Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №165/3713/25 — Нововолинський міський суд Волинської області

Суд: Нововолинський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №165/3713/25

Суддя: Ференс-Піжук О. Р.

справа № 165/3713/25

провадження №1-кп/165/193/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника непонолітнього

потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальне провадження № 12025035520000171 від 13.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Турійськ Турійського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 , не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_8 12 серпня 2025 року, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись на території дитячого майданчика в дворі будинку №19, що на 15-му мікрорайоні м.Нововолинськ, Володимирського району Волинської області, під час конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виник раптово, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, схопив правою рукою за шию неповнолітнього ОСОБА_4 та стиснув її, після чого двічі наніс удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя останньому та один удар ногою по лівій частині тулубу. В ході вчинення умисних протиправних дій, ОСОБА_8 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: гематоми лівої брови в ділянці зовнішнього кінця, забиття м`яких тканин носа у вигляді набряку, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, травматичний скол 21 зуба, синець шиї, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні частково визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій та показав, що 12.08.2025 у вечірню пору їхав з роботи. В салоні його автомобіля перебувала дружина ОСОБА_9 , двоє дітей та двоє робітників. Він зауважив, що на території дитячого майданчика неподалік будинку, в якому він проживає, сильно рухається гойдалка і побачив, що потерпілий ОСОБА_10 скаче, стоячи на трубі, яка вирвана з бетонного кріплення. Він, ОСОБА_8 підійшов до потерпілого і запитав, навіщо він це робить, а у відповідь ОСОБА_11 йому нагрубив і сказав, щоб йшов куди іде. Ще один підліток, товариш потерпілого, стояв на відстані від 10 до 15 метрів до місця, де спілкувались обвинувачений з потерпілим. Обвинувачений зазначив, що коли підійшов до ОСОБА_12 , то останній прийняв позицію «стойка», а він його взяв за шию і наніс легенький удар долонею по шиї. Не заперечив, що дав потерпілому копняка, після чого ОСОБА_11 почав бігти, а товариш за ним. На шляху є загорожа з бетону висотою 40-50 см. Припускає, що скол зуба, про який вказано у обвинуваченні, стався, коли потерпілий стрибнув з камінного підвищення і впав, вдаривши себе коліном до щелепи. Обвинувачений стверджує, що не наздоганяв потерпілого , а хотів його прогнати з дитячого майданчика, щоб він не руйнував гойдалку. Зазначає, що якщо б він наніс потерпілому удар кулаком, то в нього зуби повипадали б з коренем і щелепа була б зламана. Стверджує, що він не копав потерпілого і останній не падав від цього. Просто ногою вдарив його в область тулуба, але кулаком в область обличчя удару не наносив. Зазначає, що його дружина ОСОБА_9 стояла декілька метрів від місця події, а свідок ОСОБА_13 перебував на відстані, він же, ОСОБА_8 стояв спиною до цього свідка. Не погоджується з обвинуваченням у нанесенні потерпілому удару кулаком в обличчя, від якого утворився травматичний скол 21 зуба. На думку обвинуваченого, ця травма утворилася внаслідок падіння потерпілого з бетонної огорожі. Цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, прийнятий судом до розгляду у кримінальному провадженні, не визнає, просить у його задоволенні відмовити за недоведеністю. Пояснив, що його протиправна поведінка була спровокована потерпілим, і усвідомлює, що треба було стриматися, але каже, що вийшло, як вийшло і просить його суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, його винуватість повністю доведена дослідженими в суді доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що 12.08.2025 приблизно о 21 год.50 хв. відпочивав з другом ОСОБА_14 на дитячому майданчику, катався на гойдалці. Коли почав сходити, то наступив на трубу основи гойдалки і в цей час підійшов незнайомий чоловік, зробив йому зауваження, з приводу псування гойдалки , висловлюючись нецензурно. Тоді схопив його, ОСОБА_12 , за шию, а коли побачив спалах мобільного телефону, то вдарив потерпілого у ліву частину обличчя правою рукою, а потім правою ногою наніс удар по лівій частині тулуба. Він і його товариш ОСОБА_13 почали втікати з місця події, тоді відчув, що має пошкоджений зуб. Коли добігли до приміщення супермаркету АТБ, то зателефонував мамі. Ствердив, що удари йому наносив обвинувачений ОСОБА_8 , а неподалік на парковці за 10-15 кроків, була жінка з дітьми, яка могла бачити хід подій. Ствердив, що обвинувачений взяв його за шию спереду і стискав до болю та задухи, потім наніс удар в область брови, а коли він, потерпілий, почав говорити, то отримав удар по зубах. Третій удар був по спині, від якого він похитнувся, але не впав. Все відбувалося в темну пору доби, але біля працюючих ліхтарів. Внаслідок отриманих ударів, зокрема в обличчя, втратив частину зуба, мав гематоми в області обличчя, на брові була кров. Відчував біль в області ясен, дискомфорт під час жування, не міг виходити на вулицю, повноцінно не спав, вживав знеболюючі та заспокійливі медичні препарати. Просить задоволити цивільний позов у кримінальному провадженні. Щодо покарання обвинуваченого, то покладається на розсуд суду.

