Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №175/3703/22 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3703/22

Провадження № 1-кп/175/199/22

2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю представника потерпілої: адвоката ОСОБА_4

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040440001613 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, водія військової частини НОМЕР_1 , маючого вищу освіту, розлученого,

обвинуваченого в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

Обвинувачений ОСОБА_5 згідно з рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2017 року зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02 червня 2033 року включно. Однак, у період часу з 01 жовтня 2017 року по 01 листопада 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 злісно ухилявся від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини (аліментів), що виразилося у тривалій та систематичній несплаті аліментів, приховувані свого місця роботи, фактичного заробітку та інших грошових надходжень, а також у бездіяльності щодо свого офіційного працевлаштування, у результаті чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 182270 гривень 72 копійки, що сукупно перевищує суму виплат по аліментах за три місяці відповідних платежів.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального проступку, а прокурор та представник потерпілого не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання законний представник потерпілого ОСОБА_6 не з`явилася, з невідомої суду причини, про причини своєї неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), з покладенням на нього передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обмежень, які встановлені у ч. 5 ст. 59-1 КК України, щодо неможливості призначення покарання у виді пробаційного нагляду, судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік шість місяців.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: