Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №157/1619/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1619/26

Провадження № 2/157/996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 01.09.2026 надійшла позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1675-6142 від 19.03.2026 у розмірі 27960 грн, судові витрати покласти на відповідачку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 19.03.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1675-6142, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10000 грн зі строком кредитування на 300 днів. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідачка порушила умови кредитного договору, не виконала взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 08.07.2026 заборгованість за кредитним договором становить 27960 грн, що складається із заборгованості за кредитом 10000 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 10960 грн, заборгованості за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5000 грн та заборгованості за комісією - 2000 грн.

Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1675-6142 від 19.03.2026 щодо сплати процентів, однак ця вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.

Ухвалою судді від 07.09.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до позовної заяви додане клопотання директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєва Є.В., у якому він просить справу розглянути без участі представника позивача, та зазначив, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі та зазначила, що позовні вимоги визнає у частині стягнення основного боргу у розмірі 10000 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 10960 грн та заборгованості за комісією у розмірі 2000 грн. В решті частини позовних вимог просить відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Щодо укладення договору:

Судом встановлено, що 19 березня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1675-6142 продукту «НА ВСЕ» у вигляді електронного документа, який підписаний відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А4797, згідно з яким відповідачці був встановлений кредитний ліміт для задоволення її особистих потреб в розмірі 10000 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних останнім реквізитів електронного платіжного засобу (п. 2.4, 4.1, 4.2 договору), строком кредитування 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п. 4.10 договору), базовий період складає 14 календарних днів (п. 4.4 договору), стандартна процентна ставки становить 1% за кожен день користування кредитом, знижена – 0,90% за кожен день користування кредитом (п. 4.6, 10.2 договору), комісія за видачу коштів становить 20% від суми виданого кредиту (п. 4.7 договору) (а.с. 13-24).

Невід`ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 0.90% на день, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.00% на день (п. 12.23 договору).

Електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А4797 відповідачкою були також підписані Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів продукту «НА ВСЕ») (далі Правила) (а.с. 25-33), додатки № 2 та 3 до вищевказаного договору (а.с. 35-36, 36 зворот - 37), та паспорт споживчого кредиту (а.с. 38-40) та додаток до паспорта споживчого кредиту (а.с. 41-59), які підписані відповідачкою з використанням одноразового ідентифікатора А4923.

Відповідно до п. 2.1 Правил договір або договір про відкриття кредитної лінії – це електронний договір у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», який складається з договору про відкриття кредитної лінії, цих правил та інших додатків і становить домовленість кредитодавця та позичальника, спрямовану на встановлення, зміну або припинення взаємних прав і обов`язків щодо надання та обслуговування кредиту.

Аналізуючи зміст договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Судом також встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн 19.03.2026 на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати від 08.07.2026 № 649889-1772935290-08072026 (а.с. 60) та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1675-6142 від 19.03.2026 (а.с. 61).

Отже, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачкою факт укладення кредитного договору та виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту.

Щодо пред`явлення вимоги до завершення строку кредитування:

Відповідно до норм ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Пунктом 8.3 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу Кредиту (якщо п 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту (якщо п 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

16.07.2026 позивачем на адресу відповідачки була направлена Вимога про дострокове повернення Кредиту від 10.07.2026 вих. 1675-6142 (а.с. 64), у якій кредитодавець повідомив, про порушення умов Кредитного договору щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один місяць. Надсилання вимоги підтверджується Списком № 57-113 з описом рекомендованих листів (а.с. 70).

Суд вважає, що позивач виконав вимоги, передбачені договором та законом для пред`явлення позову до закінчення Строку кредитування 12.01.2027.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1675-6142 від 19.03.2026 визначено, що станом на 08.07.2026 боржник має заборгованість у розмірі 27960 грн, що складається з основного боргу 10000 грн, відсотків – 10960 грн, відсотків за ст. 625 ЦК України – 5000 грн та комісії – 2000 грн (а.с. 62-63).

Враховуючи, що відповідачка визнала та не заперечила проти умов договору в частині сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 20% суми виданого кредиту, що становить 2000 грн, тому суд не вирішує правомірність умов договору щодо нарахування комісії.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена, а також право позивача на дострокове пред`явлення вимоги про повернення кредиту.

Щодо стягнення відсотків згідно зі ст. 625 ЦК України:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Обґрунтування позивача у позові про те, що на правовідносини з укладення споживчого договору поширюються норми спеціального ЗУ «Про споживче кредитування», а не Цивільного кодексу України, не узгоджуються з нормами законодавства, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 статті 4 ЦК України). Ця норма закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Суд дійшов висновку, що нарахування та заборгованість за відсотками на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Щодо основного боргу та нарахованих відсотків:

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 19.03.2026 до 07.07.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою, що не перевищує 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором від 19.03.2026 буде становити 22960 грн, з яких 10000 грн – розмір основного кредиту, 10960 грн – нараховані відсотки за користування кредитом та 2000 грн – комісія. Враховуючи сукупний розмір кредиту 10000 грн, відсутність погашень з боку позичальника протягом строку користування кредитом, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, а також позиції сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом, відсотками та комісією у загальному розмірі 22960 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 82,12% (22960 х 100 : 27960) з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2186,36 грн (2662,40 грн х 82,12%).

Керуючись ст. 81, 82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 526, 610, 612, 629, 631, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1675-6142 від 19.03.2026 у розмірі 22960 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» частину сплаченого судового збору в розмірі 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) гривень 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