Під час слідчого експерименту, що проводився за участю судово- медичного експерта ОСОБА_15 28.08.2025, відеозапис якого досліджений в судовому засіданні 27.05.2026, потерпілий ОСОБА_4 відтворив події, що відбулися 12.08.2025 і підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_8 наніс йому перший удар кулаком в область брови, а коли потерпілий хотів щось сказати, то отримав другий удар по відкритому роту, внаслідок чого стався травматичний скол 21 зуба (а.м.п.112-114).

Допитаний в судовому засіданні свідок, ОСОБА_16 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_4 , ствердивши, що подія мала місце 12.08.2025 приблизно о 21 год.50 хв. на майданчику за супермаркетом АТБ, де він з товаришем ОСОБА_10 каталися на гойдалці. В цей час до них підійшов незнайомий чоловік, з яким була дружина та двоє дітей. Як тепер відомо, обвинувачений ОСОБА_8 нецензурно висловлював на їхню адресу претензії щодо пошкодження гойдалки, штовхав ОСОБА_12 , а коли останній взяв в руки мобільний телефон, щоб зробити фото, то обвинувачений схопив потерпілого за шию і почав душити. Свідок зазначив, що кричав ОСОБА_17 , що треба втікати, а обвинувачений біг за ними і зупинився біля приміщення Укрпошти. Показав, що обвинувачений першим почав штовхатися, а коли ОСОБА_11 дістав телефон, то він його схопив за шию і тоді наніс два удари. Показав, що в ОСОБА_17 була побита брова і пошкоджений зуб навпіл. Свідок підтвердив, що обвинувачений наніс удар потерпілому в область лівої брови, в губу, душив ОСОБА_12 за шию. Бачив, як обвинувачений наніс потерпілому два удари кулаком в область обличчя. Не заперечує, що під час проведення за його, свідка ОСОБА_16 участі , слідчого експерименту, міг не точно вказати місце ударів, які наніс обвинувачений ОСОБА_18 , оскільки був наляканий подіями та мав тяжкі сімейні обставини, що вплинули на його психологічний стан, але в суді точніше розповів хід подій, що відбулися за участі обвинуваченого і потерпілого 12.08.2025.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 , не встановлено суттєвих розбіжностей у відтворенні обставин конфлікту, який відбувся між обвинуваченим та потерпілим, під час якого потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, які зафіксовані у медичних документах, що були надані в розпорядження судово- медичного експерта, у висновку якого від 18.08.2025, №72 зроблено підсумки, що у гр. ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: гематома лівої брови в ділянці зовнішнього кінця, забиття м`яких тканин носа у вигляді набряку, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, травматичний скол 21 зуба, синець на шиї. Експерт зробив висновок, що враховуючи локалізацію, характер тілесних ушкоджень, механізм їх утворення слідуючий: гематома на лівій брові, забиття м`яких тканин носа, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи та скол 21 зуба утворились від ударної травмувальної дії тупих предметів (предмета) з обмеженою травмувальною поверхнею. Кровоподтьочність на шиї утворилась від дії здавлення тупим предметом з обмеженою травмувальною поверхнею. Виявлені тілесні ушкодження не виключено могли утворитися в термін та спосіб, зазначений потерпілим ОСОБА_4 . За ступенем тяжкості, виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. З урахуванням локалізації тілесних ушкоджень на обличчі, експерт вважає, що вони могли утворитися від дворазової ударної травмувальної дії. В даному випадку, екпертно визначено та зазначено, що виявлені тілесні ушкодження утворились від травмувальної дії тупих предметів з обмеженою травмувальною поверхнею, а тому утворення їх внаслідок падіння на тверду поверхню (як з наданням тілу прискорення, так і без нього) – виключається. (а.м.п.107-108).

У висновку експерта №75, за результатами проведеної з 08.09.2025 по 10.09.2025, на підставі постанови дізнавача про призначення додаткової судово- медичної експертизи від 04.09.2025, з врахуванням даних наданих копій протоколів проведення слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_16 , переглянутих відеозаписів проведених слідчих експериментів з потерпілим та свідком, враховуючи дані, проведеної судово- медичної експертизи №72 від 14.08-18.08.2025, судово - медичний експерт виснував, що локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого на різних ділянках та характер ушкоджень, дають можливість експерту визначити дворазову ударну травмувальну дію тупими предметами з обмеженою травмувальною поверхнею. Експерт вказує, що «кулак» вважається тупим предметом з обмеженою травмувальною поверхнею і ця поверхня є напівжорсткою. Внаслідок травмування кулаком утворюються синці, гематоми, ділянки забиття, можливе ушкодження підлеглих кісток (носових,скулових,щелепових,зубів).

Враховуючи наведене, експерт вважає, що тілесні ушкодження на обличчі зліва утворились від ударної травмувальної дії тупого предмета (предметів) з обмеженою травмувальною поверхнею, в спосіб травмування кулаком, як показав ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту.

У підсумках експертизи №75 експерт зазначає, що згідно даних проведеної судово- медичної експертизи №72 від 14.08.-18.08.2025 у гр. ОСОБА_4 , виявлена кровоподтьочність на шиї зліва, яка утворилась від дії тиснення тупим предметом з обмеженою травмувальною поверхнею. А з урахуванням розмірів кровоподтьочності, а саме 2,0 х 1,5 см., експерт вважає, що ушкодження могло утворитись від травмування пальцем, як показав ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту. Також судово- медичний експерт у підсумках висновку зазначає, що переглянув відеозапис слідчого експерименту з неповнолітнім свідком ОСОБА_16 , який повідомив, показав та підтвердив механізм та спосіб утворення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_4 поблизу будинку №19 на 15-му мікрорайоні (а.м.п.115-116).

Висновки судово-медичного експерта узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_16 , який був очевидцем подій та безпосередньо допитаний в суді, і такі докази є достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом обвинувачення ОСОБА_8 в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), і такі його протиправні дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Наведені досліджені в суді докази, які в силу ст. 86 КПК України, є допустимими, повністю спростовують версію обвинуваченого щодо отримання потерпілим тілесних ушкоджень, зокрема травматичного сколу 21 зуба, внаслідок власної необережності, під час долання бетонної перешкоди заввишки 40-50 см., а тому не беруться до уваги, як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак є неспроможними.

З наведених підстав, суд не може взяти до уваги показання допитаної в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, в якості свідка дружини обвинуваченого ОСОБА_19 , яка, не заперечуючи конфлікту, що відбувся між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , показала, що в обличчя обвинувачений потерпілому ударів не наносив, і зазначила, що ОСОБА_4 поводився зухвало, висловлювався в грубій формі, погрожував, в зв`язку з чим її чоловік ОСОБА_8 , виганяючи його з товаришем, який поводив себе спокійно, з їхнього двору, штовхнув ОСОБА_4 в область грудей і наніс останньому удар в район сідниць, від якого потерпілий не падав, а коли зіскакував з бетонної перешкоди, то притримуючись руками, низько присів, уникаючи падіння вперед обличчям.

В суді свідок ОСОБА_20 показала, що зі слів сина ОСОБА_17 їй відомо, що 12.08.2025 він з товаришем ОСОБА_14 , сиділи на гойдалці. До них підійшов чоловік і в грубій формі звинуватив їх у пошкодженні гойдалки, але хлопці сказали, що гойдалка давно є несправною. Зазначила, що в цей вечір на обличчі сина були видимі тілесні ушкодження, зліва брова, ділянка біля носа, щока, а також відламана більша частина зуба, яку син знайшов наступного дня на цьому ж місці, де отримав тілесні ушкодження напередодні від обвинуваченого. Зазначила, що після цього інциденту, обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово просив у неї забрати заяву про вчинення кримінального правопорушення, до неї з таким же проханням приходили його близькі родичі. Наголосила, що син отримав психологічну травму, боявся гуляти, став замкнутим, певний період змушений був приймати заспокійливі медичні препарати.

Проаналізувавши у сукупності та взаємозв`язку, наведені вище докази, суд визнає ОСОБА_8 винуватим в умисному спричиненні неповнолітньому ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень і кваліфікацію його дій за ч.1 ст.125 КК України, вважає правильною.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 не встановлено.

За встановлених та підтверджених належними і допустимими доказами, що взяті до уваги, суд не вбачає підстав врахувати до пом`якшуючих покарання обвинуваченого таку обставину, як провокація зі сторони потерпілого, оскільки доводи сторони захисту в цій частині, є необґрунтованими.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , відсутні.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що статтею 12 КК України віднесено до проступків, дані про особу винного, який є несудимим, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні сім`ю, у якій виховує трьох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, беручи до уваги відсутність пом`якшуючих покарання обставин, думку потерпілого та його представника адвоката ОСОБА_6 , що підтримав пропозицію прокурора про призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у максимальноиу розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 125 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді громадських робіт.

Визначаючи такий вид покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є фізично здоровим, немає офіційного місця праці, а відтак стабільного доходу, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, зокрема стосовно відшкодування завданої шкоди і поведінку обвинуваченого який раптово, з надуманого приводу, умисно, будучи старшим за віком від потерпілого, свідомо спричиняв підлітку фізичну біль і тілесні ушкодження та його подальше ставлення до вчиненого.

Вирішуючи цивільний позов у кримінальному провадженні. суд, дослідивши письмові докази на підтвердження завданої неправомірними діями майнової шкоди, зокрема фіскальний чек медичного закладу ФОП ОСОБА_21 від 13.08.2025 на суму 100 грн., і товарний чек, виданий ФОП ОСОБА_22 18.08.2025 на суму 8640 грн., (а.м.п.34,35), враховуючи вимоги ст.1166 ЦК України, вважає, що з цивільного відповідача ОСОБА_8 на користь позивача, як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 слід стягнути 8740 грн. на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

Факт заподіяння моральної шкоди, на переконання суду, є доведеним і очевидним, оскільки є наслідком протиправних дій відповідача.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у даному конкретному випадку, суд враховує характер та глибину моральних страждань неповнолітнього потерпілого, який внаслідок травми отримав легкі тілесні ушкодження, беручи до уваги локалізацію таких ушкоджень, зокрема область обличчя, необхідність у художній реставрації після травмувального сколу переднього зуба, перенесені фізичні страждання і душевний дискомфорт, почуття приниження, страху, порушення нормальних життєвих зв`язків, потребу у додаткових зусиллях для їх нормалізації, враховуючи принцип розумності і справедливості, частково задовольняє цивільний позов щодо вимог про відшкодування моральної шкоди та стягує з ОСОБА_8 на користь цивільного позивача ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , 25000 грн. на відшкодування завданої неправомірними діями обвинуваченого моральної шкоди.

Заходи забезпечення кримінального провадження, не застосовувались.

Судові витрати у кримінальному провадженні, відсутні.

Питання щодо речових доказів, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368,369,370,371,374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь законного представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 8740 (вісім тисяч сімсот сорок) грн. на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди та 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Речові докази: предмет, зовні схожий на частину зуба, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - після набрання вироком законної сили - знищити, оптичний диск DVD-R/ ZE6271-DVR-J47F4 - залишити при матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max» з сім картою оператора “Київстар», який повернуто власнику ОСОБА_4 - залишити у його власності.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий підпис ОСОБА_23

Оригінал: reyestr.court.gov.ua