрачено 2 години; підготовка та подання позовної заяви – 4 200,00 грн., витрачено 2,1 годин) (зв. бік а.с. 30).

На підтвердження оплати позивачем вищевказаних послуг адвоката надано платіжну інструкцію № 1359 від 30 березня 2026 року на суму 9 200,00 грн. (а.с. 33).

Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Руденка К.В., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 9 200,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг з надання первинної консультації, правового аналізу наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків ВС та ЄСПЛ, підготовка та подання позовної заяви, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ – 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, р/р НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ АБ «Укргазбанк») заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 45 044,64 грн. (сорок п`ять тисяч сорок чотири гривні, 64 копійки), яка складається з: залишок по тілу кредиту – 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень, 00 копійок); залишок по відсотках – 15 044,64 грн. (п`ятнадцять тисяч сорок чотири гривні, 64 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ – 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, р/р НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ АБ «Укргазбанк») судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень, 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез